Практичне заняття№ 8 Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні.

Прочитайте фрагменти зі щоденника громадського діяча та вченого Сергія Єфремова. Які факти, на ваш погляд, далипідставу Єфремову характеризувати суспільно-політичний лад в УСРР у 1920-ті рр. як «систему, засновану набрехні й провокації, насвітовому дурисвітстві»?

«20 травня 1923 р. Заборонено друкувати мою “Коротку історію українського письменства”, бо “немарксівська трактовка явищлітератури цілком зайва”, як сказано в рецензії. Цевже друга заборона – в Харкові; першабула в Києві.

2 березня 1924 р. Готуються людедо Шевченкових роковин. Однаукраїнська школа обернулася до “Політпросвіти” (є така установа з функціями, як і більшість теперустанов, жандармсько-шпигунськими) покостюми. Звідти вимагання – давайте програму шкільного свята. Дали. “Цього мало, – кажуть, – давайте й самого “Кобзаря”: йоготреба почистити”. Понесли діти “Кобзаря”, почищено його в “Політпросвіті”, а потімодіслано ще й до ГПУ наостаточне затвердження. Почистили і в ГПУ. ТеперШевченко ще развичищений. Такі фрази, як: Не вернеться козаччина, Невстануть гетьмани – викинуто, хочасовітським цензорам і пробували довести, щопоет же каже: “не вернеться, невстануть”; Бога такожповикидано; всю “Катерину” перекреслено “зашовінізм” (“кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями”!) і т. п. Гидотне фарисейство: з одного боку, понавішувано скрізь портретів Шевченка, а з другого – нищать йоготвори способом далеко дурнішим, ніжцарська цензура церобила. Як скрізь, як у всьому, пануєлицемірство й та безкрайня, невичерпана “пошлость”, якоїнестерта печатка лежить навсіх совітських починаннях.

Прочитайте фрагменти зі щоденника громадського діяча та вченого Сергія Єфремова. Які факти, на ваш погляд, далипідставу Єфремову характеризувати суспільно-політичний лад в УСРР у 1920-ті рр. як «систему, засновану набрехні й провокації, насвітовому дурисвітстві»?

11 березня 1924 р. Офіційно – сьогодні Шевченкове свято. Навіть флаги повикидано. ВУЦВК видавспеціальне “посланіє” з приводу свята. А намедичних курсах (колишня фельдшерська школа) хтось з розумників накинувся наШевченка за вірш: “У нашімраї на землінічого кращого немає, як тая матимолодая з своїм дитяточком малим”. Як! Мизаводимо дитячі притулки, мидітей силкуємося одірвати одсім’ї, зробити з нихкомуністів, а Шевченко бачить ідеал у матері з дитиною наруках! Архібуржуазно!

15 травня 1924 р. В “червоному” арсеналі страйк робітників. Сподіваються, щоперекинеться й на іншізаводи (розказує робітник з колишнього “Южнорусского” заводу). Причина – зменшення платні. Назаводі Гретера побили робітники фабзавкома. Коли робітникам говорять, що, мовляв, проти себесамих страйкуєте, боце ж усе ваше, і власть ваша, робітницько-селянська – ті одповідають: “годідурника клеїти та дурити. Саміпонакрадалися, а нам щегірше живеться, якза старого режиму”

Прочитайте фрагменти зі щоденника громадського діяча та вченого Сергія Єфремова. Які факти, на ваш погляд, далипідставу Єфремову характеризувати суспільно-політичний лад в УСРР у 1920-ті рр. як «систему, засновану набрехні й провокації, насвітовому дурисвітстві»?

26 червня 1924 р. Село – цекілька ворожих таборів. “Куркулів” викинуто з громади, позбавлено праваголосу, а між цими “багатіями” чимало таких, яким кусати нічого. Алене краще і незаможникам (“комеза´” вимовляють дядьки отеновітнє слово “комнезам”): голова ради та пара “комуністів” та міліцейський недають їм і словамовити. “Мовчи та диш”. Задоволених нема. Усінарікають, ремствують, гризуться, кленуть і нишком ждуть... Петлюри! Справді, целегенда найживучіша, і я її у всяких варіаціях чув, де тільки зійдеться два-три чоловіка. “Дурнібули – не піддержали. Теперкаємось. Ну, та прийде-таки!”

9 січня 1928 р. Колядки в Софії. Народу повнісенько, такщо не теяблуку, гороху нідевпасти. Чудові мелодії лунають підвисоким склепінням і настроюють зібраних наурочистий, піднесений тон. Концерти з колядок, щотак чудово проходили колись у Кошиця, теперзаборонено, і в результаті повнісінька церква людей, мабуть, для більшого тріумфу антирелігійної пропаганди: і зновуважко зрозуміти безглузду заборону, щопризводить до цілком протилежних наслідків»

Чому такий текстхарактеризують як маніпулятивний, тобтотакий, що підштовхує учасників зібрання донаперед визначеного, цілком очевидного висновку? Чи стикалися ви особисто іззастосуванням «мови ненависті» у нашчас? У чому, якна вас, криється небезпека їїпоширення?

