Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. ТЛ: народна пісня, повтори, анафора

1. Опрацювати теоретичний матеріал

   Усна народна творчість (фольклор) (від англ. folklore – народна мудрість, народне знання) – сукупність різних видів і форм словесної творчості, яка побутує в усній формі та створюється колективом авторів. Усна народна творчість за способом відтворення дійсності поділяється на три роди –епос лірику драму У межах кожного фольклорного роду розрізняються жанри. казки, перекази, легенди, народні байки, анекдоти, усмішки; пісні, малі фольклорні жанри; ігри, ігри-пісні, обряди, народні п’єси.

   Серед усіх видів українського фольклору найважливіше місце належить пісенній творчості.

   Українська пісня – була, є і буде найціннішим духовним скарбом нашого народу, його святинею та релігійним надбанням. Вона, як реліквія, передавалися із покоління в покоління. Адже протягом тисячоліть у піснях оспівувалася доля України, її минуле і сьогодення. Сьогодні, у час відродження української духовної культури, ми відкриємо для себе це безцінне надбання нашої нації, впустимо українську пісню у свої серця, будемо пишатися цим Божим даром нашого талановитого народу.

   У народі існує повір’я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Щоб із нами такого не сталося, сьогодні ми ознайомимося з народними обрядами, спробуємо збагнути загадковість культури наших предків. Ми вивчатимемо календарно-обрядові пісні (залишки давнини найбільше зберегли пісні обрядового характеру). Велика частина цих пісень пов’язана із порами року (колядки, щедрівки, веснянки). Дуже цікавими з обрядових пісень були русальні та купальські пісні, які супроводжувалися танками, ворожінням та іншими дійствами. Отже, пісенна культура українського народу надзвичайно багата.

   Нашим народом створено величезну пісенну спадщину, що є свідченням його талановитості, виявом співучої вдачі, багатства почуттів, духовної величі. Саме народна пісня завжди допомагає зберегти душу, пережити труднощі. Більше третини року в наших предків займали свята. Під час кожного із них здійснювались певні обряди, які обов’язково супроводжувалися піснями, танцями, хороводами.

1. Записати в зошит визначення

   Обряд – сукупність установлених звичаями, традиціями дій, заходів (релігійного, побутового та ін. характеру).

   Обрядовий – який стос. обряду, встановлений обрядом; виконуваний в процесі обряду (обрядовий одяг).

   Обрядовість – система культових дій або обрядів за звичаєм.

   Звичай – повсякденний усталений спосіб поведінки, складений історично, на основі людських стосунків, унаслідок багаторазового здійснення одних і тих самих дій та усвідомлення їх суспільної значущості.

   Традиція – все, що склалося у народу впродовж тривалого історичного періоду (способи виробництва, звичаї, норми; поведінка, погляди, смаки та ін.), передається від покоління до покоління і супроводжується індивідуальною ініціативою та творчістю.

Народна пісня – невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор невідомий, це колективна творчість народу.

Обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час обрядів.

Календарно-обрядові пісні названо так тому, що вони пов’язані з календарем, із зміною пір року та сільськогосподарських робіт, з обрядами та звичаями.

літнього циклу – русальні, купальські, жниварські, обжинкові

зимового циклу – колядки й щедрівки

весняні пісні – веснянки – називають по-різному: гаївки, гагілки (в Галичині), маївки, пісні-ігри(танці)