Природні ресурси Азовського моря, його екологічні проблеми.

Саме найменше з морів – Азовське – в недалекому минулому було одне з найпродуктивніших в світі. Особливо славилось море червоною рибою, судаком. Від свіжої, копченої, в’яленої риби гнулись прилавки тутешніх базарів. Азовське море давало 1/5 частину вилову всіх внутрішніх водойм бувшого Радянського Союзу. Всього нараховувалось більше 160 видів риб. Але гучна слава Азова вже в минулому. Море бідніє на очах: в риболовних сітках все менше великої риби та все більше мілкої морської рибки – тюльки, хамси, бичків. Спустошені старі рибальські селища, а рибалки вимушені шукати іншу роботу.

      Отже, тема уроку: «Природні ресурси Азовського моря, його екологічні проблеми».

      Мету виражаємо схематично і поступово на уроці йде заповнення таблиці:

Вивчення нового матеріалу.

По вивченню продуктивності Азовського моря працювала експедиція в районі акваторії моря, маючи певні завдання. Сподіваюсь, що сьогодні тут зібрались справжні фахівці, які досконало володіють інформацією про сучасний стан Азовського моря, кваліфіковано провели екологічну експертизу та визначили пріоритетні напрямки вирішення морських проблем.

                               Прощай же море! Не забуду

                               Твою красу, твої дари,

                               І довго, довго чути буду

                               Твій шум в далекі вечори.

Всі учасники експедиції отримали карточки – завдання, атлас, інформаційний лист.

Карточка 1. Географи.

1. Користуючись картами атласу, визначити географічне положення Азовського моря.

2.  Визначити, які причини забезпечували виняткову продуктивність моря.

Карточка 2. Гідрологи.

1.  Визначити водний баланс Азовського моря в минулому: які джерела складали прибуток. Його величина. Які джерела складають збитки. Їх величина. Яке співвідношення між прибутком та збитками?

2.  Визначити водний баланс моря в наш час. Які зміни відбулися?

3.  Азовське море та Чорне свого роду «з’єднуючі судини». Як складався в минулому і як складається в наш час водообмін між ними? До яких змін в природі Азовського моря це призводить?

Карточка 3. Екологи.

1. Визначити основні напрямки господарчої діяльності людини в природному комплексі Азовського моря.

1. Які, на ваш погляд, головні зміни відбуваються в природі моря під впливом діяльності людини?

Поки експедиційна група готується до відповідей, давайте згадаємо минуле Азова.

Історик. Давня історвя краю відобразилась в самих назвах Азовського моря.  Давні греки називають це море ім’ям народів меотів, які жили на узбережжі – Майотис Лиман – Меотинським озером; римляни – Палюс меотис – Меотійським  болотом.

Самі меоти називали своє море Темеринда, що означало  «мати моря». Вони вважали, що Азовське море – мати великого Чорного моря, яке лежить на півдні. В російських літописах його звали Сурозьким морем – від імені кримського міста Сурож ( зараз Судак ). Араби називали Бахр –ель -  Азов – Синє море.

Азовське море розташоване на пониззі. А тюрське  «азак» - означає низький. Можливо, назву море отримало від ім’я давнього торгового центру Азак, що знаходиться в районі сучасного міста Азова Ростовської області,біля гирла річки Дон на низовинному південному березі.

Вчитель. А зараз послухаємо інформацію   географів.

1. Азовське море розташоване на кордоні Східно – Європейської платформи та Скіфської плити. Його геологічна історія тісно пов’язана з історією Чорного і Каспійського морів. На протязі четвертинного періоду ( 1.5 – 2 млн. років тому ), басейн моря не раз з’єднувався з Каспієм. Воно пережило декілька періодів опріснення і засолення.

Азовське море займає площу 39 тис. км. кв. Береги низовинні, прямі з характерними піщаними косами:  Бердянська, Обіточна, а найбільша з них Арабатська Стрілка, її довжина 112 км .  Вона відокремлює від моря систему мілких заток – Сиваш, з дуже мінералізованою водою. Азовське море мілке, максимальна глибина 15 метрів. Взимку біля берегів замерзає. Температура поверхні води влітку сягає 25 – 30 С. Середня солоність 10 – 11%   , а на заході, в районі, що прилягає до Сивашу – 17%  . Максимальна солоність моря в затоці Сиваш – 250%  . Азовське море сполучається з Чорним через вузьку і мілку Керченську протоку. В найвужчій частині ширина протоки 3 км., глибина не більше 7 метрів.

