Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.

Мета:

• розкрити значення хімії в розв’язанні сировинної й енергетичної проблем; ознайомити учнів з роллю хімії в розв’язанні енергетичної та сировинної проблем, створенні нових матеріалів для забезпечення життєдіяльності людини.

• розвивати екологічне мислення учнів на прикладі важливості економії енергії й сировини в промисловості й побуті; розвивати навички пошуку інформації в різних джерелах про перспективні напрями розвитку енергетичного комплексу, нові джерела енергії;

• Формування ключових компетентностей:

  • спілкування державною мовою;

  • основні компетентності у природничих науках і технологіях;

  • інформаційно-цифрова компетентність;

  • уміння вчитися впродовж життя;

  • екологічна грамотність і здорове життя;

  • соціальна та громадянська компетентності.

  Формування предметних компетентностей;

  • знати значення хімії в розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічних проблем;

  • усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішень; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

  • навчитися критично ставитися до хімічної інформації з різних джерел;

  • висловлювати свої судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

  • виробляти власне ставлення до природи як найвищої цінності;

  • розвивати хімічну мову;

  • оцінювати необхідність сталого розвитку як пріоритету міжнародного співробітництва;

  Виховна мета:

  • виховувати інтерес до вивчення хімії;

  • працювати в групі, співпрацювати з іншими групами, шанувати розмаїття думок і поглядів;

  • формувати навички відповідально й ощадно ставитися до використання природних ресурсів як джерела здоров’я і добробуту та безпеки людини і спільноти.

  • формувати в учнів навичок дотримання академічної доброчесності.

    Наскрізні змістові лінії

    Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність.

    Обладнання: ноутбук, телевізор, мультимедійні презентації, спільні онлайн-дошки, інтерактивний плакат.

    Методи і форми навчання: фронтальна бесіда, комунікативно-творчий метод, ілюстративно-наочний метод, інформаційно-рецептивний метод, групові роботи; захист учнями навчальних проєктів, ознайомлення з новим матеріалом за матеріалами підручника.

    Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування компетентностей.

    1. Організаційний етап

    2. Етап підготовки учнів до активного й усвідомленого засвоєння нового матеріалу

    3. Повідомлення теми уроку.

    4. Формулювання разом мети і задач уроку. Оголошення очікуваних результатів та критеріїв оцінювання.

    5. Вивчення нового матеріалу.

    6. Узагальнення і закріплення знань

    7. Захист навчальних проєктів.

    8. Підбиття підсумків уроку (самооцінювання та взаємооцінювання)

    9. Рефлексія

    10.Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

    1) Підручник О.Г.Ярошенко, опрацювати параграфи 37-39 (підручник Попель, Крикля - параграфи 34,35)

Протягом усього свого розвитку, з давніх-давен і донині, хімія завжди слугувала і продовжує слугувати людині та її практичній діяльності.

Ще в стародавні часи люди­на спостерігала в природі хімічні явища і намагалася викорис­товувати їх для покращення умов свого існування. Скисання молока, бродіння солодкого соку плодів, дія отруйних рослин привертали увагу людини.

Минув час, і людина почала використовувати вогонь. Ніхто не знає ні місця, ні часу, коли вона навчилася запалювати дерево і підтримувати горіння. Невідомо також, скільки часу минуло відтоді, як людина почала використовувати вогонь для приготування їжі, у гончарному виробництві, для обробки й виплавляння металів. Проте відомо, що ще у стародавньому Єгипті виникли ремесла, в основі яких лежали хімічні процеси.

Єгиптяни добували фарби і косметичні засоби з мінералі них речовин, уміли фарбувати тканини, виготовляти скло, кераміку, порцеляну, добувати золото, бронзу, залізо, мідь і досконало володіли технікою обробки металів.

Нині побутова хімія — це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється майже 30 млн. тон товарів побутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.

На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухонна сіль тощо).

Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що ще до того як пішов до школи, вже став справжнісіньким хіміком-експериментатором? Тож слухай сюди. Якщо людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, приготувала м’ясо чи картоплю, навіть посолила суп чи забула на ніч на столі склянку молока і воно скисло, — то вже здійснила справжнє хімічне перетворення. Неймовірно, правда? Перший, хто запік на вогні дикого кабана, запарив узвар, замісив тісто та спік запашний хліб, і був справжнім першим хіміком. Бо суть хімічної реакції, хімічного перетворення полягає у зміні властивостей речовини.

