Практичне заняття №4. Аварія на Чорнобильській АЕС - найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.

Довідка.

Атомна електростанція — промислове підприємство, де атомну енергію перетворюють на електричну. Чорнобильська АЕС — перша атомна електростанція в Україні. Її побудували упродовж 1970-1977 років. Назва АЕС пов'язана з містом Чорнобилем — тодішнім районним центром цієї місцевості. За 2 км від станції звели місто Прип’ять для поселення її працівників. Після вибуху четвертого реактора 26 квітня 1986 року атомна електростанція відновила роботу в жовтні цього ж року. Запрацювали перший і другий реактори, а третій увімкнули в грудні 1987 року. В 2000 році Чорнобильська АЕС була повністю зупинена. Нині в Україні діючими є чотири атомні електростанції: Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська. 15 реакторів цих станцій виробляють 50% усієї електроенергії в Україні.

Техногенна катастрофа — катастрофа з тяжкими наслідками для довкілля і людини, викликана частковим або повним виходом з ладу або руйнуванням технічних засобів. До таких катастроф належать пожежі, вибухи, руйнування інфраструктури, забруднення довкілля і водойм хімічними, токсичними і радіоактивними речовинами, аварії водного, наземного, повітряного транспорту, аварії на підприємствах. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з семи можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Вибух четвертого реактора на ЧАЕС вважається найбільшою техногенною катастрофою XX століття.

Опрацюйте довідку. Дайте відповіді на запитання 1-4.

• 1. Коли було побудовано ЧАЕС? Коли й чому її закрили?

• 2. Скільки атомних електростанцій діє в Україні зараз?

• 3. Що таке техногенна катастрофа? Чому аварію на Чорнобильській АЕС вважають техногенною катастрофою?

• 4. Дізнайтеся особливості правового статусу ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

№ 1. Із інформаційних матеріалів до річниці аварії на Чорнобильській ЛЕС Українського інституту національної пам’яті:

«Перші аварії на ЧАЕС сталися ще в 1978-1979 роках, відразу після запуску першого енергоблоку. Були також витоки радіації у 1982, 1983, 1984 роках. В архіві Комітету державної безпеки (КГБ) містяться документи про спорудження Чорнобильської атомної електростанції, її запуск у кінці 1970-х років, аварію та ліквідацію її наслідків. ...від самого початку спорудження цієї атомної електростанції було безліч порушень і крадіжок, будівельно-монтажні роботи виконувалися неякісно, технологічна дисципліна порушувалася. Все це врешті-решт призвело до аварії. Тільки від 1983 по 1985 роки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Останній подібний інцидент перед великою аварією стався в лютому 1986 року».

№ 2. Уривок із доповідної записки начальника КДБ Київської області Володимира Фесенка про порушення технічних норм на будівництві Чорнобильської АЕС, 1973 рік:

«Із вхідних в управління КДБ при Раді Міністрів УРСР по Київській області матеріалів видно, що на будівництві ЧАЕС є випадки порушення технічних норм. Так, при бетонних роботах на блоці «Г» після зняття опалубки були виявлені раковини на стінах фундаменту, що стало результатом недостатнього ущільнення при кладці бетону. Усунення браку потребувало значних витрат робочого часу. На початку 1973 року при роботах із виведення дренажних вод було допущено розбіжність між встановленою арматурою і проектованою, що зменшило міцність конструкції... Приймальники робіт дирекції споруджуваної АЕС неодноразово виявляли випадки неякісного зварювання стиків арматури».

№ 3. Уривок із доповідної записки начальника Прип’ятського міськвідділу УКДБ УРСР в Києві і Київській області підполковника Юрія Ніколаєва про аварійну ситуацію на 3- му та 4-му енергоблоках Чорнобильської АЕС, 1984 рік:

«За наявними оперативними даними... стало відомо про те, що на відмітках по висоті 35.5, 39.0, 43.0 метра 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС відбувається руйнування несучих і огороджувальних конструкцій приміщень реакторного відділення, а саме тріщини в плитах перекриттів, зміщення ригелів і плит перекриттів, зміщення навісних залізобетонних і керамзитових панелей».

