Передумови масової культури формуються з моменту виникнення людства, а конкретніше — з появою християнської цивілізації. Як приклад, наводять спрощені варіанти Священних книг («Біблія для бідних» тощо), розрахованих на масову аудиторію.

Витоки масової культури пов’язані з появою в європейській літературі XVII—XVIII ст. пригодницького, детективного, авантюрного роману. Саме він значно розширив аудиторію читачів за рахунок величезних тиражів. Прикладом є творчість англійського письменника Д. Дефо — автора відомого роману «Життя й незвичайні пригоди Робінзона Крузо».

Великий вплив на розвиток масової культури мав прийнятий у 1870 р. у Великій Британії закон про загальну грамотність. Він дозволив багатьом людям освоїти основний вид художньої творчості XIX ст. — роман.

Важливою передумовою масової культури стала поява можливостей її поширення завдяки розвитку засобів масової комунікації. Не тільки газети, а й радіо, кіно тиражували та швидко переносили зразки масової культури з міста до міста, з країни до країни, з континенту на континент. І ось уже італійська пісня стає популярною в Сполучених Штатах, а американський джаз швидко захоплює європейців; мюзикл, поставлений у Парижі, вітають глядачі на Бродвеї в Нью-Йорку.

Масова культура виникла в XX ст. не так завдяки розвиткові техніки, зручних засобів передачі інформації, як завдяки демократії. Бо найбільш розвиненою та поширеною масова культура є в розвиненому демократичному суспільстві, наприклад, у Сполучених Штатах з їх Голівудом — справжнім символом масової культури.

РИСИ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ

Типові риси масової культури — стандартизація, засилля легко доступних форм, ринкове ставлення до мистецтва, науки, політики, релігії як до виробників товарів споживчої вартості. На відміну від високої, елітарної культури, орієнтованої на думаючу, інтелектуальну публіку, масова культура свідомо орієнтується на усереднений рівень масового споживача.

Робінзон Крузо. Малюнок Тараса Шевченка (1856 р.)

Рисою масової культури є те, що її продукти мають бути цікавими, нехай простими, але «гарно зробленими» — із чітким сюжетом, захопливими перипетіями, відповідного жанру. Серед таких жанрів у кіно, яке бурхливо розвивалось у 1920-х роках, — комедія, мелодрама. Пізніше з’явились фільми жахів, фантастика тощо.

Супрематизм. Картина художника Казимира Малевича (1916 р.)

Масова культура є комерційною, її зразки мають добре продаватися. Не має значення, що це: книжки чи фільми, театральні вистави чи мюзикли.

Тому, з одного боку, творці масової культури орієнтуються на смаки пересічної людини, особливо не переймаючись її культурним чи інтелектуальним розвитком. З іншого боку, твори масової культури мають бути якісними, інакше вони не користуватимуться попитом.

Масова культура не є синонімом поганого смаку, а користування її плодами не є ознакою низького культурного рівня.