Рядковий тип даних | Урок на 7 завдань. Інформатика

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Для опрацювання текстових даних у Python існує тип даних str (від англ . string — рядок).

Значенням величини типу str є послідовність символів, узята в одинарні або подвійні лапки.

s = ‘це рядок’

Початок і кінець рядка мають бути в лапках одного виду.

Величини будь-якого типу можна перетворити на рядок за допомогою функції str()

Коди символів

Всі символи, які доступні комп′ютеру, утворюють так звану таблицю символів. Кожний символ має в таблиці свій номер, який називається його ASCІІ-кодом (американський стандартний код для обміну інформацією). Великі англійські, малі англійські літери та цифри в кодовій таблиці упорядковані, тобто сусідні коди відрізняються на 1.

Можна визначити код будь-якого символа за допомогою функції ord():
>>> ord('A')
65
>>> ord('a')
97
Дізнатися, який символ відповідає певному коду, можна за допомогою функції chr().
>>> chr(65) # код великої англійської ‘A’
'A'
>>> chr (1040) # код великої української ‘A’
'A'

Великі і мали літери, англійські та українські літери з однаковим написанням мають різні коди.

Приклад:

Вивести на друк перші 256 символів таблиці кодування. Для того, щоб оператор print() на переводив курсор на новий рядок, використовується параметр end=’’:

Доступ до символів у рядку

До конкретного символу в рядку можна звернутися за його індексом (номером позиції в рядку).

Відлік символів можна вести з кінця рядка, починаючи з –1. Наприклад, до третьої з кінця літери рядка s сможна звернутися так: s[-3]

При роботі з текстовими величинами можна добувати зріз (підрядок), тобто копіювати послідовність символів з рядка або частину рядка за певним правилом.

Оператор добування зрізу з рядка: z = s[i : j : step], де z — змінна, в яку зберігається підрядок рядка s; і — індекс початку зрізу; j — обмеження справа (не входить у зріз); step — з яким кроком вибираються символи .

Розглянемо застосування операції добування зрізу на прикладі рядка s = ‘Сонечко яскраво сяє'

Приклад операції зрізу	Опис	Результат
z = s[8:15]	Зріз від символу з номером i рядка включно до символу з номером j-1	z = 'яскраво'
z = s[:7]	Зріз від початку рядка до символу з номером j-1	z = 'Сонечко'
z = s[8:]	Зріз від символу з номером i рядка s до кінця рядка	z = 'яскраво сяє'
z = s[::2]	Копіювання символів з рядка s з кроком step	z = 'Снчоякаосє'
z = s[::-1]	Запис символів рядка s у зворотному порядку	z = 'єяс оваркся окченоС

Дії над рядковими величинами

Прийоми опрацювання рядків:

Операція	Опис	Приклад
len(s)	Кількість символів, із яких утворено рядок	k = len(’Сорока’) # k = 6
subs in s	Визначення наявності підрядка subs в рядку s	a = 'y' in 'Python' # a=True
s1 + s2	Об’єднання рядків s1 і s2 в один рядок s (конкатенація)	s = ‘Сонце’ + ‘ ‘ + ‘сяє’ # s = ‘Сонце сяє’
*n s**	Дублювання рядка s n разів	s1 = ‘+’5 # s1=’+++++’*

Рядкові методи

Мова Python надає широкі можливості для опрацювання текстів. Зважаючи на те, що всі змінні в Python є об’єктами, відповідні операції доступні у вигляді методів.

Рядки — незмінювані послідовності; в разі спроби змінити символ усередині рядка виникне помилка.
Значення величини типу str — довільна послідовність (рядок) символів.

Рядкові константи в Python записують в одинарних або подвійних лапках; початок і кінець рядка позначають лапками одного виду.
Усі символи утворюють так звану таблицю символів, де кожний символ має свій номер — код.
Кожний символ у рядку має порядковий номер — індекс; нумерація починається з нуля.
Зріз (частину символів рядка) називають підрядком.
Дублювання — повторення текстового фрагмента задану кількість разів; цю операцію позначають символом «*».