Урок:

Регуляторні системи організму людини.

11.09.2022
1 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Тема уроку

Регуляторні системи організму людини.

Основні поняття й ключові терміни:

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ. Нервова, ендокринна система, імунна системи Пригадайте! Що таке регуляція функцій організму людини?

Поміркуйте!

Організм людини — це складна система. У ньому мільярди клітин, мільйони структурних одиниць, тисячі органів, сотні функціональних систем, десятки фізіологічних систем. А завдяки чому ця вся різноманітність функціонує злагоджено як єдине ціле?

Вміст уроку:
1
2
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Тема уроку

Регуляторні системи організму людини.

Основні поняття й ключові терміни:

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ. Нервова, ендокринна система, імунна системи Пригадайте! Що таке регуляція функцій організму людини?

Поміркуйте!

Організм людини — це складна система. У ньому мільярди клітин, мільйони структурних одиниць, тисячі органів, сотні функціональних систем, десятки фізіологічних систем. А завдяки чому ця вся різноманітність функціонує злагоджено як єдине ціле?

ЗМІСТ

Які особливості регуляторних систем організму людини?

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ - це сукупність органів, здатних здійснювати керівні впливи на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин. Ці системи мають особливості будови і функцій, пов’язаних з їхнім призначенням.

Так, регуляторні системи мають центральні та периферичні осередки. У центральних органах формуються керівні команди, а периферичні органи забезпечують розподіл і передачу їх до робочих органів для виконання (принцип централізації).

Для здійснення контролю за виконанням команд центральні органи регуляторних систем отримують зворотну інформацію від робочих органів. Цю особливість діяльності біологічних систем називають принципом зворотнього зв'язку.

Інформація від регуляторних систем по всьому організмі передається у вигляді сигналів. Тому клітини таких систем мають здатність продукувати електричні імпульси та хімічні речовини, що будуть кодувати та поширювати інформацію. За природою сигналів та способу їхнього поширення виділяють електрофізіологічний та гуморальний механізми регуляції.

Регуляторні системи здійснюють регуляцію функцій у відповідності до змін зовнішнього чи внутрішнього середовища. Тому

Регуляція - (від лат. гедиіаіїо - приводити в порядок, налагоджувати)

керівні впливи, що надсилаються до органів, мають або стимулюючий або сповільнюючий характер (принцип подвійного впливу).

Такі особливості в організмі людини властиві трьом системам - нервовій, ендокринній та імунній. І саме вони є регуляторними системами нашого організму.

Отже, основними особливостями регуляторних систем є:

1) наявність центральних та периферичних відділів; 2) здатність продукувати керівні сигнали;

3) діяльність за принципом зворотнього зв'язку;

4) подвійний спосіб регуляції.

Як організована регуляторна діяльність нервової системи?

Нервова система - це сукупність органів людини, що сприймають, аналізують та налагоджують діяльність фізіологічних систем органів у найшвидшому режимі. За будовою нервову систему поділяють на дві частини - центральну й периферичну. До центральної відносять головний та спинний мозок, а до периферичної - нерви. Діяльність нервової системи - рефлекторна, здійснюється за допомогою нервових імпульсів, що виникають у нервових клітинах. Рефлекс - це реакція-відповідь організму на подразнення, яке відбувається за участю нервової системи. Будь-яка діяльність фізіологічних систем має рефлекторний характер. Так, за допомогою рефлексів регулюються виділення слини на смачну їжу, відсмикування руки від колючок троянди тощо.

Рефлекторні сигнали передаються з високою швидкістю по нервових шляхах, що утворюють рефлекторні дуги. Це шлях, по якому імпульси передаються від рецепторів до центральних відділів нервової системи та від них до робочих органів. Тому в рефлекторній дузі виділяють 5 частин: 1 - рецепторна ланка (сприймає подразнення і перетворює в імпульси); 2 - чутлива (доцентрова) ланка (передає збудження до центральної нервової системи); 3 - центральна ланка (у ній відбувається аналіз інформації за участю вставних нейронів); 4 - рухова (відцентрова) ланка (передає керівні імпульси до робочого органа);

5 - робоча ланка (за участю м’яза чи залози відбувається певна дія).

Передача збудження з одного нейрона на інший здійснюється за

допомогою синапсів.

Це ділянка контакту одного нейрона з іншим або з робочим органом.

0301833f-640f-267x351.jpg

Збудження в синапсів передається особливими речовинами-медіа-торами. Вони синтезуються перед синаптичною мембраною й накопичуються в синаптичних міхурцях. Коли нервові імпульси доходять до синапсу, міхурці лопають, і медіаторні молекули потрапляють в синаптичну щілину. Мембрана дендрита, що називається післясинаптичною, приймає інформацію й перетворює її в імпульси. Збудження передається далі вже наступним нейроном.

