ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Лексико-граматичні розряди прикметників (якісні, відносні, присвійні), їх особливості й функціонування в мовленні.

Прикметник

Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предме­та і відповідає на питання який? (яка?яке?які?), чий? (чия? чиє? чиї?): цікава повість, батькове слово.

Морфологічні ознаки

Прикметник має ознаки роду, числа, відмінка, які узгоджуються з родом, числом і відмінком іменника: глибокий яр, гли­бокою рікою, глибокому озеру, глибоких морів. Початкова форма прикмет­ника — чоловічий рід називного відмінка однини.

Синтаксична роль

У реченні прикметник найчастіше виступає озна­ченням (Білявий день втомився і притих), рідше — присудком (Наше міс­то старовинне).

Розряди прикметників за значенням

Прикметники із суфіксом -ськ- належать до відносних: шевченківська тематика, материнська порада, учнівський щоденник.

Прикметники мають властивість переходити з одного розряду до ін­шого (залежно від іменників, з якими узгоджуються): лисячий хвіст (при­писний) — лисячий комір (відносний) — лисячий характер (якісний).

Особливості відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками.

Відмін­кові закінчення залежать від групи прикметника — твердої чи м’якої.

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

До твердої групи належать:

• прикметники з основою на твердий приголосний, в початковій формі мають закінчення -ий:
  зелен-ий (олівець);

• прикметники із суфіксами -ів (-їв) , -ин (-їн), в початковій формі мають нульове закінчення: Юлі-їн, мам-ин,

  Відмінювання прикметників твердої групи:

  

  Прикметники твердої групи у відмінкових закінченнях мають зазвичай літеру и: багрян-им, багрян-ими,
  в називному і знахідному відмінках множини мають закінчення –і: багрян-і,
  в закінченнях давального і місцевого відмінків однини та називного множини прикметники жіночого роду твердої групи мають у закінченнях -і: багрян-ій, у багрян-ій,
  в орудному відмінку однини мають закінчення –ою: багрян-ою.

До м'якої групи належать:

• відносні прикметники з основою на м’який приголосний -н-, в називному відмінку однини чол. роду закінчення -ій:
  крайній, житній;

• прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників:
  бли́жній, вну́трішній, вчора́шній;

• відносні прикметники з основою на -й:
  безкра́їй, довгові́їй, короткоши́їй;

• відносні прикметники з відтінком присвійності:
  бра́тній;

• якісний прикметник си́ній.

  Відмінювання прикметників м’якої групи:

  

  Прикметники м'якої групи у відмінкових закінченнях мають літеру і: син-ій, син-ім, син-і, син-іми, на син-іх,
  в орудному відмінку однини прикметники жіночого роду закінчення –ою: синь-ою.

  У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м'який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням потрібно писати знак м'якшення: домашнь-ого, домашнь-ому, у домашнь-ому.

  У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати дві форми: у синь-ому светрі і в син-ім светрі, у вечірнь-ому небі і у вечірн-ім небі.

  Окремий тип відмінювання становлять прикметники на -лиций: круглолиций, світлолиций. Вони мають закінчення, властиві як твердій, так і м’якій групі.

  

Перепишіть прислів’ я, на місці крапок уставте дібрані з довідки й поставлені в потрібній формі прикметники.

Визначте рід, відмінок і число кожного прикметника.

В останньому реченні визначте члени речення (запишіть в дужках). Якими членами речення є в ньому прикметники?

Визначте прикметники, ужиті в переносному значенні.

1. ... руки роботи бояться. 2. ... душу милом не відмиєш. 3. З ... лиця води не пити. 4. У ... хазяїна й чоботи з ніг украдуть. 5. Буває, і ... птах ... пісні співає. 6. ... кішка до риби, та у воду лізти не хоче. 7. З ... трави не буде ... сіна. 8. ... вода ....

ДОВІДКА Білий, чорний, красивий, ледачий, старий, новий, ласий, поганий, добрий, тихий, глибокий.

Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки. Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьків, батьківський, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.

Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники, запиш іть їх (у початковій формі), виділіть у них суфікси (жирним шрифтом).

Мама, матуся, Людмила, Семен, Олексій, Наталя, Наталія, Денис, Сергій, Олег, Марина, Марися, Ірина, Зоя, Катруся, Олесь, Олеся.

Розкрийте значення фразеологізмів мамин синок; батьків син.

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Відносні прикметники творяться за допомогою суфіксів:

• -н-, -ан-, -ян-, -ов-, -ев-, -ськ-\ залізний, піщаний, весняний, зимовий, кисневий, київський;

• -льн- (у прикметниках, що вказують на відношення предмета до дії): освітлювальний.

Присвійні прикметники утворюються від іменників першої та другої відмін. Від іменників першої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ин: Галина — Галинин, Галя — Галин, Микола — Миколин, сестра — сестрин, сусіда — сусідин, мати — материн.

Суфікс -ін (на письмі -їн ) уживається після основи на [й]: Марія — Маріїн, Надія — Надіїн.

Від іменників другої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів {-їв): Петро — Петрів, Михайло — Михайлів, Ігор —Ігорів. Суфікс -ів (-їв ) чергується з -ов або -ев (-єв): батьків — батькова, братів — братова, Василів — Василева, Андріїв — Андрієва

3 малої літери пишуть утворені від власних імен присвійні прикметники, які входять до складу фразеологізмів (езопова мова) або наукових термінів (піфагорова теорема), а також народних назв рослин: петрів батіг (цикорій).

Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] при творенні присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш ]: Ольга — Ольжин, дочка — доччин, муха — мушин

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Прикметники можуть переходити з одного розряд у за значенням до іншого.

Якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну якість більшою чи меншою мірою: білий лебідь — біла раса. Якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони переходять у якісні. ПОРІВНЯЙТЕ:

Дві курочки-чубарочки знайшли дві срібні ( зроблені з серебра) чарочки. Димлять росою срібні ( переносне значення, кольором і блиском схожий на срібло) спориші.

Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак. ПОРІВНЯЙТЕ:

ведмежа лапа (чия?) ПРИСВІЙНИЙ — ведмежа послуга (яка?) погана; ЯКІСНИЙ

собачий хвіст (чий?) ПРИСВІЙНИЙ — собачий холод (який?) сильний; ЯКІСНИЙ

заяча нора (чия?) ПРИСВІЙНИЙ — заяча душа (яка?) боязка, ляклива ЯКІСНИЙ

Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обґрунтуйте. Визначте фразеологізм, поясніть його значення.

1. Вороги були засліплені блиском (А, а)хіллесового меча, який викував для нього бог вогню . 2. Уся бригада знає Оринину (А, а)хіллесову п'яту . 3. Народна назва цикорію — (П , п)етрів батіг . 4. Здалеку почувся (П, п)етрів голос.

До кожного іменника доберіть із довідки прикметники так, щоб утворилися фразеологізми. Фразеологізм и запишіть, розкрийте їхнє значення, добравши синонімічний якісний прикметник. Утворіть зі слів з довідки словосполучення, в яких би вони були вжиті в прямому значенні і належали до присвійних прикметників.

... хитрість. ... апетит.... серце. ... вдача. ... хода.

ДОВІДКА Лисячий. Заячий. Собачий. Слонячий. Вовчий.