Репродуктивне здоров’я молоді. Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків.

• Репродукція людини, тобто її розмноження, — це біологічна функція, необхідна для збереження людини як біологічного виду.

Таким чином, якщо говорити про біологічні завдання людини, то одним із них є залишення потомства. Передаючи нащадкам свої гени, людина знаходить біологічне продовження — її гени живуть далі, проявляючись у нащадках. Організм, який не залишив потомства, еволюційно не існує, його ніби й не було.

• Репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань репродуктивної системи й порушень її функцій.

Таким чином, репродуктивне здоров’я означає можливість щасливого й безпечного статевого життя, здатність до народження дітей, можливість самостійно визначати кількість дітей у своїй сім’ї. Це означає також і право доступу до відповідних послуг у сфері охорони здоров’я, що дозволяє жінці безпечно перенести вагітність і пологи, виростити й виховати свою дитину.

Формування репродуктивного здоров’я — дуже складний і тривалий процес, тому що значною мірою визначається умовами розвитку жінки, починаючи ще з особливостей перебігу внутрішньоутробного періоду. Найбільше навантаження на репродуктивне здоров’я припадає на дітей підліткового віку та молодь, оскільки в цьому віці відбувається бурхливий розвиток індивіда як на соматичному, так і на психічному рівнях з формуванням усіх функціональних систем організму, в тому числі й репродуктивної. Саме в цей період відбувається активний розвиток репродуктивної сфери та формуються основи репродуктивної поведінки.

Цивілізоване суспільство приділяє увагу охороні репродуктивного здоров’я, сприяє забезпеченню добробуту сім’ї. Для кращого розуміння ситуації з трансформацією сексуальної поведінки молоді цікавими є дані соціологічних досліджень.

Так, загальною тенденцією, що виявляється багатьма дослідниками під час вивчення особливостей сексуальної поведінки сучасної молоді, є зниження середнього віку початку статевого життя.

Наявність сексуального досвіду в групі віком 14–17 років, за різними даними, визнають 25–48 % респондентів, при цьому майже половина з них — до 16 років. Досвід випадкових статевих контактів зареєстрований серед 35–40 % досліджуваних, приблизно 60 % вважають своє статеве життя регулярним, близько 50 % відмічають часту зміну сексуальних партнерів. Серед мотивів початку статевого життя найбільш часто називали кохання (35–40 %), цікавість (30–37 %), прагнення бути дорослими (15–17 %), випадковість (27–30 %), наполегливість партнера (21–25 %), насильство (9–12 %), стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння (13–21 %).

Вивчення інформованості серед молоді про засоби контрацепції та їх застосування на практиці свідчить, що приблизно 40 % дівчат використовують контрацептиви постійно, 15 % — час від часу та 35 % — ніколи.

Основним джерелом інформації стосовно питань статі та контрацепції є друзі — для 45–55 % респондентів, засоби масової інформації — для 25–30 %, спеціальна література — для 10–15 %, поради фахівців — для 71 %.

Цікавими є результати вивчення поведінки молоді щодо побоювання зараження інфекціями, які передаються статевим шляхом, та непланованої вагітності. Так, за даними досліджень, 38–40 % обирали очікувальну тактику, сподіваючись, що «все минеться»; 24–27 % — починали самостійно застосовувати ті чи інші засоби; 18–20 % — зверталися за порадою до друзів, 42–48 % — до медичних установ (при цьому у 20–27 % випадках до приватних лікарів чи недержавних медичних установ).

На думку багатьох дослідників, наявність несприятливих тенденцій, що характеризують стан здоров’я населення, робить не завжди коректним використання терміна «репродуктивне здоров’я», і більш доцільно, особливо щодо підлітків та молоді, вживати термін «репродуктивний потенціал», що визначається як рівень фізичної, розумової, статевої, біологічної та соціальної зрілості осіб чоловічої та жіночої статі, який дозволяє за відповідних біологічних, соціальних умов і заходів з охорони здоров’я народжувати та виховувати здорових нащадків.

