Мають бути виконані: Лабораторна робота № 2 "Мікроскопічна будова крові людини" Лабораторна робота № 1 "Втома при статичному та динамічному навантаженні. Вплив ритму і навантаження на розвиток втоми"
Серце́вий цикл — це послідовність процесів, що відбуваються за одне скорочення серця та після його подальшого розслаблення. Кожен цикл включає три великі стадії: систола передсердя, систола шлуночків і діастола. Термін «систола» означає скорочення м'яза. Виділяють електричну систолу — електричну активність, яка стимулює міокард і викликає механічну систолу, — скорочення серцевого м'яза і зменшення камер серця в об'ємі. Термін «діастола» означає розслаблення м'яза. Під час серцевого циклу відбувається підвищення і зниження тиску крові, відповідно високий тиск у момент систоли шлуночків називається систолою, а низьке під час їх діастоли — діастолою.
Кров рухається судинами завдяки скороченням серця, які чергуються з його розслабленням. Скорочення серцевого м'яза називається систолою, а розслаблення — діастолою. Систола і діастола разом складають серцевий цикл. У серцевому циклі три фази: систола передсердя(0,1с), систола шлуночків(0,3с) і спільна пауза — діастола(0,4с). Один цикл триває 0,8 секунди (за частоти серцевих скорочень 75 уд./хв.).
Показники роботи серця
Частота серцевих скорочень (ЧСС) - у дорослої людини становить близько 70 уд/хв. Об'єм крові, який викидається з кожного шлуночка називають ударним, або систолічним об'ємом (СОК). Нормальний систолічний об'єм - близько 75 мл. За ЧСС і СОК можна встановити хвилинний об'єм крові. Він коливається у межах 4,9 - 5,6 л.
Регуляція серцевого ритму.
Серце може скорочуватися і в ізольованому стані. У серце «вбудовано» власне джерело збудження серцевого м’яза, яке називають системою автоматії серця (мал. 1). Це видозмінені м’язові клітини, які не скорочуються, проте мають здатність генерувати ритмічні електричні імпульси. Два скупчення цих клітин, так звані водії ритму, розташовані в правому передсерді. Саме в них виникають імпульси, що передаються до інших клітин системи автоматії (провідних пучків), а потім охоплюють усі волокна міокарда. Отже, розпочинають серцевий цикл скорочення передсердь. Під впливом системи автоматії серце скорочується з частотою 60-70 уд./хв.
Мал. 1. Система автоматії серця: 1 — водії ритму; 2 — провідні пучки
Кожний відчував, як сильно і часто б’ється серце під час бігу. Чому? Інтенсивна робота м’язів супроводжується великими енергетичними витратами, отже, у м’язові клітини потребують більше кисню й глюкози. Має зрости й видалення шкідливих продуктів метаболізму. Тому кровотік посилюється, зокрема, і через збільшення частоти скорочень серця. Так серце реагує на потреби, що виникли в організмі. Який механізм цієї реакції? Що інтенсивніше працюють м’язи, то швидше рухається кров по венах, наповнюючи серце. Що більше крові до нього надходить, то сильніше розтягується й скорочується серцевий м’яз. Так серце самотужки регулює свою роботу. Цей механізм отримав назву «закон серця». Від скелетних м’язів по чутливих нейронах у нервові центри спинного і головного мозку постійно надходять нервові імпульси. Під час активної роботи м’язів ці сигнали змінюються. Нервові центри активуються і по нейронах-ефекторах передають до міокарда команди, що спричиняють збільшення ЧСС. Щойно інтенсивна робота м’язів припиняється, сигнал про це надходить до нервових центрів, а від них — до серця, і частота серцевих скорочень зменшується. У такий спосіб роботу серця регулює нервова система.
Серцева діяльність регулюється і гуморально. Під час візиту до стоматолога наше серце поводиться, як під час бігу. Збільшення ЧСС є наслідком впливу гормону адреналіну на міокард. Його виробляють надниркові залози під час емоційного напруження. Діяльність серця залежить і від кількості в крові іонів Калію і Кальцію. Збільшення вмісту Калію в крові пригнічує, а Кальцію — посилює роботу серця.
Пульс
Пульс (з лат. pulsus — удар, поштовх) — це періодичне, синхронне з діяльністю серця коливання стінок артерій, що викликане скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску впродовж періоду систоли та діастоли. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої температури, при дії уведених лікарських препаратів, алкоголю.
Частота пульсу — це кількість пульсових хвиль за 1 хв. У здорової людини кількість пульсових хвиль відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 60-90 за 1 хв. Частоту серцевих скорочень понад 90 називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень менше ніж 60 уд. за 1 хв — брадикардією. Поява тахікардії, брадикардії і аритмії вимагає уважного спостереження за хворим, особливо якщо ці ознаки з'являються у хворого вперше. У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох факторів:
Серцево-судинні захворювання
Ішемічна хвороба серця - захворювання, яке характеризується порушенням кровопостачання міокарду внаслідок пошкодження коронарних артерій. Ішемічна хвороба серця, переважно зумовлюється атеросклерозом. Внаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується. Порушення кровоплину в коронарних судинах, призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза. Внаслідок припинення кровопостачання серцевого м'яза в зоні ураженої артерії гинуть (некротизуються) його окремі ділянки.
Інфаркт міокарда: Гострий інфаркт міокарда — некроз ділянки серцевого м'яза (міокарду) внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці.
Стенокарді́я - захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) в грудях унаслідок гострої недостатності кровопостачання міокарду — клінічна форма ішемічної хвороби серця. Стенокардія - напади болів давлячого або стискаючого характеру, в ділянці серця і за грудиною, які можуть передаватися в ліву руку, лопатку, шию. В основі стенокардії також лежить гостре порушення живлення серцевого м'яза внаслідок спазму і склерозу її артерій.
Аритмі́ї се́рця - група порушень діяльності серця, пов'язаних з розладом ритмічності, послідовності і сили скорочень серцевого м'яза.
Кардіосклероз - ураження м'язу (міокардіосклероз) та клапанів серця внаслідок розвитку в них рубцевої тканини у вигляді гнізд різного розміру (від мікроскопічних до великих рубцевих вогнищ) та поширеності, заміщуючих міокард та (або) деформуючих клапанів.
Кровяний тиск
Через ритмічної роботи серця тиск крові в артеріях коливається. При систоле шлуночків і викиді крові в аорту тиск в артеріях підвищується, а при діастолі знижується. Найбільший тиск при систоли шлуночків називають систолічним тиском, найнижчий тиск при діастолі – діастолічним тиском. У дорослих здорових людей максимальна (систолічний) тиск дорівнює 110 – 120 мм рт.ст., а мінімальний (діастолічний) – 70 – 80 мм рт. ст. У дітей через велику еластичності стінок артерій тиск крові нижче, ніж у дорослих людей. У похилому і старечому віці при зменшенні еластичності стінок судин тиск підвищується. Різниця між максимальним і мінімальним тиском називають пульсовим тиском. Його величина в нормі становить 40 – 50 мм рт. ст.