Незважаючи на невеликі розміри та незначну глибину, Азовське море – це справжнє море, а в деяких відношеннях – воно унікальне. Моряки бояться його не менше, ніж Чорне. Тут взимку і влітку, навесні і восени виникають вітрові хвилі великих розмірів. Поверхнева течія спрямована проти годинникової стрілки і має кільцевий характер.

1. Виняткова продуктивність моря була пов’язана з могутніми річкми Дон і Кубань,  які приносили в нього у великій кількості біогенні елементи: азот, фосфор, кальцій, сірку та інші речовини, які у вигляді мінеральних солей засвоювались водоростями й бактеріями. А вони в свою чергу є тією їжею, яка необхідна в кожній водоймі. В глибоких морях ці поживні речовини майже не використовуються, а в Азовському морі, так як воно мілке, вони ефективно використовуються в біотичному кругообігу. Крім того, хвилювання в Азовському морі, перемішують воду до дна, піднімаючи мул, а це нові джерела біогенних елементів. Жарке сонце прогріває море майже до дна, а це прискорює всі біохімічні процеси, пов’язані з фотосинтезом, засвоєнням і перетворенням органічних і мінеральних речовин водоростями. Водоростями живляться мілкі тварини: рачки – в товщі води, молюски – на дні. А планктоном і бентосом живляться риби.

Вчитель.А тепер подивимося на Азовське море іншими очима. Розміри його не значні, але це, мабуть, переваги. Вода каламутна, але це показник великої кількості планктону, що сприяє розвитку життя в морі. Ось чому в минулому море мало велику продуктивність.

В 30 роки минулого століття вилов становив 300 тис тонн. Цінні види риб складали 160 тис тонн. Продуктивність цього моря перевершувала будь – яке море світу. А що стосується вилову в Чорному морі, то в 25 разів більше виловлювали  в Азовському морі і в 6 разів більше ніж в Каспійському.

На сьгоднішній день першість по об’ємах вилову впевнено тримає азовський бичок. В 2007 році було виловлено 3623 т. цієї риби. За ним йде пеленгас – 2220,3 т,  та тюлька – 1347,6 т.

Розмову продовжують гідрологи.

1. В минулому водний баланс Азовського моря визначався потраплянням опадів, а вони складали 14 км. куб. за рік і притоком води могутніх річок Дону і Кубані, а в межах України невеликими ріками: Обіточною, Бердою, Кальміусом, Молочною, Кальчиком. При цьому їх річний стік складав 37 км. куб. за рік. На випаровування припадало 34 км. куб. за рік. Отже, водний баланс можна виразити  так: 34<14+37 км.куб. за рік.

1. В наш час в водному балансі відбулися такі зміни: річковий стік скоротився до 27 км. куб. за рік, це пов’язано з тим, що на річках Дон і Кубань побудували водосховища. Значну частку води почали використовувати на промислові і, особливо, сільськогосподарські роботи. Тому річковий стік складає зараз 13 – 15 км. куб. за рік. Відповідно опріснення зменшилося, але збільшилась солоність до 14 %

Скоротилась кількість органічних речовин, що приносили  річки, а вони дуже необхідні планктону, від якого залежить кількість риби. Знизився рівень води, а на мілководдях при відсутності льодового покриву гине риба. Тому сьогоднішній водний баланс можна виразити так: 34>14+15 км. куб. за рік.                                

3.  Виникнення   Азовського  моря,  як   відомо,  пов’язане   з     Чорним. 

   Азовське    море    з’єднується   з ним  через  вузьку і мілку Керченську 

    протоку. В найвужчій частині ширина протоки 3 км, глибина не більше

    7 метрів. В минулому  через  цю  протоку  в Азовське  море  з Чорного 

    йшла  риба   на  нерест.  Зараз   зменшення   стоку  річок     викликало 

    підвищення солоності  вод  моря.  Азовське море   почало    поступово 

    наповнюватися   солоними  водами  Чорноморського  басейну. Разом з 

    ними  з’явилися   чорноморські   медузи,  які  споживають  у   великій

    кількості  планктон, а відмираючи сприяють накопиченню сірководню.