Отже, завдяки електричній природі нервових імпульсів та наявності спеціальних провідних шляхів нервова система здійснює рефлекторну регуляцію дуже швидко, але недовго, і забезпечує конкретний вплив на органи.

Чому ендокринна та імунна системи є регуляторними?

Ендокринна система - це сукупність залоз, що забезпечують гуморальну регуляцію функцій фізіологічних систем. Вищим відділом ендокринної регуляції є гіпоталамус, який разом із гіпофізом керують периферичними залозами. Клітини ендокринних залоз утворюють гормони й надсилають їх у внутрішнє середовище. Кров, а згодом й тканинна рідина, доставляють ці хімічні сигнали до клітин-мішеней. Гормони можуть сповільнювати функції клітин або посилювати. Наприклад, гормон надниркових залоз адреналін пожвавлює роботу серця, ацетилхолін - гальмує. Дистантний вплив гормонів на органи - це повільніший спосіб керування функціями, аніж за допомогою нервової системи, однак цей вплив може бути загальним і довготривалим.

Імунна система - це сукупність органів, що утворюють спеціальні хімічні сполуки й клітини для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи. До центральних органів імунної системи відносять червоний кістковий мозок та тимус, а до периферичних- мигдалики, апендикс, лімфовузли. Центральне місце серед клітин імунної системи посідають різноманітні лейкоцити, а серед хімічних сполук - антитіла, що виробляються у відповідь на чужорідні білкові сполуки. Поширюються клітини й речовини імунної системи за участю рідин внутрішнього середовища. А їхні впливи, як і в гормонів, мають повільний, дистантний, довготривалий та загальний характер.

Отже, ендокринна та імунна системи є регуляторними системами

і здійснюють в організмі людини гуморальну та імунну регуляцію.

Д/З Перечитайте уважно матеріал дайте відповіді на запитання:


1. Що таке регуляторні системи?

2. Назвіть регуляторні системи організму людини? 3. Що таке рефлекс?

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Тема уроку

Регуляторні системи організму людини.

Основні поняття й ключові терміни:

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ. Нервова, ендокринна система, імунна системи Пригадайте! Що таке регуляція функцій організму людини?

Поміркуйте!

Організм людини — це складна система. У ньому мільярди клітин, мільйони структурних одиниць, тисячі органів, сотні функціональних систем, десятки фізіологічних систем. А завдяки чому ця вся різноманітність функціонує злагоджено як єдине ціле?

ЗМІСТ

Які особливості регуляторних систем організму людини?

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ - це сукупність органів, здатних здійснювати керівні впливи на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин. Ці системи мають особливості будови і функцій, пов’язаних з їхнім призначенням.

Так, регуляторні системи мають центральні та периферичні осередки. У центральних органах формуються керівні команди, а периферичні органи забезпечують розподіл і передачу їх до робочих органів для виконання (принцип централізації).

Для здійснення контролю за виконанням команд центральні органи регуляторних систем отримують зворотну інформацію від робочих органів. Цю особливість діяльності біологічних систем називають принципом зворотнього зв'язку.

Інформація від регуляторних систем по всьому організмі передається у вигляді сигналів. Тому клітини таких систем мають здатність продукувати електричні імпульси та хімічні речовини, що будуть кодувати та поширювати інформацію. За природою сигналів та способу їхнього поширення виділяють електрофізіологічний та гуморальний механізми регуляції.

Регуляторні системи здійснюють регуляцію функцій у відповідності до змін зовнішнього чи внутрішнього середовища. Тому

Регуляція - (від лат. гедиіаіїо - приводити в порядок, налагоджувати)

керівні впливи, що надсилаються до органів, мають або стимулюючий або сповільнюючий характер (принцип подвійного впливу).

Такі особливості в організмі людини властиві трьом системам - нервовій, ендокринній та імунній. І саме вони є регуляторними системами нашого організму.

Отже, основними особливостями регуляторних систем є:

1) наявність центральних та периферичних відділів; 2) здатність продукувати керівні сигнали;

3) діяльність за принципом зворотнього зв'язку;

4) подвійний спосіб регуляції.

Як організована регуляторна діяльність нервової системи?

Нервова система - це сукупність органів людини, що сприймають, аналізують та налагоджують діяльність фізіологічних систем органів у найшвидшому режимі. За будовою нервову систему поділяють на дві частини - центральну й периферичну. До центральної відносять головний та спинний мозок, а до периферичної - нерви. Діяльність нервової системи - рефлекторна, здійснюється за допомогою нервових імпульсів, що виникають у нервових клітинах. Рефлекс - це реакція-відповідь організму на подразнення, яке відбувається за участю нервової системи. Будь-яка діяльність фізіологічних систем має рефлекторний характер. Так, за допомогою рефлексів регулюються виділення слини на смачну їжу, відсмикування руки від колючок троянди тощо.

