Релаксаційні казки "Ластівка і ворон: краса і витривалість"

Прочитай казку
Ластівка і ворон: краса і витривалість

Одного разу в зеленому лісі, біля гомінкої річки, на старому дубі зустрілися двоє птахів – граційна Ластівка на ім’я Ласка та мудрий Ворон на ім’я Чорномир. Вони сиділи на гілці і сперечалися про свої пір’ячка.

Ласка весело тріпотіла крилами і дзвінко сміялася:

— Подивися на мене, Чорномире! Яка я легка, яка швидка! Моє пір’ячко блищить на сонці, воно м’яке, ніжне, немов хмаринка в небі. А ти? Чорний, суворий, наче ніч. Хіба тобі не хотілося б бути яскравішим?

Чорномир, що славився своїм спокоєм і розважливістю, лише лагідно усміхнувся у відповідь.

— Моя мила Ласко, ти справді гарна. Але краса – це не лише блискуче пір’я. Ти прилітаєш навесні, коли тепло й радісно, а як тільки приходить осінь, відлітаєш у далекі краї. А я залишаюся тут цілий рік і бачу, як змінюється світ. Узимку, коли дерева стоять голі, а сніг вкриває землю, я не тікаю від холоду, а залишаюся вдома. Хіба це не важливо?

Ластівка змахнула крильми і зневажливо скривила дзьобик:

— Ну й що? Я живу в теплих краях, де завжди світить сонце! А ти… Взимку ти мокнеш під дощем, тремтиш від холоду, шукаєш їжу по засніжених гілках. Як же ти можеш насолоджуватися життям у такі дні?

Ворон примружив око і відповів:

— Тому що я люблю свій дім у будь-яку пору року. Узимку ліс спокійний і величний, сніг виблискує, наче перли. А коли приходять холоди, я завжди знайду, чим себе нагодувати. Люди поважають мене і приносять їжу, бо знають, що я залишаюся поруч і в дощ, і в сніг. А тебе, Ластівко, вони бачать лише тоді, коли сонце тепле. Хіба це справжня дружба – бути лише в добрі дні?

Ласка замислилася. Вона ніколи не думала про це так. Її життя було легким і веселим, але чи означало це, що вона була кращою за Ворона? Чи справді її яскраві пера мали більше значення, ніж його витривалість і вірність рідному дому?

— Можливо, ти маєш рацію, Чорномире, – тихо сказала вона. – Кожен з нас гарний по-своєму. Моя краса сяє весною, а твоя – у мудрості та витривалості.

— Саме так, – кивнув Ворон. – Справжня цінність не лише в тому, що бачать очі, а й у тому, що приховано всередині.

І з того дня Ластівка більше не вихвалялася своєю красою, а Ворон поважав її за легкість і швидкість. Вони залишилися добрими друзями, хоч і жили у різні пори року.

Чому ворон і ластівка залишились
добрими друзями?

Чи був ворон вірним дому? Доведи це

Яка головна думка казки?

Переглянь мультфільм.
Дай відповідь на запитання:
Яка відмінність між сільською і міською ластівками?

Рекорди у світі ластівок

– Сім’я ластівок за літо знищує близько мільйона різних шкідливих комах (попелиць, жуків, мух, ґедзів, та інших кровососних комах)

– Ластівки приносять корм до 300 і навіть
до 600 разів на добу.

– Ластівка з’їдає за рік близько двох тисяч
кілограмів (2 тонни) комах, тобто повний кузов вантажного автомобіля.

– Максимальний вік, до якого доживають
ластівки – 25 років.

– Висота польоту – від 100 до 4 000 метрів
над землею.

– Швидкість, з якою літають ластівки,
дорівнює 120 кілометрів за годину.


Народні прикмети про ластівку

– Якщо ластівки весело щебечуть – буде ясна погода.

– Ластівка день починає, а соловей кінчає.

– Ластівки вилітають – погоду обіцяють.

– Ластівки високо літають – на суху погоду.

– Ранні ластівки – врожайний рік.

– Прилетіли ластівки – поспішай закінчувати сівбу.

– Якщо ластівки гніздяться з північного боку
будівлі – на спекотне літо.

– Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.

– Ластівки ввечері літають низько – завтра
буде хмарна погода.

Намалюй ластівку. Прикріпи свою роботу