Практичне заняття. Руські князі/княгині сер. ІХ - Х ст. (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав) : між легендами та історією.

На межі V—VI ст. плем’я полян заснувало м. Київ; там почала правити династія Києвичів.

• Суспільні й економічні зміни у житті слов’ян стали передумовою створення держави з центром у Києві.

• Закріплення за державою з центром у Києві назви Руська земля відбулося в другій половині IX ст. і було пов’язане з діяльністю володарів Діра та Аскольда. Вважають також, що Аскольд очолив і перший похід русичів на Візантію та першу спробу християнізації слов’ян.

https://uahistory.co/video/ukraine100x3/5.html

• Становлення України-Русі завершилося за князювання Олега, який утвердив правління династії Рюриковичів у Києві, а також уклав першу відому русько-візантійську угоду.

https://uahistory.co/video/ukraine100x3/6.html

• По смерті Олега на київському столі утвердився син Рюрика - Ігор. Попри спроби, князеві не вдалося розширити кордони Київської держави і приборкати племена деревлян. У зовнішній політиці Ігор продовжив традицію попередників, здійснивши кілька походів проти Візантії і уклавши письмовий договір із імперією.

https://uahistory.co/video/ukraine100x3/7.html

• Княгиня Ольга, яка правила від імені малолітнього княжича Святослава, уславилася виваженими й мудрими заходами внутрішньої і зовнішньої політики. Здійснила податкову реформу, упорядкувала збір данини, приборкала непокірні племена. Підтримувала дипломатичні відносини з Візантією, намагалася налагодити взаємини з німецьким імператором. Другою серед київських князів прийняла хрещення за візантійським обрядом. https://uahistory.co/video/ukraine100x3/8.html

У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря - князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Княгиня була ревною християнкою, а Святослав уперто тримався язичництва; Святослав постійно воював; Ольга дбала про внутрішні справи держави, а Святослав часто легковажив ними, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...». Проте після смерті матері Святослав започаткував зміни в управлінні державою, аби зосередити усю владу в руках Рюриковичів. Улітку 969 р. на київський престол він призначив старшого сина Ярополка, на землі деревлян - Олега, у Новгород - Володимира. Така політика сприяла ліквідації влади племінних князів і зміцненню позицій князя київського.

Сам же Святослав присвятив життя військовим походам. За звитягу був прозваний Хоробрим

https://uahistory.co/video/ukraine100x3/9.html

Прочитайте фрагмент джерела про збір полюддя руськими князями. Обґрунтуйте відповідь.

1. Що, на вашу думку, спонукало князів вирушати на збір полюддя у листопаді?

2. Чи справедливою, на вашу думку, була така система оподаткування у русичів?

3. Як полюддя впливало на матеріальне становище підвладних племен?

   

«Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ».

Константин Багрянородний. «Про управління імперією»

Прочитайте уривок із джерела й роздивіться малюнок з літопису. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому, на вашу думку, частина дружинників присягає окремо від князя та його дружини? Відповідь обґрунтуйте.

2. 2. Порівняйте умови русько-візантійських угод Олега й Ігоря. Чим вони відрізнялися? Яка з них була вигідніша Русі, а яка - Візантії?

3. 3. Висловіть припущення, чому князь Ігор погодився на такі умови угоди.

Скріплення договору між Візантією та Руссю. Присяга Ігоря та його воїнів-язичників на вірність Візантії перед фігурою Перуна, а християн-візантійців біля церкви Святого Іллі. Мініатюра XV ст.

«І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали руси оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки було поган-русів. А християн-русів водили присягати в церкву святого Іллі... І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до великих царів грецьких утвердити дружбу з самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть. 1. Великий князь руський і бояри його хай посилають у Грецію до великих царів грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями, як установлено для них. (Раніше) посли носили печаті золоті, тепер же князь ваш узнав, що треба (купців) посилати із княжими грамотами до нашого царства (до Візантії)... 2. І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником, без зброї, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і чиновник царства нашого хай охороняє їх.... 3. У разі ж наше царство захоче мати від вас (допомогу) у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас (допомогу), скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залишається у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена, а на другій грамоті (імена) послів ваших і купців ваших».

Константин Багрянородний. «Про управління імперією»

Назвіть події, про які розповідає літопис. Розставте їх у хронологічній послідовності.

• А. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра Їхня - Либідь... Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом».

• Б. «Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра...».

• В. «Пішов Ігор на греків... І порадилися русії, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки... Феофан, сановник Романа, зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво...».

• Г. «Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї”».

• Д. «І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».

• Е. «Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса...».

  http://litopys.org.ua/litop/lit04.htm

Прочитайте уривок із джерела і дайте відповіді на запитання.

1. Про що йдеться в літописі?

2. 2. Які факти в розповіді літописця вважаєте цілком вірогідними?

3. 3. Чому, на вашу думку, історичні місцевості в Києві називають Щекавицею і Хоривицею?

«...Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом... Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні... А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян».

«Повість минулих літ»

Прочитайте уривок із джерела й роздивіться мініатюру з літопису. Дайте відповіді на запитання.

1. Як відбулося утвердження династії Рюриковичів у Києві?

«І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого... І послав він посла до Аскольда й Діра... Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра... І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».

«Повість минулих літ»

Похід Олега на Київ. Мініатюра XV ст

Проаналізуйте карту.

1. На які території поширювалася влада князя Аскольда?

2. За рахунок земель яких східнослов’янських союзів та неслов’янських народів зростала територія Київської держави за часів Олега?

3. Назвіть племена та держави якими князь Святослав ходив у походи ?