Промисловість і сільське господарство України.

Промисловість охоплює близько 20 галузей — електроенергетичну, паливну, металургійну, хімічну, машинобудівну, деревообробну, паперову, легку, харчову тощо.

Паливна та електроенергетична галузі є провідними галузями промисловості. Від рівня їх розвитку залежить стан всіх інших галузей господарства і добробут людей.

Паливна промисловість — це вугільна, нафтова, газова, торфова галузі. Провідне місце серед них займає вугільна промисловість. Кам’яне вугілля добувають у шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейна та на Донбасі.

В Україні створена потужна нафтова промисловість. Завдяки зосередженню нафтових та газових родовищ у Передкарпатському регіоні, Сумській та Полтавській областях споруджені та діють великі нафтопереробні заводи в таких містах, як: Долина, Надвірна (Івано-Фран- ківська область), Дрогобич (Львівська область), Кременчук (Полтавська область). Тут з нафти отримують бензин, гас, мазут і багато інших речовин.

Наше життя неможливе без електроенергії. Половину всієї електроенергії виробляють теплові електростанції. 2/5 електроенергії країни виробляють 4 атомні електростанції, а 5 % електроенергії дають гідроелектростанції. Вони розташовані на річках Дніпро, Дністер, Південний Буг.

Багато електроенергії споживає металургійна промисловість, що охоплює ті заводи, на яких з руд виплавляють метали. Найбільшими металургійними комбінатами є «Азовсталь», «Запоріжсталь», а також Дніпровський, Алчевський, Макіївський комбінати.

Машинобудування — це галузь промисловості, що забезпечує випуск різноманітних машин та устаткування для інших заводів, фабрик. На машинобудівельних заводах в Україні виготовляють електродвигуни, турбіни, кораблі, літаки, а також устаткування для хімічної та легкої промисловості.

Напідприємствах хімічної промисловості виробляють мінеральні добрива, кислоти, соду, пластмасу, лаки, фарби.

Хімічна промисловість використовує здебільшого нафту, газ, кам’яне вугілля, відходи переробки деревини, сільського господарства.

У місцевості, де росте багато лісу, розвивається деревообробна і паперова промисловість.

Полісся — основний заготівельний регіон України. Тут розміщені великі деревообробні підприємства з переробки деревини, виготовлення плит, фанери, паркету.

Меблева промисловість розвинута у великих містах: Києві, Житомирі, Фастові, Броварах, Ірпіні.

По всій Україні діють підприємства легкої і харчової промисловості.

На підприємствах харчової промисловості переробляють продукцію рослинництва та тваринництва.

На фабриках легкої промисловості виготовляють товари народного споживання — тканини, одяг, взуття, іграшки, парфумерію.

2.Із давніх-давен люди почали полювати на тварин, а потім навчилися приручати їх. Отже, свійських тварин люди розводять і використовують у своєму господарстві

Свійські тварини звикли до людини і до умов життя, які вона створила для них. Самі вони не можуть знайти в природі їжу і житло. Та й людина не може обійтися без свійських тварин, бо вони дають їй різні продукти: м’ясо, молоко, сало, яйця, а також шерсть, шкіру, пух.

Тому в Україні найважливішою, поряд із рослинництвом, галуззю сільського господарства є тваринництво. Діяльність її полягає у розведенні сільськогосподарських тварин і виробництві тваринної продукції.

Тваринництво виробляє близько 40 % сільськогосподарської продукціїкраїни — цінні продукти (молоко, м’ясо,сир,яйця,рибу, мед) і сировину для харчової та легкої промисловості (шкіру, вовну, шовк). При цьому воно використовує кормові культури полів, рослини луків і пасовищ, відходи від харчування людей, комбікорми.

Головні галузі тваринництва — скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, конярство, а також рибництво, кролівництво, хутрове звірівництво, бджільництво, шовківництво.

Є декілька напрямів спеціалізації скотарства: молочне і м’ясне. Молочне розвивається там, де є пасовища із соковитими травами (Полісся). М’ясне скотарство розвивається в усіх природних зонах навколо центрів харчової промисловості, відходи від якої є кормами для худоби. Молочно-м’ясне скотарство швидкими темпами розвивається навколо великих міст, курортів, де є багато споживачів і молока, і м’яса. У загальній кількості великої рогатої худоби в Україні на корів припадає більше половини.

Важливою галуззю тваринництва України є свинарство, що виробляє понад третину всього м’яса. Свинарство — це галузь тваринництва що спеціалізується на розведенні свиней для отримання м’яса, сала, шкіри, щетини, кісткового борошна. Ця галузь найкраще представлена у районах високорозвиненого зернового господарства, картоплярства, виробництва цукрових буряків і соняшнику, у приміських зонах великих міст. Утримують свиней на свинофермах.

Вівчарство насамперед набуло поширення у Карпатах і на півдні України (Крим, Одеська, Запорізька обл.). Вівці дають вовну, м’ясо, жир, молоко. Традиційним у високогір’ї Карпат є виробництво бринзи — сиру з овечого молока.

Птахівництво розвинене на всій території України, але найбільше птиці (гусей, качок, індиків, курей) поблизу великих міст і у основних зернових районах степу і лісостепу. Із свійських птахів отримують м’ясо, яйця, пух і перо.

Де-не-де в Україні почали займатися розведенням екзотичних птахів — страусів. Їх вирощують на страусових фермах заради м’яса та яєць.

На усій території України відроджується конярство, яке колись було важливою галуззю тваринництва. Нині поголів’я коней становить близько 0,5 млн голів. Найбільше коней розводять у Карпатах, Закарпатті, на Поділлі та Поліссі.

Ставковим рибництвом займаються скрізь. Розводять переважно карасів, товстолобиків, білих амурів, лящів, коропів, а в гірських річках — форель.

У багатьох районах України поширеним є кролівництво, найбільше — на Поліссі та у лісостепу.

Хутрове звірівництво — це розведення хутрових звірів на спеціальних фермах. Найбільше вирощують норок, песців, нутрій, сріблясточорних лисиць.

Давні традиції в Україні має бджільництво, основним призначенням якого є розведення бджіл для отримання меду, воску, прополісу, бджолиної отрути. Поширене воно в усіх регіонах, де квітують з весни до осені медоносні рослини.

На півдні України (Миколаївська. Одеська, Запорізька, Дніпропетровська обл., Крим) поширеним є шовківництво. Це галузь сільського господарства, що спеціалізується на розведенні метеликів-шовкопрядів, кокони яких використовують для виробництва шовку.

—Тваринництво області базується на польовому кормовиробництві, природних пасовищах, відходах харчової промисловості, виробництві комбікормів.

Найважливішими галузями є скотарство і свинарство, що дають 90 % тваринницької продукції області. Розвинуті також птахівництво, вівчар­ ство, кролівництво, бджільництво, рибництво.

Скотарство в області має м’ясо-молочну спеціалізацію. Корови становлять приблизно 1/3 від усього поголів’я ВРХ. Середній надій молока від однієї корови становить 2,7 тис. кг на рік. Найвища щільність поголів’я ВРХ — в Красилівському, Дунаєвецькому, Славутському, Городоцькому, Волочиському районах, а корів — в господарствах навколо Хмельницького.

Одна із важливих галузей тваринництва — свинарство. Щільність поголів’я свиней в області є значно меншою, ніж по Україні. Найбільше розвинуте свинарство в Старосинявському, Чемеровецькому, Городоцькому, Кам’янець-Подільському, Теофіпольському районах.

Птахівництво — галузь тваринництва, що розвивається в області досить швидко. Найкраще розвинуте воно в Хмельницькому, Чемеровецькому, Старокостянтинівському, Дунаєвецькому, Летичівському, Ново­ушицькому районах.

Вівчарство і розведення кіз є допоміжною галуззю тваринництва у всіх районах Хмельниччини. Дещо більшу щільність поголів’я малої рогатої худоби мають Волочиський, Деражнянський, Славутський райони.

У Львівській області розпочато вирощування і розведення харчових равликів. Вміст білків у м’ясі равликів є вищим, ніж у яловичині. Окрім того, 300 равликів коштують на світовому ринку понад 800 доларів, за один кілограм їхньої ікри — понад 200 доларів.

Полтавщина

Промисловість-рідного-краю.ppt

Сільське господарство України.ppt

Визначити, в якій галузі тваринництва займаються розведенням тварин, а також яку користь вони дають людям.

Варіанти: бджола, щука, кріль, корова, свиня, індик, нутрія, курка тощо.