Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПИСАТИ В ЗОШИТІ

Уривки з джерел

«У 1930-х роках у всіх державах Балкан до влади прийшли авторитарні режими. ...Після Першої світової війни з’явилися й набули ваги комуністичні та селянські партії; ...їх почали тіснити консервативніші політичні сили... Уряди країн захищали інтереси невеликої групи населення, котра й здійснювала керівництво державою; до неї, як правило, належали державні чиновники, військові, комерсанти, власники фабрик і великих маєтків, підприємці, а також представники інтелектуальних професій — юристи, лікарі та вчителі... Ця група осіб становила не більше 10 % населення».

Барбара Єлавич, американський історик (Єлавич Барбара. Історія Балкан. XX століття/ пер. з англ. — К.: Свенас, 2004. — Т. II. — С. 303)

«Політичні режими в країнах, що постали на руїнах імперій Центральної Європи... наслідували зразки демократії, проте багато урядів, змушених використовувати будь-які засоби заради перемоги, неодноразово здійснювали замахи на демократичні принципи. ...Отже, майбутнє демократії безпосередньо залежало від особистості глави держави. Якщо він завдяки освіті й переконанням поважав конституційні норми, політичний лад еволюціонував у належному напрямі (як було в Чехословаччині за Т. Масарика й Е. Бенеша до 1938 р.). Якщо ж кар’єрні міркування й темперамент глави держави штовхали його до авторитаризму, країна швидко йшла назустріч президентському правлінню чи диктатурі».

П’єр Тібо, французький історик (Пьер Тибо. Эпоха диктатур / пер. с фр. — М.: Крон-Пресс, 1998. — С. 47)

Розгляньте карикатуру 1930-х років «Гітлерівська музика для вух М. Горті»

ПИТАННЯ:

1. Що поєднувало націонал-соціалістичну диктатуру А. Гітлера в Німеччині з авторитаризмом М. Горті в Угорщині?

2. Чим вони відрізнялися? Чи правомірно ставити знак рівності між двома диктатурами й обома диктаторами?

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПИСАТИ В ЗОШИТІ

«Обстановка, що склалася в країні після травневого [1926] перевороту, характеризувалася суперечливими тенденціями: з одного боку, зберігалися демократичні інститути й Конституція 1921 р., з іншого — виконавча влада демонструвала прагнення управляти державою, незважаючи на парламент і політичні партії, використовуючи авторитет Пілсудського... Конституція 1935 р. ...завершила процес перебудови устрою Польщі на авторитарних засадах. Вона закріпила надзвичайну роль держави й виконавчої влади».

Леонід Зашкільняк, Микола Крикун, українські історики (Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. — С. 470, 480)

ПИТАННЯ:

1. Чи можна, на Вашу думку, тогочасні порядки в Польщі вважати авторитарним режимом?

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПИСАТИ В ЗОШИТІ

«Скасування судової незалежності та неупередженості, зростання ролі глави держави, відмова від багатопартійної системи, зміцнення державницьких партій (Національний фронт відродження, “Залізна гвардія”), культ особи... згуртування нації навколо лідера, агресивний етноцентризм... —усе це було офіційно освячене міфом про національну державу, будівництву якої був присвячений увесь процес румунської політичної та соціальної модернізації».

Мануель Гутан, румунський історик (Manuel Gutan. The Challenges of the Romanian Constitutional Tradition // Giornale di storia costituzionale / Journal of constitutional history. — 2013. — 25.01. P. 234-235)

ПИТАННЯ:

1. На яких основних змінах у політичному житті Румунії в період становлення в країні авторитаризму наголошує історик?

2. Чим Румунія, на Вашу думку, відрізнялась у цьому плані від інших країн Центрально-Східної Європи?

3. Чи закономірним було встановлення авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи в 1920—1930-х рр.? Які чинники були вирішальними: внутрішні чи зовнішні?