Всеосвіта›
Бібліотека уроків›
Українська мова›
Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне запитання, його стилістичні функції

Опублікував/ла:

Авдюніна Зоя Василівна

Посилання Написати Додати в обране Поскаржитися

Урок:

Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне запитання, його стилістичні функції

04.11.2024

0 0

Українська мова

11 Клас

Українська мова 11 клас

Відправити запит автору на отримання доступу до цього уроку

Автор опублікував урок у Бібліотеці уроків з обмеженим доступом. Це означає, що для повного доступу до уроку (перегляд усіх завдань та використання) Вам необхідно отримати дозвіл від автора.

Вміст уроку:

Опис, який учні побачать перед початком уроку

Тема: Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне запитання, його стилістичні функції.

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

Речення як основна синтаксична й комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень

Речення – комунікативна одиниця, що складається з одного або кількох слів і виражає завершену думку. Я вже пообідав. Ти підеш до парку? Допоможи! Речення є основною одиницею комунікації, тобто спілкування. Це означає, що виразити думку людина може тільки у формі речення. На відміну від слова і словосполучення – номінативних одиниць мови – речення виконує комунікативну функцію.

Основні ознаки речення: Смислова закінченість. Предикативність. МодальністьІнтонаційна закінченість. Наявність граматичного і смислового зв'язку всіх його компонентів. Наявність головних членів

Предикативність – це співвіднесеність змісту речення з реальною дійсністю, завдяки чому зміст речення трактуємо як реальний, можливий чи бажаний.• Предикативність виражається за допомогою часових форм дієслова (минулий, теперішній, майбутній час) та обставин місця і часу.

У реченні Цього літа температура води в Дніпрі піднялася до +25° С граматична основа виражає факт об'єктивної дійсності: інформація базується на вимірюванні спеціальним приладом – термометром; вона відповідає реальній дійсності. А в реченні Якби цього літа температура води в Дніпрі піднялася до +25° С предикативність виражає бажаність, а не реальну дійсність.

Модальність – особисте ставлення мовця довисловленого,що виражається за допомогою: інтонації(стверджувальна та заперечна, серйозна й іронічна); вставних слів(на жаль, на щастя, мабуть, може, здається, безперечно і под.);часток(невже, авжеж, ніби, таки і под.);Способу дієслова(дійсний, умовний, наказовий).

Наприклад, речення Він одружився; Він одружився б; Він міг би й не одружуватися; Одружився б він – виражають різні модальності:– факт, бажання, жаль, пораду.

Модальність поділяють на об’єктивну та суб’єктивну. Об’єктивна модальність (реальна) – це повідомлення відповідає дійсності. Наприклад: Про Байду наш народ склав і понині співає дуже гарну пісню («Історія України»). Суб'єктивна модальність (нереальна) – це повідомлення про щось можливе, бажане, очікуване. Наприклад: От із Дніпра б зачерпнути води!

Основним носієм предикативності є головні члени речення – підмет і присудок (через це граматичну основу ще називають предикативним центром речення). Щоб предикативна конструкція стала реченням, вона повинна бути інтонаційно оформлена.

Опис, який учні побачать після проходження уроку

Рефлексія від 1 учня

Сподобався:

Так: 1

Ні: 0

Зрозумілий:

Так: 1

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

Ні: 1

Так: 0

Відправити запит автору на отримання доступу до цього уроку

Рекомендуємо

Стилістичне використання паронімів

107

Морозюк Валентина Михайлівна

Українська мова

11 клас та III курс

25 грн

Синтаксичний розбір простого речення

545

Лизько Валентина Степанівна

Українська мова

5 клас

35 грн

Основні види складнопідрядних речень

382

Лизько Валентина Степанівна

Українська мова

9 клас

35 грн

Текст. Синтаксис і стилістика тексту. Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Стилістичні функції абзацу. Сурядні і підрядні сполучники як засоби зв'язку в тексті. Гіпертекст. Дискурс. Професійний дискурс.