Тобто якщо людина розвивається в оптимальних умовах, то її репродуктивний потенціал і чинники, що впливають на нього, перебувають у стані рівноваги, тобто балансу репродуктивного здоров’я. Організм кожної людини має певні репродуктивні ресурси, тобто можливість позитивно змінювати свій баланс і тим самим підвищувати репродуктивний потенціал.

Не можна починати статеве життя в умовах біологічної, психологічної й соціальної незрілості.

Готовність до статевого життя тісно пов’язана з відповідальністю за свої вчинки, соціальною й економічною самостійністю. Репродуктивне здоров’я молоді багато в чому залежить від її власної грамотності, розуміння особливостей перебігу процесів фізичного, психічного й соціального дорослішання.

Залишення потомства для кожної конкретної людини є не тільки біологічним, але й соціально-економічним завданням. Дитину необхідно не просто народити, але й виховати як особистість. Окрім того, згідно з Конституцією України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їхнього повноліття.

Результатами репродуктивних дій, що можуть розглядатися як показники ефективності репродуктивної поведінки, є не тільки факти народження чи ненародження дітей, але й стан репродуктивного здоров’я, особливості статевого життя, застосування методів планування вагітності, ставлення до незапланованої вагітності, у тому числі штучне її переривання, адекватна реалізація батьківства, ставлення до дитини та її виховання.

Майбутній життєвий шлях людини багато в чому визначається тим, наскільки успішно пройшло її репродуктивне дозрівання, почалося статеве життя. Ранній початок статевого життя, погана інформованість про методи контрацепції, небажані вагітності — усе це завдає непоправної шкоди здоров’ю, зокрема й репродуктивному.

На основі результатів ряду досліджень встановлено, що сучасний стан здоров’я молоді, який з року в рік погіршується, зумовлений не лише низьким економічним рівнем сімей, фізичними та психоемоційними навантаженнями, наявністю стресових ситуацій та іншими чинниками. Провідну роль відіграють і виявлені ознаки кризових явищ в ідеологічній та духовній сферах підлітків і молоді, наявність поширення шкідливих звичок та ризикової поведінки серед цієї категорії. До вагомих факторів, що впливають на стан репродуктивного здоров’я молоді, слід віднести й такі психосоціальні чинники, як:

• вільне ставлення до шлюбу;

• недостатній рівень загальної та репродуктивної культури населення;

• високий рівень штучного переривання вагітності, що (особливо в ранньому репродуктивному віці) ставить під загрозу репродуктивні можливості жінки в майбутньому;

• трансформацію репродуктивної поведінки, що призводить до збільшення частоти захворювань, які передаються статевим шляхом, та незапланованої вагітності, яка супроводжується великою кількістю ускладнень і недостатньою психологічною та соціально-економічною підготовленістю молодих жінок до материнства і створення сім’ї.

Усе це свідчить про низький рівень морально-етичних засад і санітарно-гігієнічних знань молоді, що сприяє розвитку неадекватного ставлення до свого здоров’я, низького рівня репродуктивної поведінки та порушення репродуктивного здоров’я в цілому.

Висновки

Для покращення стану здоров’я в першу чергу необхідно виховати в підлітків і молоді культуру статевої поведінки, формувати здоровий спосіб життя. Насамперед саме в сім’ї у дитини формується позитивна чи негативна мотивація стосовно збереження і зміцнення свого здоров’я, ведення здорового способу життя. А в підлітковому віці ставлення до свого здоров’я набуває особливого значення. Тому необхідна систематична робота з підлітками щодо формування моральності й ціннісного ставлення до свого здоров’я, ведення здорового способу життя.

Таку роботу необхідно починати в сім’ї, продовжувати в школі й вищому навчальному закладі. Способи розв’язання проблем статевого виховання підлітків і молоді повинні вибудовуватися згідно із сучасними світовими педагогічними тенденціями, що пов’язано із входженням України до світового освітнього простору, але з обов’язковим урахуванням набутого українським народом історичного досвіду виховання молоді.