Рефлекторні сигнали передаються з високою швидкістю по нервових шляхах, що утворюють рефлекторні дуги. Це шлях, по якому імпульси передаються від рецепторів до центральних відділів нервової системи та від них до робочих органів. Тому в рефлекторній дузі виділяють 5 частин: 1 - рецепторна ланка (сприймає подразнення і перетворює в імпульси); 2 - чутлива (доцентрова) ланка (передає збудження до центральної нервової системи); 3 - центральна ланка (у ній відбувається аналіз інформації за участю вставних нейронів); 4 - рухова (відцентрова) ланка (передає керівні імпульси до робочого органа);

5 - робоча ланка (за участю м’яза чи залози відбувається певна дія).

Передача збудження з одного нейрона на інший здійснюється за

допомогою синапсів.

Це ділянка контакту одного нейрона з іншим або з робочим органом.

0301833f-640f-267x351.jpg

Збудження в синапсів передається особливими речовинами-медіа-торами. Вони синтезуються перед синаптичною мембраною й накопичуються в синаптичних міхурцях. Коли нервові імпульси доходять до синапсу, міхурці лопають, і медіаторні молекули потрапляють в синаптичну щілину. Мембрана дендрита, що називається післясинаптичною, приймає інформацію й перетворює її в імпульси. Збудження передається далі вже наступним нейроном.

Отже, завдяки електричній природі нервових імпульсів та наявності спеціальних провідних шляхів нервова система здійснює рефлекторну регуляцію дуже швидко, але недовго, і забезпечує конкретний вплив на органи.

Чому ендокринна та імунна системи є регуляторними?

Ендокринна система - це сукупність залоз, що забезпечують гуморальну регуляцію функцій фізіологічних систем. Вищим відділом ендокринної регуляції є гіпоталамус, який разом із гіпофізом керують периферичними залозами. Клітини ендокринних залоз утворюють гормони й надсилають їх у внутрішнє середовище. Кров, а згодом й тканинна рідина, доставляють ці хімічні сигнали до клітин-мішеней. Гормони можуть сповільнювати функції клітин або посилювати. Наприклад, гормон надниркових залоз адреналін пожвавлює роботу серця, ацетилхолін - гальмує. Дистантний вплив гормонів на органи - це повільніший спосіб керування функціями, аніж за допомогою нервової системи, однак цей вплив може бути загальним і довготривалим.

Імунна система - це сукупність органів, що утворюють спеціальні хімічні сполуки й клітини для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи. До центральних органів імунної системи відносять червоний кістковий мозок та тимус, а до периферичних- мигдалики, апендикс, лімфовузли. Центральне місце серед клітин імунної системи посідають різноманітні лейкоцити, а серед хімічних сполук - антитіла, що виробляються у відповідь на чужорідні білкові сполуки. Поширюються клітини й речовини імунної системи за участю рідин внутрішнього середовища. А їхні впливи, як і в гормонів, мають повільний, дистантний, довготривалий та загальний характер.

Отже, ендокринна та імунна системи є регуляторними системами

і здійснюють в організмі людини гуморальну та імунну регуляцію.

Д/З Перечитайте уважно матеріал дайте відповіді на запитання:


1. Що таке регуляторні системи?

2. Назвіть регуляторні системи організму людини? 3. Що таке рефлекс?

2

Д/З Перечитайте уважно матеріал дайте відповіді на запитання:


1. Що таке регуляторні системи?

2. Назвіть регуляторні системи організму людини? 3. Що таке рефлекс?

Рефлексія від 5 учнів

Сподобався:

0

Так: 5

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 5

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 5

Так: 0

Рекомендуємо

Саморегуляція в організмі людини

Саморегуляція в організмі людини

211

Аватар профіля Галинський Сергій Федорович
Біологія
8 клас

25 грн

Узагальнення до розділу 4. Організм людини

Узагальнення до розділу 4. Організм людини

412

Аватар профіля Бадак Максим Станіславович
Пізнаємо природу
5 клас

25 грн

Грибоподібні організми

Грибоподібні організми

269

Аватар профіля Галинський Сергій Федорович
Біологія
7 клас

25 грн

ОРГАНІЗМ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ МЕШКАННЯ

ОРГАНІЗМ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ МЕШКАННЯ

173

Аватар профіля Лугова Тамара Олексіївна
Біологія
11 клас

33 грн

Ознака організму як взаємодія генів

Ознака організму як взаємодія генів

177

Аватар профіля Галинський Сергій Федорович
Біологія
9 клас

25 грн

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині

272

Аватар профіля Вайда Галина Іванівна
Біологія
10 клас

25 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

674

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

839

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1929

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

404

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

607

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

841

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас