Різноманітність ссавців. Першозвірі. Сумчасті. Комахоїдні. Рукокрилі. Гризуни

https://youtu.be/1FttvWwpicc?si=enxpY-29OWMb6CGq

Спробуйте замислитися:

1. Чому качкодзьоб відкладає яйця?

2. Чим кажани відрізняються від птахів?

3. Чому гризуни такі поширені у світі?

Будьте уважні, активні та допитливі — сьогоднішній урок допоможе вам краще зрозуміти світ живої природи!

Першозвірі — це найпримітивніша та найдавніша група ссавців. Їх ще називають однопрохідними, тому що вони мають одну спільну отвір (клоаку) для виділення продуктів обміну та розмноження.

Основні ознаки:

відкладають яйця (на відміну від більшості ссавців);

вигодовують малят молоком, але не мають сосків (молоко виділяється на поверхню шкіри);

тіло вкрите шерстю або голками;

мають постійну температуру тіла, але вона нижча, ніж у інших ссавців;

є клоака (як у птахів і плазунів).

Де живуть:

Першозвірі мешкають тільки в:

Австралії

Новій Гвінеї

Представники:

качкодзьоб — напівводна тварина з «качиним» дзьобом;

єхидна — вкрита голками, схожа на їжака.

Цікаві факти:

качкодзьоб має електрочутливий дзьоб, яким знаходить здобич у воді;

у самців качкодзьоба є отруйні шпори на задніх лапах;

єхидна може згортатися в клубок для захисту.

Першозвірі. А. Качкодзьоб. Б. Єхидна австралійська. В. Проєхидна Брюйна

Сумчасті — це група ссавців, у яких народжуються дуже недорозвинені дитинчата і продовжують свій розвиток у спеціальній шкірній складці — сумці на животі матері.

Основні ознаки

народжують живих малят, але дуже маленьких і слабко розвинених;

розвиток малят відбувається в сумці, де є соски з молоком;

мають менш розвинену плаценту, ніж у плацентарних ссавців;

тіло вкрите шерстю;

добре розвинені задні кінцівки (особливо у стрибунів, як-от кенгуру).

Розмноження і розвиток

вагітність триває дуже короткий час (іноді лише кілька тижнів);

дитинча народжується розміром із кілька сантиметрів;

самостійно переповзає в сумку;

прикріплюється до соска і там росте кілька місяців;

у сумці створені умови для захисту, живлення і розвитку.

Поширення

Сумчасті живуть переважно в:

Австралії (найбільше різноманіття);

Новій Гвінеї;

Південній і Північній Америці (наприклад, опосуми).

Представники

кенгуру — пересувається стрибками, має сильні задні лапи;

коала — живе на деревах, живиться листям евкаліпта;

вомбат — риє нори, має міцне тіло;

опосум — єдиний сумчастий, що мешкає в Північній Америці.

Спосіб життя і живлення

Сумчасті займають різні екологічні ніші:

травоїдні (кенгуру, коала);

всеїдні (опосум);

риючі (вомбат);

деревні (коала).

Цікаві особливості

сумка може відкриватися вперед або назад (у риючих видів — назад, щоб не потрапляв ґрунт);

у деяких видів може бути кілька дитинчат одночасно;

розвиток поза тілом матері — унікальна риса серед ссавців;

сумчасті є прикладом еволюційної адаптації до умов ізоляції (особливо в Австралії).

Значення

важлива частина природних екосистем;

допомагають у розповсюдженні рослин;

є об’єктами наукових досліджень еволюції.

Сумчасті. А. Опосум віргінський. Б. Самка кенгуру велетенського. Г. Коала сірий

Висновок

Сумчасті — це особлива група ссавців, які відрізняються способом розмноження та розвитку. Їхня здатність вирощувати дитинчат у сумці робить їх унікальними та дуже цікавими для вивчення.

Комахоїдні — це група дрібних ссавців, які живляться переважно комахами та іншими дрібними безхребетними. Це одна з найдавніших груп плацентарних ссавців.

Основні ознаки

невеликі розміри тіла;

видовжена мордочка (рило);

добре розвинений нюх і слух, зір зазвичай слабкий;

тіло вкрите шерстю, у деяких — голками (наприклад, у їжака);

зуби гострі, пристосовані до поїдання комах;

висока швидкість обміну речовин (потребують багато їжі).

Поширення

Комахоїдні поширені майже по всьому світу:

у Європі, Азії, Африці;

у Північній Америці;

живуть у лісах, полях, садах, під землею.

Основні представники

їжак — має голки для захисту, згортається в клубок;

кріт — живе під землею, має сильні риючі лапи;

землерийка — дуже маленька, але надзвичайно активна.

Спосіб життя

більшість веде нічний або сутінковий спосіб життя;

багато видів риють нори або використовують укриття;

кроти — підземні тварини, майже не виходять на поверхню;

їжаки можуть впадати в сплячку взимку.

Живлення

Основна їжа:

комахи;

черв’яки;

личинки;

іноді дрібні хребетні.

📌 Через швидкий обмін речовин вони повинні їсти дуже часто — іноді майже постійно.

Розмноження

народжують живих малят;

вигодовують їх молоком;

потомство зазвичай невелике;

дитинчата народжуються сліпими і безпорадними.

Цікаві особливості

землерийка може з’їдати їжі більше за власну масу за добу;

кріт має лопатоподібні лапи для риття;

їжак захищається, згортаючись у колючий клубок;

деякі комахоїдні використовують ехолокацію (наприклад, землерийки).

Значення в природі

знищують шкідливих комах;

підтримують баланс екосистем;

розпушують ґрунт (кроти).

Комахоїдні. А. Хохуля звичайна. Б. Сункус етруський. В. Кріт європейський

Висновок

Комахоїдні — це невеликі, але дуже важливі ссавці, які відіграють значну роль у природі. Їхні пристосування до різних умов життя роблять їх цікавими для вивчення та спостереження.

Рукокрилі — це група ссавців, які здатні до активного польоту. Це єдині ссавці, що можуть літати, як птахи.

Основні ознаки

передні кінцівки перетворені на крила (шкіряста перетинка між пальцями);

тіло вкрите шерстю;

мають добре розвинений слух;

більшість видів використовує ехолокацію для орієнтації; активні вночі

Ехолокація

Рукокрилі видають ультразвукові сигнали, які:

відбиваються від предметів;

повертаються назад;

допомагають визначити відстань, розмір і форму об’єктів.

📌 Завдяки цьому кажани можуть полювати навіть у повній темряві.

Поширення

Рукокрилі живуть майже по всій планеті:

у лісах, горах, печерах;

можуть мешкати навіть у містах (на горищах, у будівлях).

Представники

кажани (летючі миші) — живляться комахами;

летючі лисиці (крылани) — живляться фруктами.

Живлення

Різні види можуть бути:

комахоїдними (більшість);

плодоїдними;

нектароїдними;

рідше — хижаками.

Розмноження

народжують живих дитинчат;

вигодовують їх молоком;

зазвичай народжується 1 маля;

дитинчата деякий час тримаються за матір.

Спосіб життя

ведуть нічний спосіб життя;

вдень відпочивають, звисаючи вниз головою;

можуть утворювати великі колонії;

у холодних регіонах впадають у зимову сплячку.

Значення в природі

знищують велику кількість комах (захист рослин);

запилюють рослини;

поширюють насіння.

Рукокрилі. А. Підковик великий. Б. Вухань звичайний

Висновок

Рукокрилі — унікальні ссавці, які пристосувалися до польоту та нічного способу життя. Їхня здатність до ехолокації робить їх одними з найцікавіших тварин у світі.

Гризуни — це найбільша за кількістю видів група ссавців, які поширені майже по всій земній кулі. Вони населяють ліси, степи, пустелі, гори, а також живуть поруч із людиною. До гризунів належать такі відомі тварини, як миші, щури, білки, хом’яки, бобри та багато інших.

Головною ознакою гризунів є особлива будова зубів. У них є великі різці на верхній і нижній щелепах, які постійно ростуть протягом усього життя. Саме тому гризуни змушені постійно щось гризти, щоб сточувати зуби. Ікла у них відсутні, а між різцями і корінними зубами є проміжок.

Тіло гризунів зазвичай невелике, вкрите шерстю. Вони мають добре розвинений нюх, слух і дотик, що допомагає їм орієнтуватися в навколишньому середовищі. Багато видів мають довгі вуса (вібриси), які виконують чутливу функцію.

Гризуни ведуть різноманітний спосіб життя. Деякі з них живуть на деревах (наприклад, білки), інші — під землею (ховрахи, сліпаки), ще інші добре плавають (бобри, нутрії). Багато видів активні вночі, хоча є й денні тварини.

Живляться гризуни переважно рослинною їжею: насінням, плодами, корою, листям. Деякі можуть також споживати комах або дрібних тварин. Вони відіграють важливу роль у поширенні насіння рослин.

Розмножуються гризуни дуже швидко. Вони мають короткий період вагітності і можуть народжувати багато дитинчат кілька разів на рік. Завдяки цьому їхня чисельність швидко зростає.

Гризуни мають велике значення в природі: вони є важливою ланкою харчових ланцюгів, слугують їжею для багатьох хижаків і впливають на рослинний покрив. Водночас деякі з них можуть шкодити сільському господарству та переносити хвороби.

Отже, гризуни — це дуже різноманітна й численна група ссавців, які добре пристосувалися до життя в різних умовах і відіграють важливу роль у природі.

Гризуни. А. Вивірка звичайна. Б. Бобер європейський. В. Сліпак буковинський

Зайцеподібні — це група ссавців, до якої належать зайці, кролики та пищухи. Вони поширені в багатьох частинах світу: у Європі, Азії, Африці та Америці. Ці тварини населяють різні середовища — ліси, степи, пустелі, гори та навіть холодні північні регіони.

Основною ознакою зайцеподібних є особлива будова зубів. У них є не одна, а дві пари різців на верхній щелепі (одна розташована позаду іншої), що відрізняє їх від гризунів. Різці постійно ростуть, тому тварини змушені весь час їх сточувати, поїдаючи тверду рослинну їжу.

Тіло зайцеподібних вкрите густою шерстю, яка захищає їх від холоду. Вони мають добре розвинені задні кінцівки, що дозволяє їм швидко бігати і стрибати. У зайців довгі вуха, які допомагають не лише добре чути, а й регулювати температуру тіла.

Зайцеподібні ведуть переважно наземний спосіб життя. Зайці зазвичай не риють нір і ховаються в заглибленнях на поверхні, тоді як кролики створюють складні підземні нори. Пищухи живуть серед каміння в горах і збирають запаси їжі на зиму.

Живляться зайцеподібні рослинною їжею: травою, листям, корою, пагонами та корінням. Для кращого перетравлення їжі вони мають особливість — можуть повторно поїдати частково перетравлену їжу (це допомагає краще засвоювати поживні речовини).

Розмножуються зайцеподібні досить швидко. Вони мають кілька виводків на рік. У зайців дитинчата народжуються більш розвиненими (з шерстю і відкритими очима), а у кроликів — сліпими і безпорадними.

Зайцеподібні мають велике значення в природі: вони є важливою їжею для багатьох хижаків і впливають на рослинний покрив. Також деякі види одомашнені людиною (кролики).

Отже, зайцеподібні — це добре пристосовані до швидкого руху рослиноїдні ссавці, які відіграють важливу роль у природних екосистемах.

Заєць сірий (русак). Б. Заєць білий (біляк) у зимовому вбранні. В. Кріль європейський (кріль дикий)

За особливостями розмноження та будови статевої системи ссавців поділяють на першозвірів (не мають плаценти, відкладають яйця), сумчастих (плацента відсутня або недорозвинена, народжують дрібних малят, яких тривалий час виношують у сумці) та плацентарних (які мають добре розвинену плаценту).