Власне, слово «Італія» означає «країна телят».
Природні умови півострова сприяли ранньому заселенню берегової смуги, тож тут здавна виникали селища і міста.

У I тис. до н. е. Апеннінський півострів населяли різні народи. Так, на півночі Італії тривалий час панували етруски. На півдні країни проживало чимало грецьких колоністів. Але найчисленнішими були племена італіків. Одне з них складали латини, що жили на заході Італії — у долині річки Тибр.

Місто Рим та його жителі.

На пагорбі Палатин, де пролилася братова кров, Ромул заснував місто і назвав його своїм ім'ям. Латинською мовою воно звучить Рома, тобто Рим. Ромул став і першим царем Риму. Так він став єдиним правителем міста, давши йому своє ім’я (римляни називають своє місто Roma)

Згодом римські історики вирахували дату заснування Рима —753 р. до н.е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення.

А на Капітолійському пагорбі в Римі встановили статую вовчиці.
Пагорби, найвідомішими з яких були Палатин і Капітолій, захищали мешканців міста від ворогів.

У давнину на Палатині оселилися багаті й знатні люди.
На Капітолії римляни збудували фортецю та головний храм міста, присвячений богу Юпітеру.

А величезне болото між пагорбами осушили і влаштували ринкову площу — форум.

Царська доба в історії Стародавнього Риму.

Понад два століття, із 753 до 509 рр. до н.е. Римом правили царі. Цар був одночасно полководцем, суддею і головним жерцем міста. Тому цей період в історії Риму називають «царським». Влада царів не передавалася у спадок, їх обирав народ.

У цей час римляни ще жили великими родовими общинами, які називалися фаміліями. Спочатку кожен рід спільно володів землею, обробляв її гуртом. Поступово землю розподілили між найбагатшими сім’ями. Ці сім’ї отримували кращі ділянки завойованих територій.

Римляни, які входили до родових общин, називалися патриціями (від латинського слова «патер» — батько). Поступово патриції перетворилися на привілейовану верству населення. Вони володіли землею, рабами, обіймали важливі посади в державі.

Патриції (ті,хто знав своїх батьків)—повноправні римські громадяни, нащадки найдавніших корінних жителів, у тому числі — засновників Рима.

Плебеї— незнатне, вільне населенняСтародавнього Риму, нащадки переселенців в Рим, які не мали права на землю і політичних прав.

Найдавнішим Римом управляли цар, сенат та народні збори.
Важливі для всіх мешканців міста рішення — зокрема, проголошення війни, укладення миру, вибори нового царя — приймалися римлянами на народних зборах. Але рішення народних зборів мав разом із царем затвердити або відхилити сенат.

Царі правили Римом від 753 до 509 р. до н. е. Усього в історії держави було сім царів. Першим з них став Ромул. Царі запозичили в етрусків знаки царської влади: золоту корону, що імітувала вінок з дубового листя, скіпетр з орлом, пурпурну туніку, гаптовану золотом. Особливою ознакою влади царя був спеціальний пучок різок, у який встромляли сокиру - символ могутності.

Останній цар, Тарквіній Гордий, став зловживати владою й чинити утиски знаті. Тоді знать скинула його з престолу у 509 р. до н.е

Виконай завдання: