Практичне заняття: «Вогнища напруження в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння»

Версальський договір: тріумф чи міна сповільненої дії?

Ознайомтеся з оцінкою наслідків Версальського договору американським дипломатом Генрі Кіссінджером. У тексті зазначено, що демократична громадськість Франції та Великої Британії вимагала «карального» миру, ігноруючи необхідність примирення переможців і переможених. Кіссінджер зазначає, що після війни Німеччину оточили дрібні новостворені держави, створені за принципом часткового самовизначення. На думку британського прем’єра Д. Ллойд Джорджа, це був ряд дрібних держав без сталих форм правління, у кожній із яких проживало чимало німців, які прагнули возз'єднання з рідною землею.

«Після війни демократична громадськість Франції та Великої Британії зажадала карального мирного договору, ігноруючи історичний досвід, який свідчить, що для забезпечення сталого порядку в Європі потрібно остаточно примирити переможців і переможених... До війни Німеччина мала спільний кордон із трьома провідними державами (Францією, Росією та Австро-Угорщиною), які стримували будь-яку територіальну експансію. Після війни їй протистояв ряд невеликих держав, створених за принципом самовизначення, але тільки частково, бо в Східній Європі й на Балканах народи настільки перемішані, що в усіх новостворених країнах проживали представники інших національностей... На думку англійського прем’єр-міністра Д. Ллойд Джорджа, це був “ряд дрібних держав, населення яких досі не створювало сталої форми правління. До того ж у кожній із них проживає чимало німців, які прагнуть возз'єднання з рідною для них землею”».

Як ви оцінюєте договірні зобов'язання Німеччини: чи були вони несправедливими й надмірними? Якими мотивами керувалися переможці?

Доберіть аргументи на користь думки, що поява нових держав (Польща, Чехословаччина, Югославія, Угорщина) порушила рівновагу сил і стала згубним кроком; спростовує цю думку. Обговоріть аргументи.

Чи був Версальський договір загалом ефективним?

Ліга Націй: декларація чи дієвий інструмент миру?

Ознайомтеся з преамбулою Статуту Ліги Націй. У документі проголошується важливість розвитку співробітництва між народами, відмови від війни, підтримання повної гласності міжнародних відносин, заснованих на справедливості й честі, а також сумлінного виконання договірних зобов'язань.

«Для розвитку співробітництва між народами та забезпечення миру й безпеки важливо... не вдаватися до війни, підтримувати в повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі, чітко дотримуватися приписів міжнародного права, які відтепер визнані правилами поведінки урядів, забезпечити панування справедливості й добросовісно виконувати всі передбачені договорами зобов’язання».

Чи важливі у XXI ст. принципи й цілі, закладені в цьому документі століття тому? Аргументуйте свою точку зору.

Вашингтонська конференція (листопад 1921 р. — лютий 1922 р.)

Договір чотирьох держав

Прочитайте витяг із договору між США, Великою Британією, Францією та Японією щодо острівних володінь у Тихому океані. У разі загрози правам однієї зі сторін сторони зобов'язуються провести відвертий обмін думками для вироблення найдієвіших спільних заходів.

Договір чотирьох держав

• Використовуючи статті договору та матеріал п. 1 § 6, визначте мету договору: а) засвідчення незалежності колишніх колоній; б) домовленість про графік погашення військових боргів; в) запобігання конфлікту в Тихому океані й у Східній Азії; г) укладання формального союзу між країнами-переможницями?

«Високі договірні сторони погоджуються поважати право кожної з них на свої острівні володіння та острівні території в районі Тихого океану...

II. Якщо зазначені вище права наражаються на небезпеку внаслідок наступальних дій будь-якої іншої держави, Високі договірні сторони проведуть відвертий обмін думками з метою досягнення угоди щодо... найдієвіших заходів, які мають бути вжиті кожною країною або всіма країнами разом.

З договору між США, Великою Британією, Францією та Японією щодо їхніх острівних володінь та острівних територій у Тихому океані, підписаного у Вашингтоні 13 грудня 1921 р. (https://archive.org/stream/jstor-20659883/20659883_djvu.txt)

Визначте мету договору: а) засвідчення незалежності колишніх колоній; б) домовленість про графік погашення військових боргів; в) запобігання конфлікту в Тихому океані й у Східній Азії; г) укладання формального союзу між країнами-переможницями?

2. Договір п'яти держав

Проаналізуйте статті щодо обмеження морських озброєнь. Згідно зі ст. 3, держави відмовляються від програм розбудови лінійного флоту і не будують нових кораблів (крім заміни тоннажу). За ст. 14, США, Британська імперія та Японія фіксують статус-кво щодо укріплень і морських баз на своїх тихоокеанських територіях (Аляска, Гаваї, Гонконг, Курильські острови тощо), зобов'язуючись не зводити нові укріплення.

Договір п’яти держав

«Розділ І. Загальні положення про обмеження озброєнь на морі

Ст. 3. ...Держави відмовляються від своїх програм із розбудови лінійного флоту й жодна з них не будуватиме та не купуватиме нових лінійних кораблів, окрім випадків заміни тоннажу...

Ст. 14. Сполучені Штати Америки, Британська імперія та Японія згодні, що status quo на момент підписання договору щодо укріплень і морських баз буде збережений на зазначених нижче володіннях і територіях:

1. Основні території, якими США володіють чи володітимуть у майбутньому в Тихоокеанському регіоні, за винятком островів біля узбережжя США, — від Аляски до зони Панамського каналу; Алеутських і Гавайських островів;

2. Гонконг та острови, якими Британська імперія володіє чи володітиме в майбутньому в Тихоокеанському регіоні на схід від 110 меридіана східної довготи, за винятком островів біля узбережжя Канади; Австралія та її території; Нова Зеландія;

3. Острівні території та володіння Японії в Тихому океані: Курильські острови, острови Бонін, Амам-Осіма, Лушу, Формоза, Пескадор, а також острівні території і володіння в Тихому океані, які Японія в майбутньому набуде. Під збереженням status quo... мається на увазі, що на зазначених вище територіях і у володіннях не будуватимуть нові укріплення та морські бази... Це обмеження не виключає можливості проведення поточного ремонту й заміни обладнання, які зазвичай проводять у мирний час...

З договору між США, Великою Британією, Францією, Італією та Японією про обмеження морських озброєнь, підписаного у Вашингтоні 6 лютого 1922 р. (https://www.loc.gov/law/help/us-treaties/bevans/must000002-0351.pdf)

Визначте сильні та слабкі сторони цього договору.

3. Договір дев'яти держав

Ознайомтеся зі ст. 1, 5 і 6 договору щодо Китаю. Держави зобов'язалися поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність Китаю, забезпечити йому можливості для розвитку, підтримувати принцип рівності торговельного режиму та поважати нейтралітет Китаю.

Договір дев’яти держав

• Проаналізуйте основні положення договору й визначте, чи могли принцип «рівних можливостей» та повага до суверенітету й територіальної недоторканності Китаю, закріплені в ньому, запобігти перетворенню країни на сировинну базу для держав, які його підписали.

«Ст. 1. Держави, які підписали договір (за винятком Китаю), погодилися:

1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну й адміністративну цілісність Китаю.

2. Забезпечити Китаю широкі можливості для розвитку й створення життєздатного уряду.

3. Використовувати свій вплив із метою встановлення і дотримання принципу рівності режиму торгівлі й промисловості для всіх націй на всій території Китаю.

Ст. 5. Китай погоджується не допускати будь-якої дискримінації на залізниці на всій території країни...

Ст. 6. Усі держави, крім Китаю, погодилися поважати нейтралітет Китаю в разі війни. ...Китай також зобов’язаний дотримуватися нейтралітету».

З договору між США, Бельгією, Великою Британією, Китаєм, Францією, Італією, Японією, Нідерландами та Португалією про принципи політики щодо Китаю, укладеного у Вашингтоні 6 лютого 1922 р. (http://avalon.law.yale.edu/20th_century/tr22-01.asp)

Чи могли принцип «рівних можливостей» і повага до суверенітету Китаю запобігти перетворенню країни на сировинну базу для держав-підписантів?

Рапалльський договір (1922 р.)

Розгляньте політичну карикатуру на підписання сепаратного Рапалльського договору між Радянською Росією та Німеччиною.

• Запитання:

  1. Як художник зобразил російсько-німецькі відносини після підписання сепаратного договору?

  2. Якою була реакція європейських країн, зображених на задньому плані карикатури?

Проблема репарацій і заборгованості

• Дослідіть дві діаграми:

  

  1. Заборгованість основних європейських країн і США (% ВВП) у 1921, 1924 та 1929 рр.

     

  2. Питома вага репараційного боргу у валовому внутрішньому продукті Німеччини (%) у 1920 (295%), 1924 (123%), 1929 (80%) та 1932 (19%) роках.

     Зробіть висновок про динаміку подолання фінансових труднощів країнами у 1920-х роках.

     З якими важливими міжнародними подіями 1924, 1929 і 1932 рр. пов'язане різке зменшення боргу Німеччини?

«План Юнга» та пакт Бріана — Келлога

Розгляньте англійський політичний плакат, де німецький солдат на драбині змінює напис на стіні з reparations (репарації) на preparations (приготування), при цьому внизу є підпис «Тільки для захисту», а Німеччина говорить: «Мені ніколи не подобалося це слово».

Ознайомтеся зі ст. 1 і 2 пакту Бріана — Келлога (Паризького пакту) від 27 серпня 1928 р., де сторони урочисто засуджують війну як метод врегулювання конфліктів і визнають мирні засоби єдино можливими.

«Ст. 1. Високі договірні сторони урочисто заявляють від імені своїх народів, що вони засуджують війну як метод урегулювання міжнародних конфліктів...

Ст. 2. Високі договірні сторони визнають, що врегулювання конфліктів або узгодження всіх розбіжностей... має здійснюватися тільки мирними засобами».

З пакту Бріана — Келлога (Паризького пакту), 27 серпня 1928 р. (Papers relating to the Foreign Relations of the United States 1928: volume I. United States. — Government Printing Office, 1942. — P. 155)

Запитання:

Які події зображені на плакаті та як ви розумієте гру англійських слів reparations і preparations?

Проведіть історичну паралель між цим пактом і «14 пунктами» В. Вілсона: чи відрізнялися принципи пакту від бачення післявоєнного світу президентом США?