З доповідної записки секретаря парторганізації швейної фабрики «Індпошив» доВінницького міськкому КП(б)У

«12 червня 1937 р. проведено мітинг нашвейній фабриці “Індпошив” щодозрадників народу Тухачевського, Якіра, Ейдемана, Уборевича та ін. Були присутні – 130 осіб... Резолюція: заслухавши повідомлення Прокуратури Союзу РСР прошпигунську діяльність 8 гадів-бандитів у особіТухачевського, Якіра, Уборевича, Корка, Ейдемана та ін., загальні зборивисловлюють повне задоволення просправедливість винесеного вироку Верховного Суду, собакам – собача смерть. Цейвирок – вирок усього Радянського народу своїмзаклятим ворогам, викритим пильним вартовим НКВС. Нехайзнають усі шпигуни-диверсанти, що у Радянського народу, якимкерує Велика партія Леніна – Сталіна, нікому невдасться відібрати завойованих прав. Наш колектив берена себе обов’язок підвищити продуктивність праці, покращити якість продукції, цимсамим ще більше зміцнимо міцьнашого Великого Радянського Союзу. Прийнято одноголосно загальними зборами швейфабрики “Індпошив”».

Опрацюй відеосюжет та поясни, чому для характеристики репресивної політики комуністичного режиму, спрямованої на фізичне знищення національно свідомої української інтелігенції, використовують поняття «Розстріляне відродження»?

Про які історичні деталі з життя відомих діячів культури ви дізналися з джерела? Як, засвідченням джерела, уникнув сумної долі в’язнів ГУЛАГу М. Рильський? Як ви ставитеся до цієї обставини в біографії поета?

Зі спогадів професора Ю. Чиркова про ув’язнення на Соловках:

Першим став здавати молодший неокласик Максим Рильський. Вінвизнав, що пропагував у своїхвіршах буржуазний націоналізм, і ужеготовий був погодитися навідторгнення України, призначення себе та іншихнеокласиків до “урядусамостійної України”, якйого викликав самБалицький (нарком внутрішніх справ УСРР), запропонував ароматного чаю і повідомив проприпинення справи відносно нього, негайне звільнення й направлення длявідпочинку на урядову дачу... Нарком висловив надію, що товариш поет і надалі будеписати такі ж гарнівірші...Проглядаючи, якзавжди вночі, новікниги і прочитавши відмічений секретарем віршпро Великого Вождя, Йосип Віссаріонович наклав резолюцію: “Автора заохотити – можливо, ізнього, з часом, вийденовий класик української літератури”.

Скориставшись документами, з’ясуйте, яку роль у суспільно-політичному житті відігравала УАПЦ. Чому влада вдалася до її ліквідації? На підставі уривків зробіть висновки про 1) причини антицерковної пропаганди; 2) методи антирелігійної агітації влади.

З листа секретаря ЦК КП(б)У Дмитра Мануїльського (1922)

«Ще задовго довилучення цінностей у насрозпочалась боротьба Української автокефальної церкви протиросійської екзархічної. Цянаціональна релігійна боротьба незавершилась і нині. Розкладання церкви у насповинне піти подвох лініях: з одного боку, у загальнофедеративному масштабі щодопанівної російської екзархічної церкви шляхом виділення ізнеї обновленських елементів. З другого боку, нам належить звернути особливу увагуна розкол самоїоновленої автокефальної церкви, яка є політичною фортецею петлюрівщини. Миповинні розпочати кампанію завиділення із останньої тихпрошарків духовенства, якізасуджують петлюрівський рух і стоять наґрунті визнання соціальних і політичних завоювань Жовтневої революції».

Скориставшись документами, з’ясуйте, якуроль у суспільно-політичному життівідігравала УАПЦ. Чому влада вдалася доїї ліквідації? Напідставі уривків зробіть висновки про 1) причини антицерковної пропаганди; 2) методи антирелігійної агітації влади

Митрополит Василь (Липківський) простановище УАПЦ

«Влада скоро спостерегла, щоУкраїнська автокефальна православна церква виростає в міцну і длявлади небезпечну гору, вона проголосила себе “автокефальною”, незалежною відмосковського церковного руху, а незалежність церковна криє в собідумку і про незалежність державну; вонадуже захоплює народ, а цедля протицерковної владинайгірше неприємно; вонанарешті є національна, виховує народ в національній свідомості, а радянська владапроти всякої національної свідомості, особливо української»

Яку мету, навашу думку, малакампанія із закриття храмів і зняття церковних дзвонів? Як владазаохочувала людей дотаких заходів? Навіщо? У чомуцінність наведеного джерела?

З матеріалів газети «Вісті ВУЦВК» від 5 січня 1930 р

«У с. Варварівка (Куп’янщина) загальні збориселян ухвалили знятидзвони з церкви, а самуцеркву закрити. Те ж самеухвалили зробити зборисела М. Вовча, Кругле та хутірДьогтярний. В хут. Дьогтярному, крімтого, селяни ухвалили виселити з хутора попа. В с. КриваКоса (Буденівський р-н наМаріупольщині) загальні збориселян ухвалили закрити церкву, а приміщення їїпередати під кінотеатр. Попаза його шкідницьку роботу селяни ухвалили виселити з села. За останні тримісяці минулого рокуна Першотравневщині знято й передано напотреби індустріалізації церковні дзвони зі 145 церков. Найбільше дзвонів знято в селахПершотравневського, колишнього Богопільського району, де з 29 церков, що є поселах, дзвони змовкли в 23... Затри місяці окрвиконком порушив перед ВУЦВК клопотання 18 сілпро закриття церков».