Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою

В Україні відомо більше ста різноманітних вишивальних швів, так званих «технік». Окремі вишивальні шви характерні тільки для певних етнографічних районів. Походження назв технік української вишивки різне. Такі назви, як «виколювання», «вирізування», «затягання», відповідають манері виконання; «рушникові шви»— визначаються характером виробу, який виготовляється. Чимало назв пов’язано з назвою певної етнографічної групи людей або з географічною назвою місцевості, де була створена і розвивалася та чи інша техніка, наприклад, «лемківська кіска», «кучерявий шов Гуцульщини», «городоцький шов», «старокиївська гладь» та ін. У назвах технік зустрічається схожість з певними символами, явищами, предметами: «зірочка», «просо», «солов’їні вічка», «курячий брід».

Важливою характеристикою саме української народної вишивки є поєднання різноманітних технік (іноді одночасно до 10-15).

Кожен регіон нашої країни має характерні особливості технік вишивання.

Розглянемо характерні особливості технік вишивання в різних регіонах України. Так, техніки вишивок Полтавської, Луганської, Харківської областей мають багато спільного з головними формами вишивок центральних областей України. Проте вишивці Полтавщини властиві й цілком своєрідні орнаменти, які вишивають здебільшого грубою ниткою, завдяки чому узори виглядають рельєфними. Лічильна гладь — полтавська родзинка. Вишивки Полтавщини потрібно довго й уважно розглядати зблизька, тільки тоді розкриваються розкіш і краса узорів, ювелірність їх виконання. Класичні зразки вишивок Полтавщини неяскраві: переважають блакитний, білий, вохристий*, світло-коричневий кольори. Та найкращими вважаються зразки, вишиті білим по білому.

Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Лінія геометричного мотиву у вигляді ромбів повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону льняного полотна графічно чітка

північних районах Волині побутує вишивка низовим швом на зразок ткання. Одноколірне вишивання вражає своєю вишуканістю. У південних районах Волинської області переважають рослинні мотиви — квіти, ягоди, листочки. Шиття поверхневе — хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного

Для Чернігівщини характерні білі вишивки. Щоб підсилити загальну виразність, використовують шви двох чи більше видів. Наприклад, в одній композиції поєднують прозорі шви зі швами лічильної гладі. Чіткі геометричні форми виконують технікою заволікання червоним по білому або сірому льняному полотні з додаванням нешироких смужок чорного або синього кольорів

На Київщині сорочки оздоблюють лічильною гладдю, занизуванням, набируванням, штапівкою та хрестиком. На них переважають рослинно-геометризовані орнаменти з великою кількістю зірок та зірочок, що виконуються червоними та чорними нитками

Подільська вишивка — одна з найбільш складних і красивих в Україні. У вишивці Східного Поділля переважають геометричні мотиви складних сполучень. Мініатюрна розробка їх справляє враження дорогоцінної мозаїки. Традиційно на Поділлі комбінують складні геометричні форми орнаментів та різнокольорове мальовниче оздоблення .

Класичною технікою Поділля є «низь» чорного й червоного кольорів, які вишивають густими насиченими лініями. Цією технікою виконують вишивку з вивороту, а на лицьовому боці вона має протилежний вигляд розміщення кольорів.

Для Подільських вишивок характерна різноманітність швів. Вишивки Західного Поділля вирізняються темним колоритом. Це чорний з малою домішкою темно-червоного або жовтого чи зеленого.

Вишивки Тернопільщини також характеризуються насиченим темним колоритом. Виконані вовною, густі, без пробілів, орнаменти суцільно вкривають полотно тканини. Для цього використовують особливі шви, які називають «кучерявими». Їх вишивають вовняними чорними нитками.

У минулому в Карпатах та на Прикарпатті майже кожне село відрізнялося від іншого своєрідністю вишивки, багатством композиції та неповторністю кольорів. Ця традиція збереглася й донині. У вишивці Львівщини використовують різноманітні узори, деякі з них поширені по всій області й пов’язані з місцевими особливостями і традиціями. Наприклад, у південних районах Львівщини геометричний орнамент вишивок поєднують з білим фоном, що надає узорам легкості та прозорості. Особливістю вишивок є широке колористичне розмаїття.

Для Гуцульських вишивок характерний геометричний або геометризований рослинний чи тваринний орнамент. Орнаментів, вишитих низинкою (низь проста або замкова), було дуже багато в селах і для того, щоб їх розрізняти, їм надавали цікаві символічні назви: «саморіжки у вісім ріжок», орнамент «трефовий» та ін.

Гуцульські вишивки характерні різноманітністю геометричних кольорових поєднань та рослинних багатств, здебільшого червоного й чорного з жовтим та зеленим, причому червоний домінує .

ишивку Закарпаття виділяє мотив «кривулька», а також техніка «заволікання» і вишивання хрестиком. Тут також часто використовують вирізування і гаптування (бісером, золотом, сріблом).

Квітуча вишивка Буковини (Чернівецька область) контрастує з тонкою вишуканою білою вишивкою Покуття (Івано-Франківська область) .

На Півдні України сорочки прикрашають вишивкою, яка поєднує орнаментальні мотиви та вишивальні техніки різних місцевостей. Це пояснюється тим, що тут живуть представники багатьох національностей та народностей.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

1. Які вироби в Україні традиційно оздоблювали вишивкою?

2. Чому вишивку відносять до різновидів декоративно-ужиткового мистецтва?

3. Яке призначення мають вишиті рушники?

4. Чому «кучерявий шов Гуцульщини» має саме таку назву (див. урок вище?)

5. Роздивіться приклади вишитих виробів на малюнку. Визначте приналежність цих вишивок до відповідних регіонів. Один учень добирає вишивки, характерні для: а — Полтавщини; б — Тернопільщини; в — Львівщини; г — Покуття; ґ — Київщини; другий учень для: д — Гуцульщини, е — Волині, є — Чернігівщини, ж — Поділля, з — Буковини.

6.Назвіть ознаки, за якими обирали вишиті вироби чи узори.