Різноманітність клітин організму людини. Тканини.

Тема уроку

Різноманітність клітин організму людини. Тканини

ЗМІСТ

Чому клітина є основною структурною й функціональною одиницею організму людини?

Клітина є структурною одиницею організму людини, тому що саме з клітин побудоване тіло. Вона ж є основною функціональною одиницею організмів та забезпечує виконання життєвих функцій організму.

Клітини організму людини побудовані зі структур, кожна з яких здійснює свої функції. Взаємодію з навколишнім середовищем забезпечує клітинна мембрана. Вона організовує транспорт речовин, енергії та інформації між клітинами, сприймає подразнення тощо. Внутрішній простір клітини заповнений цитоплазмою, що містить органели - сталі структури, що виконують життєво важливі процеси.

Іл. 9. Будова клітини організму людини: 1 - мембрана; 2 - клітинний центр; 3 - лізосоми; 4 - мітохондрія; 5 - ядро; 6 - апарат Гольджі; 7 - ендоплазматична сітка; 8 - цитоплазма

Так, мітохондрії здійснюють окиснення речовин і синтез АТФ, лізосоми - внутрішньоклітинне розщеплення складних сполук. Основною функцією ендоплазматичної сітки (ЕПС) є утворення й транспорт речовин усередині клітини. У синтезі білків беруть участь рибосоми. Перетворення речовин на гормони, ферменти та інші функціональні сполуки відбувається в апараті Гольджі. Клітинний центр бере участь у поділі клітин. Ядро є найважливішою частиною клітини, оскільки в ньому зосереджена генетична інформація всього організму, і воно регулює діяльність клітини.

Отже, КЛІТИНА - це структурна й функціональна одиниця організму, яка будує тіло людини та здійснює процеси, що є основою фізіологічних функцій та властивостей.

Чому клітини відрізняються між собою?

Основою життєдіяльності організму є процеси, що відбуваються в клітинах. Ці процеси можуть бути біохімічними (наприклад, реакції синтезу чи розкладу речовин) й біофізичними (наприклад, взаємоперетворення видів енергії чи електричні явища). Тому щоб зрозуміти, як функціонує клітина, потрібні знання фізики і хімії.

Процеси, що здійснюються клітинами, надзвичайно різноманітні, і саме вони визначають відмінності клітин у будові, розмірах, формі. Так, проведення електричних сигналів можливе завдяки наявності у нейронах коротких і довгих відростків, а здійснення активних рухів забезпечується видовженою формою м'язових клітини та наявності скоротливих волокон (міофібрил). Розміри клітин коливаються від 4-5 мкм (у тромбоцитів) до 200 мкм (в яйцеклітині). За формою в організмі людини виділяють близько 200 різних типів клітин: кулясті яйцеклітини, видовжені міоцити, дископодібні еритроцити, зірчасті нейрони, плоскі епітеліоцити та ін.

Отже, причиною різноманітності клітин в багатоклітинному організмі є їхня спеціалізація на виконанні певних функцій.

Іл. 10. Різноманітність клітин людини: 1 - нейрон; 2 - епітеліальні клітини - епітеліоцити; 3 - міоцити; 4 - м'язове волокно; 5 - лейкоцит; 6 - еритроцит; 7 - кісткова клітина - остеоцит; 8 - чоловіча статева клітина - сперматозоон

Що є причиною різноманітності тканин в організмі людини?

ТКАНИНА - сукупність клітин з міжклітинною речовиною, подібних за розташуванням, будовою та функціями. Тканини тварини і людини, на відміну від рослинних тканин, мають міжклітинну речовину та утворюються із зародкових листків.

Епітеліальні тканини розміщені на межі між зовнішніми тканинами тіла і середовищем організму й здійснюють функції захисту, виділення й обміну речовин із середовищем. У зв'язку з межовим розташуванням ці тканини здатні до регенерації, побудовані зі щільно поєднаних клітин та незначної кількості міжклітинної речовини. Згідно з морфофункціональною класифікацією епітеліальні тканини поділяють на залозисті та покривні. Епітелій може складатися з одного шару (одношаровий) або з кількох шарів (багатошаровий) клітин. Розрізняють епітелії за формою клітин (плоский, кубічний, циліндричний та ін.).

Іл. 11. Тканини організму людини: 1 - епітеліальна; 2 - сполучна; 3 - м'язова; 4 - нервова

Сполучні тканини складаються з різних за формою клітин та розвинутої міжклітинної речовини. Ці тканини утворюють кістки, хрящі, входять до складу внутрішніх органів і з'єднують їх між собою. За функціями сполучні тканини бувають опорними (кісткова, хрящова), опорно-трофічними (пухка волокниста, жирова) та трофічними (кров, лімфа). Цим тканинам належить виняткова роль у відновлювальних процесах.

М'язові тканини побудовані з видовжених клітин зі скоротливими волоконцями - міофібрилами. Розрізняють непосмуговану й посмуговану м'язові тканини. Непосмугована (гладка) м'язова тканина утворює стінки судин, внутрішніх органів, забезпечує рухи кишечнику, сечовиділення та ін. Посмугована м'язова тканина поділяється на скелетну та серцеву. Скелетна посмугована тканина утворює скелетні м'язи, діафрагму, язик, а серцева посмугована м'язова тканина складає основу серцевого м'яза (міокарда).

Нервова тканина складається з нейронів та клітин, що їх оточують й утворюють нейроглію. Нервова тканина формує нерви, нервові вузли, головний та спинний мозок. Вона забезпечує сприйняття подразнень, їх перетворення в імпульси, аналіз інформації та формування рефлексів - реакцій на впливи чинників середовища. В нервовій тканині формуються процеси збудження й гальмування, що здійснюють нервову регуляцію функцій організму людини.

Отже, різноманітність тканин в організмі людини зумовлена їхнім розташуванням та функціональним призначенням.

Д/З Дайте відповідь на запитання

1. Що таке клітина?

2. Наведіть приклади клітин організму людини.

3. Яка будова клітин людського організму?