У середні віки великого поширення набула алхімія. Головне завдання її зводилося до пошуків «філо­софського каменя» — містичної речовини, яка нібито має здатність неблагородні метали перетворювати на золото, по­вертати людям молодість і здоров'я.

Хімія робить суттєвий внесок у створення різноманітних матеріалів: металічних і неметалічних. Серед металічних ма­теріалів найчастіше використовуються сплави на основі залі­за— чавун і сталь, на основі міді — латунь і бронза, на основі алюмінію, магнію, нікелю, ніобію, титану, танталу, цирконію та інших металів 3 металічних сплавів ви­готовляються теплообмінники, ємності, мішалки, трубопрово­ди, контактні апарати, колони та інші апарати.

У міру розвитку науки і техніки дедалі більше нових корисних копалин використовується для добування продуктів виробництва, з'являються нові види сировини, розширюється сировинна база промис­ловості.

Останнім часом вимоги до матеріалів неухильно зроста­ють. Це пояснюється тим, що значно ширше застосовуються тепер екстремальні впливи — надвисокі й наднизькі тиски та температури, ударні й вибухові хвилі, йонізуючі випроміню­вання, ферменти. З огляду на це зростає також роль хімії у створенні нових матеріалів, здатних опиратися цим впливам.

Особливе місце серед нових матеріалів посідають компо­зити.

Композиційні матеріали, що складаються з пластичної основи (матриці) та наповнювача, називаються композитами.

Серед композитів виділяють кермети (кераміко-металічні матеріали), норпласти (наповнені органічні полімери) і піни (газонаповнені матеріали).

Як основу (матрицю) використовують метали і сплави, по­лімери, кераміку. Наповнювачі, що застосовуються, особливо для композитів на основі пластмас, значно різноманітніші. Від них залежить міцність і жорсткість композитів.

Винятково велике значення має хімія в сільському господарстві, де використовують мінеральні добрива, засоби захисту рослин від шкідників, регулятори росту рослин, хімічні добавки і консерванти до кормів для тварин та інші продукти. Застосування хімічних методів у сільському господарстві привело до виникнення низки суміжних наук, наприклад агрохімії й біотехнології, досягнення яких за наших часів широко застосовуються у виробництві сільськогосподарської продукції

.Роль хімії в розв’язанні енергетичної проблеми (параграф 39 підручника Ярошенко; параграф 34 підручника Попель. Крикля)

1. Роль хімії у розв’язанні продовольчої проблеми (параграф 34 підручника Попель. Крикля; параграф 38 підручника Ярошенко )

2. Роль хімії у розв’язанні сировинної проблеми (параграф 34 підручника Попель. Крикля; параграф 38 підручника Ярошенко )

3. Роль хімії у створенні нових матеріалів (параграф 37 підручника Ярошенко; параграф 34 підручника Попель. Крикля)

4. Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми (параграф 35 підручника Попель. Крикля; параграф 39 підручника Ярошенко)

   Пропоную учням виконати завдання, дати відповіді на цікаві запитання.

. Одержання нашої їжі тісно пов'язано з хімічними перетвореннями речовин. Про який харчовий продукт говорив академік А.Н.Бах "Його виробництво - найважливіше хімічне виробництво у світі". Чим може бути небезпечним для людини цей продукт?

У кожного вдома є справжня хімічна лабораторія – кухня. Дуже часто там щось кипить, булькає, іноді горить або димить. Твоя мама або бабуся щось вимірює, змішує, перетирає, ріже, подрібнює, фільтрує, випарює, готує різноманітні розчини та суміші. Дослідіть вашу домашню кухню та знайдіть кислоти і солі, які ваші мами та бабусі використовують для приготування їжі. Вкажіть побутові назви цих речовин та можливе їх використання у побуті.

В честь кого (чого) мило має назву "мило"?

Які основні інгрідієнти містять косметичні засоби?

Відомо, що наші предки використовували для чищення зубів порошок. Коли з'явилася перша зубна паста? Хто був автором винаходу?

У цьому харчовому продукті зібрано всі елементи таблиці Менделєєва. В китайській кухні взагалі немає цього продукту. "Його створив хімік, який вище нас", - так писав про нього Едісон. А тому, хто хоче дожити до 100 років потрібно випити його півлітра на добу. Про який продукт деться мова?