Річ Посполита в другій половині XVII-XVIII ст.

Пригадайте, що таке «шляхетська демократія». У чому полягали її переваги й недоліки? Що було основою господарства Речі Посполитої?

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАНЕПАД І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

У другій половині XVII ст. розпочався економічний занепад Речі Посполитої. Торгівля зерном не сприяла розвитку техніки, промисловості й рухливості населення. До того ж, попит на польське зерно в Західній Європі знизився. У Нідерландах, Франції і Східній Англії осушили великі простори, що стали придатні для вирощування хліба.

Та головною передумовою економічного занепаду була війна, що тривала з 1648 р. на українських землях і спричинила зменшення виробництва й послаблення торговельних зв’язків.

Унаслідок загальної соціально-економічної кризи майже зупинився розвиток міст. Більшість із них була невеличкими адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили переважно із сільського господарства.

Виграли від ситуації тільки магнати, які не мали конкурентів і продовжували нагромаджувати величезні земельні володіння.

Незаможні селяни й зубожіла шляхта були нездатні забезпечити попит на промислові вироби й сприяти зростанню мануфактур. А їхня неспроможність сплачувати податки перешкоджала забезпеченню ефективної оборони держави від зовнішніх загроз.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА Й ПОСИЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Економічному відродженню перешкоджала й децентралізована структура польсько-литовської держави. 17 червня 1696 р. помер Ян III Собеський, і на королівський престол знову обирали іноземного монарха. Ним став герцог Саксонії Фрідріх Август з династії Веттинів, який у 1697 р. коронувався як польський король Август II Сильний.

Однак помилкою нового короля було втягнення у Північну війну 1700-1721 рр. на боці Росії. У травні 1702 р. шведське військо ввійшло до Польщі й взяло Варшаву. У 1704 р. під тиском шведів королем був обраний познанський воєвода Станіслав Лещинський, а Річ Посполиту було фактично підпорядковано Швеції.

За цих умов Петро І вирішив підтримати Августа II, і на Правобережну Україну вторглися російські війська. Після розгрому українсько-шведських сил під Полтавою в 1709 р. Августа II було поновлено на престолі. Лещинський втік до Франції, а спротив його прихильників був придушений.

Август II Сильний (портрет роботи художника Луї де Сильвестра, XVIII ст.)

У 1716 р. відбувся одноденний сейм, який дістав назву « Німий сейм», оскільки на ньому не було жодних дискусій. Делегати були оточені російськими солдатами й змушені були прийняти всі умови Петра І.

Усі намагання королів уніфікувати державу, впровадити рівність громадян перед законом, створити професійну армію і стандартизовану освіту не були реалізовані через «анархізм шляхти», її небажання поступатися своїм становищем і привілеями.

Безсилля Речі Посполитої найкраще відображав занепад її збройних сил. Чисельний склад армії становив менше 20 тис. вояків, це було в 11 разів менше за прусську армію, у 17 разів — за австрійську й у 28 разів — за російську.

За російської підтримки в 1764 р. королем було обрано Станіслава Понятовського (1764-1795 рр). Останній король Речі Посполитої намагався обережно провести реформи для зміцнення центральної влади в державі. У 1768 р. було обмежено право «ліберум вето». Того самого року під тиском російського уряду православних і протестантів зрівняли в правах з католиками. Це спричинило спротив католицької шляхти, яка проголосила Барську конфедерацію проти короля. Вона, своєю чергою, спричинила Коліївщину — повстання гайдамаків на Правобережній Україні. Не виключено, що Росія за допомогою козаків сама спровокувала конфлікт, щоб мати привід втрутитися у внутрішні справи Речі Посполитої під гаслом «захисту православних».

Станіслав Август Понятовський (портрет роботи художника Марчелло Бачареллі, 1786 р.)

Спробою продовження реформ стала робота Чотирирічного сейму (1788-1792 рр.)· Головною його дією було прийняття 3 травня 1791 р. Конституції. Остаточно ліквідовувалося «ліберум вето», сейм залишався найвищим політичним органом держави, монархія ставала спадковою. Річ Посполита перетворювалася на спадкову конституційну монархію. Упроваджувався поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову. Панівною релігією проголошувався католицизм, перехід до інших релігій заборонявся.

Прийняття Конституції викликало черговий спротив шляхти, яка в 1792 р. утворила Торговицьку конфедерацію. Це дало привід сусіднім державам для втручання в польські справи.

ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Не тільки Росія, а й Пруссія, Австрія, Швеція і Франція використовували Річ Посполиту як засіб для вирішення своїх суперечок. Австрійська й особливо Прусська держави прагнули отримати собі володіння в Польщі. Російська імперія, яка й так фактично контролювала Річ Посполиту, опиралася вимогам щодо її поділу, але під тиском європейських держав вимушена була погодитися.

У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої. Галичина відійшла до Австрії (12 % території держави), Західна Білорусія (13 % території) — до Росії, Пруссія загарбала частину західних земель (5 % території).

У 1793 р., скориставшись Торговицькою конфедерацією, Росія знову втрутилася в ситуацію. Під тиском росіян був скликаний останній за кілька майбутніх століть сейм в історії польської держави. Сейм ліквідував Конституцію 3 травня 1791 р., відновив «золоту свободу» й затвердив другий поділ Речі Посполитої. До Росії відійшла Правобережна Україна, додаткові території отримала й Пруссія.

Тадеуш Костюшко (портрет роботи художника Карла Швайкарта, 1802 р.)

Другий поділ держави спричинив визвольне повстання 1794 р. на чолі з Тадеушем Костюшком. Однак силами російської армії на чолі з Олександром Суворовим воно було придушене.

25 листопада 1795 р. Станіслав Понятовський був вимушений зректися престолу, а цього самого року відбувся остаточний, третій поділ Речі Посполитої. Росія отримала Волинь, Литву й балтійські землі, Австрія — Краківську й Люблінську землі, а Пруссія — решту території разом з Варшавою. Таким чином, до кінця XVIII ст. у Східній Європі встановився новий баланс сил. Тепер тут панували імперії — Російська, Австрійська її частково Османська. Набирало ваги й Прусське королівство. Польська держава припинила своє існування.

Опрацюйте текст пункту «Поділи Речі Посполитої», історичну карту с. 134) й заповніть у зошиті таблицю за зразком.

Хто й коли взяв участь у поділах Речі Посполитої?

Виконати тест.