Есперт.  Слухаючи доповідачів роблю висновок, що продуктивність моря падає тому, що підвищилась солоність води та зменшилася кількість води. Тому я пропоную такі шляхи запобігання падінню продуктивності моря:

а) необхідно зупинити процес підвищення солоності і поступово знизити  його до норм початку 50 років XX століття ( 10 – 11%  ). Для цього необхідно знизити забір води з річок Кубань і Дон; звести до мінімуму і припинити будівництво зрошувальних систем в басейні цих річок; перекрити Керченську протоку греблею, щоб уникнути потрапляння солоних вод Чорного моря, або частково її перекрити.

б) зменшити солоність можна ще й побудувавш в Керченській протоці регулюючий гідровузол; установити шлюзи для проходження суден та міграції риби.

в) стабілізувати солоність можна, якщо створити водоймище для нагулу молоді цінних риб у одній із заток. Необхідно відновити коси: Довгу та Білосарайську, які закриють вихід прісної води і риба буде почуватися добре.

г) в зв’язку із збільшенням солоності в Азовському морі, пропоную акліматизувати  балтійську тріску  ( йде на  нерест  при солоності  12 –  18 %  ), японського судака, австралійського судака, американського полосатого окуня, аральського вусача, каспійського кутума та пеленгаса, який вже прижився в Азовському морі.

Вчитель.  Чи може солоність Азовського моря стати більшою, ніж в Чорному?

Експерт. Може, якщо стік припинити. Якщо припинити добування черепашника в Керченській протоці. Таке добування сприяє збільшенню глибини протоки, а це підвищує ймовірність потрапляння чорноморської води.

Вчитель. Ми говорили про продуктивність моря, а які ж види риб виловлювали в минулому?

Біолог. Всього виловлювали  160 видів риб, зокрема, кефаль, судак, білугу, севрюгу, лящ, бичок, тараньку, тюльку, хамсу, оселедці, камбалу та інші. Сьогодні в морі мешкає біля 70 видів риб.

А чи відомо вам, що найбільшою рибою моря вважається білуга. Бувало азовські рибалки спеціальними гачками виловлювали 100 пудових білуг. Білуги живуть більше 100 років. Найменша риба Азова – тюлька, вага її 5 грам, живе всього 5 років. Але з усіх перерахованих риб  промислове значення зберігають сьогодні лише судак, тюлька, хамса, бичок та пеленгас. Вилов осетрових практично припинено. А ось через Керченську протоку в Азовське море запливає з китоподібних білобокий дельфін і чорноморсьий дельфін. Перше місце по біологічній масі в Азовському морі займають двостулкові молюски: мідії, рапана, гідробії.

У морських водах Азова можна зустріти зоостеру – морську траву, так її називають в народі. Коли вона висохне на березі, під сонцем, її називають камка. Камка має чудові властивості: не гніє і не горить. Це дійсно безсмертна трава, властивості якої були відомі людям ще у далекому минулому. У прибрежних курганах археологи знаходять поховання вислані камкою. Пролежавши в землі 6 – 7 тис. літ, ця морська трава зберігає свою міцність і лише втрачає колір. Ще не так давно азовську камку використовували в меблевому виробництві, для наповнювання матрасів, крісел, диванів. Зараз її витіснив паралон та інші синтетичні речовини. Використовується вона і для термоізоляції у будівництві.

Вчитель. До розмови приєднуються екологи.

1. Азовське море існує 2 млн. років. За останні десятиліття його екологічна рівновага дуже порушена. В зв’язку зі створенням ГЕС та водосховищ на Дону і Кубані стік річних вод в Азовське море скоротився. Багато води використовується на зрошення полів, промислові і побутові потреби. Частина води випаровується з поверхні водосховищ. В 50 – 70 роки XX століття вилов риби не контролювався, не звертали увагу на нерест риби. Азовське море сьогодні поповнюється водами річок Кальчика, Кальміуса, Берди. Разом з річковою водою в море йде більше 1млрд.м. куб. шлаків. В річки потрапляють стоки з населених пунктів, тваринницьких ферм, а також змиті з полів добрива. Добрива, які потрапляють в море, викликають швидке розмноження мікроскопічних водоростей. Вода в морі темніє, «зацвітає». Ці водорості живуть не довго, а розкладаючись, поглинають кисень моря. Від нестачі кисню гинуть краби та кріль.

