Пам’ять — це закріплення, збереження й подальше використання попереднього досвіду. Саме пам’ять дозволяє людині опановувати знання й уміння. Вона зберігає її індивідуальний досвід і забезпечує використання цього досвіду. Для того, щоб краще використовувати свою пам’ять, необхідно знати закономірності її роботи.

Основними процесами пам’яті є запам’ятовування, збереження й відтворення інформації. Але мало лише запам’ятати, треба вміти аналізувати, систематизувати й бачити сенс у тому, що запам’ятовується.

Існують два способи запам’ятовування: механічний і осмислений (логічний). Механічне запам’ятовування ґрунтується на постійному повторенні матеріалу, завдяки чому він запам’ятовується. Оскільки механічне запам’ятовування пов’язане із частим повторенням, то воно вимагає багато часу й великого напруження волі. Проте, як не дивно, в цьому випадку знання утримуються в пам’яті неміцно, і в потрібний момент людина не може їх пригадати. Кожен із нас може навести власний приклад, коли він «усе вивчив», а відповісти не зміг. За іншого типу запам’ятовування, у якому головним є осмислення того, що вивчаєш, опора на його логічний зміст, знання утримуються в пам’яті більш міцно.

Принципи та правила, які можна використовувати перед іспитом:

• Починайте готуватися до іспиту заздалегідь. Одразу ж поставте перед собою мету, наприклад: «Я хочу знати цей предмет на відмінно».

• Намагайтеся ставитися до матеріалу, який ви запам’ятовуєте, не байдуже, а з великим емоційним інтересом.

• Навчіться зосереджувати свою увагу на досліджуваному предметі.

• Намагайтеся зрозуміти матеріал, формуйте в себе свідомий вольовий намір запам’ятати його.

• Осмислено повторюйте матеріал, використовуйте смислові опори та смислові групування.

• Учіть i повторюйте невеликими порціями, краще вчити по одній годині сім днів, аніж сім годин поспіль за один день.

• Після фізики вчіть історію, після літератури — математику: пам’ять любить різноманітність.

• У ході запам’ятовування записуйте ключові слова, малюйте схеми, діаграми, графіки.

• Використовуйте різні типи пам’яті: логічну, візуальну, слухову, моторну.

Багато хто для кращого запам'ятовування звертається до карт пам’яті (інтелектуальних мап, ментальних карт), у яких використовуються знаки, схеми, картинки, які дозволяють «вбирати» необхідну вам інформацію. Карту пам’яті зазвичай складають на папері. У центрі аркуша зображаємо основну ідею у вигляді тексту або малюнка. Від центра відводимо кілька жирних «гілок» — це основні думки, які розкриваються. Підписуємо гілки або малюємо картинки, образи, символи. Якщо треба, то далі кожну гілку можна поділити на більш тонкі гілочки — це деталі, подробиці, те, на що ви теж звернули увагу. Більш значимі думки розміщуються на карті пам’яті ближче до центра, а менш важливі й різні подробиці — на периферії, так, як зображено на схемі:

Виконайте практичне завдання

Моделювання прийомів ефективного запам’ятовування, концентрації уваги Мета: сформувати вміння моделювати прийоми ефективного запам’ятовування, концентрації уваги, підготовки до контрольної роботи або іспитів за допомогою складання карти пам’яті.

Хід роботи

1. Прочитайте текст.

Військова доблесть Святослава

Святослав — син Ігоря та Ольги, який рано залишився без батька, майже все дитинство провів серед дружинників. Ідеали військової доблесті стали для нього головними в житті. Хоча він i називався київським князем, але майже весь час проводив у славних походах, довіривши управління державою своїй матері. Сильний i хоробрий воїн, Святослав був вірний честі: кожного разу перед боєм він відсилав ворогам гінця із заявою «Йду на ви», попереджуючи про свій напад. Він не визнавав комфорту й зайвих речей, згідно з літописом, не брав із собою навіть похідного котла, смажив м’ясо на жару, а спав, підклавши сідло під голову. Такими самими нерозпещеними й завжди готовими до бою були й воїни з війська Святослава. Успіх тривалий час супроводжував князя в боях. Йому вдалося розбити Хазарський каганат, завоювати в’ятичів i примусити платити данину. Він переміг волзьких болгар, захопивши їхню столицю Булгарiю. Його похід на Вiзантiю також закінчився перемогою й підписанням мирної угоди. Існує легенда, що направив імператор до Святослава послів із золотом. Прийняв дари Святослав, але, навіть не подивившись, наказав сховати. Повернулися посли до імператора й переповіли, як була справа. Тоді дав той послам зброю знатну. Принесли зброю Святославу. Милувався той мечами та іншою зброєю, вихваляв i всіляко висловлював подяку імператору. Коли передали імператору цю звістку, він скрикнув: «Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере!» I погодився платити данину Святославу без бою. Але навіть від найсмiливiших воїнів може відвернутися фортуна. Повертався одного разу Святослав із даниною багатою від греків, але з невеликим військом. На порогах Дніпра підстерегли його печеніги. Мужньо відбивався Святослав, але загинув на полі бою!

(Історія України / О. В. Тагліна. — К. : Перо, 2009)

2. На окремому аркуші складіть до цього тексту карту пам’яті за поданою в попередньому параграфі схемою.

3. Коли ваша карта пам’яті буде готова, спробуйте, за допомогою неї, послідовно відновити основну ідею тексту та її розвиток. Якщо якась інформація «загубилася», то доповніть нею свою карту пам’яті.

4. Зробіть висновки