Прочитайте уривок з джерела.
Яким постає Юлій Цезар з розповіді Плутарха? Які зі свідчень видалися вам найцікавішими? Чи маємо підстави довіряти характеристиці давньоримського історика? Як ви думаєте, чому він не розповідає про негативні риси характеру диктатора?
...Його здатності наражатися на небезпеку не дивувалися з огляду на його честолюбність, та всіх вражала його стійкість долати випробування понад власні тілесні сили, позаяк був він слабкої статури, з білою й ніжною шкірою, страждав від головного болю... Проте він не виправдовувався слабким здоров’ям, аби вести розманіжене життя. Навпаки, за ліки від слабосилості правила йому військова служба. Він прагнув частими походами, простим харчуванням, постійним перебуванням просто неба і в несприятливих умовах подолати свою кволість і загартувати тіло...
Розповідають, що коли Цезар перейшов Альпи і їхав через якесь нужденне містечко з нечисленним населенням, друзі, сміючись, жартома запитали: «Невже й тут мають місце змагання за посади, суперництво за перше місце і чвари серед знаті?». На це Цезар цілком поважно відповів: «Щодо мене, то я волів би бути тут першим, ніж у Римі другим». Іншим разом, уже в Іспанії, читаючи на дозвіллі якусь книжку про Александра Македонського, Цезар надовго поринув у задуму, потім навіть пустив сльозу. Здивовані друзі запитали його про причину цього. Тоді він відповів їм: «Невже вам не здається, що немає в мене підстави для смутку, якщо Александр у моєму віці правив стількома народами, а я досі не здійснив жодного славетного подвигу?».