1. Значної  шкоди морю завдає морський транспорт. Взимку 2008 року, в результаті кількох катастроф морських суден у Керченській протоці, спричинених сильними штормами, в море потрапило біля двох тисяч тонн мазуту й майже сім тисяч тонн сірки. Наслідки такого забруднення будуть відчуватися десятиліттями.

Гранульована сірка в металевих контейнерах знаходиться на дні моря. На сьогоднішній день екологічна шкідливість помірна, тому що сірка тривалий час не вступає в контакт з морською водою. Але пізніше сірка може привести до загибелі морської фауни.

А ось продукти нафтопереробки утворили на поверхні води плівку, яка порушує кисневий баланс, що веде до загибелі морської фауни та птахів.

Очищення води ускладнюється тим, що при низьких температурах води мазут опускається на дно водойми.

Головними портами Азовського моря є Маріуполь та Бердянськ. Скупчення суден в цих портах негативно впливає на рибу.

А ще на узбережжі Азовського моря відкриті родовища залізної руди, нафти, газу, які теж можуть завдавати шкоди  морській акваторії.

    3.  Завдяки помірно – континентальному клімату, теплій воді, лікувальним грязям, які використовуються в санаторіях для лікування опорно – рухової системи, тут сформувався  Приазовський рекреаційний район. Але відпочинку   іноді  заважає  різке  підвищення  температури морської  води  ( майже до 27 С ) та зниження в ній кисню, в результаті чого виникає передзаморна ситуація. Саме в останні роки, в літній період, в двохстах метрах від пляжів, скупчується велика кількість бичка. Щоб попередити можливий викид риби на берег, рибодобувним організаціям та підприємствам дозволено меліоративний вилов бичка.

Дуже впливає на природу моря безсистемне  освоєння рекреаційних ресурсів. Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку часто не мають каналізації та очисних споруд і це сприяє появі інфекцій у місцях масового відпочинку.

Вчитель. Ось і відбулося наше знайомство з Азовським морем. Опираючись на конспект,  який зроблено протягом уроку , прослідкуємо чи досягли ми мети уроку : яким було море в минулому і яке воно зараз.

Вчитель. Діти! Ми щойно прослухали інформацію експедиційної групи «Природні ресурси Азовського моря,  його екологічні проблеми». Чи існує вихід з даної ситуації?

Еколог. Ліквідація екологічної кризи і відновлення продуктивності моря проблема дуже складна. Щоб повернути Азовському морю рибальську славу і перетворити його в басейн здоров’я, необхідно здійснити :

               Комплекс заходів по ліквідації екологічної кризи Азовського моря:

1. На всій водозбірній площі річок, що впадають в Азовське море, створити такі технології промислового і сільськогосподарського виробництва, які виключали б можливість забруднення рік мінеральними і органічними добривами, шкідливими промисловими відходами.

2. В приморських населених пунктах і курортних зонах забезпечити повну очистку стічних вод.

3. Збільшити вирощування морських водоростей, молюсків – накопичувачів шкідливих речовин.

4. Провести акліматизацію риб, які можуть жити в більш солоній воді.

5. Здійснити будівництво греблі через Керченську протоку, яка змогла б регулювати стік прісних  та чорноморських вод.

6. Контролювати забір води з рік Дону і Кубані  для потреб сільського господарства.

7. Удосконалювати методи та заходи боротьби з потраплянням у води моря важких металів, хімічних сполук, продуктів нафтопереробки.

Вчитель. Підводячи підсумок почутому, хочу сказати, що море – невтомний трудівник, який працює на користь людини, забезпечує її добробут, відкриває шлях до Світового океану.

Море тендітне і втручання у нього веде до його руйнування. І врятувати його ми можемо тільки об’єднавши свої зусилля, свій розум, бо забруднення не знає кордонів.