№ 4. Директор Галузевого державного архіву СБУ, історик Андрій Когут про невипадковість аварії на ЧАЕС:

«До 1986 року була ціла низка несправностей і порушень на ЧАЕС... Перш за все йдеться про проблеми з самою конструкцією. Це була одна з перших АЕС, які будувалися за блочною системою, тобто каркас реактора був не повністю литий з бетону. Виявилось, що бетон був неналежної якості... До того ж він заливався не так, як це передбачали технічні норми, були тріщини й прогалини між різними блоками. Тобто ось це нехлюйство спричинило те, що перекриття не витримало і завалилося всередину».

Опрацюйте документи 1-4. Дайте відповіді на запитання 1-4.

• 1. Які порушення були допущені під час будівництва Чорнобильської АЕС? Наведіть відповідні цитати з документів.

• 2. Коли були аварійні ситуації на ЧАЕС до 26 квітня 1986 року?

• 3. Чи знала про проблеми на атомній електростанції влада?

• 4. Чому, на вашу думку, Чорнобильська АЕС не була зупинена після низки аварій 1970-1980-х років?

№ 5. Уривок із документа № 22 повідомлення КДБ УРСР до КДБ СРСР про вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, 26 квітня 1986 року:

«26 квітня ц. р. о 1 годині 25 хвилин у приміщенні 4-го енергоблоку при виведенні його в плановий середній ремонт і проведенні випробувань турбогенераторів HP 7 і 8 стався вибух і виникла пожежа, яка перекинулася на дах 3-го енергоблоку. Внаслідок вибуху зруйновано шатро покрівлі реактора HP 4 і машинного залу. Під час аварії в приміщенні перебували 17 працівників зміни. 9 з них госпіталізовані, 4 працівники — у важкому стані, один з яких у реанімації. Пожежу локалізовано. Рівень радіації на території станції 20-25 мікрорентген на секунду, в м. Прип’яті — 4-14 мікрорентген на секунду. У зв’язку з аварією зупинений 3-й енергоблок (1-й і 2-й енергоблоки працюють нормально). Станція оточена».

№ 6. Офіційне повідомлення про евакуацію з м. Прип’яті, 27 квітня 1986 року:https://cutt.ly/cwH0zQFE

№ 7. Перше в СРСР офіційне повідомлення про аварію на ЧАЕС у телевізійній програмі новин «Время», 28 квітня 1986 року, 21:00:

«На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один із атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію».

№ 8. Із секретної записки начальника шостого відділу УКДБ підполковника Аксьонова про евакуацію з м. Чорнобиля, 3 травня 1986 року:

«Урядова комісія прийняла рішення про евакуацію зі 10-кілометрової зони радгоспів «Прип’ятський», «Комсомолець Полісся», колгоспу імені Калініна (всього 12 населених пунктів)... Згідно з прийнятим рішенням м. Чорнобиль буде евакуйовано або в ніч з 3 на 4 травня, або зранку 4 травня».

№ 9. Із виступу Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова на телебаченні, 14 травня 1986 року:

«Всі ви знаєте, недавно нас спіткало лихо - аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вона боляче торкнулася радянських людей, схвилювала міжнародну спільноту. Ми вперше реально стикнулися з грізною силою, якою є ядерна енергія, що вийшла з-під контролю...

Що ж трапилося? Як доповідають фахівці, у період планового виведення з роботи четвертого блоку потужність реактора раптово зросла. Значне виділення пари і реакція, що потім пішла, призвели до утворення водню, його вибуху, руйнування реактора і пов’язаного з цим радіоактивного викиду...».

Завдання 3. Опрацюйте документи 5-9. Дайте відповіді на запитання 1-4.

• 1. Коли відбулась аварія на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС?

• 2. Коли влада здійснила евакуацію з міст Прип’ять і Чорнобиль?

• 3. З’ясуйте, чи в повідомленнях про евакуацію вказувались причини і тривалість евакуації.

• 4. Коли радянська влада офіційно повідомила населення про аварію на ЧАЕС? Чи була інформація про аварію повною? Відповідь аргументуйте.

№ 10. Із інтерв’ю начальника зміни Чорнобильської ЛЕС 26 квітня 1986 року Юрія Андреєва:

«Коли ми їхали повз зруйнований реактор, його вигляд був просто жахливим. Я вперше відчув повний жах, коли, фактично, побачив реактор у розрізі, всі конструкції, які зазвичай можна бачити лише під час будівництва. Було зрозуміло, що реактор дихає в атмосферу, викидаючи величезну масу активності».

№ 11. Із довідки 6-го відділу УКДБ по місту Києву та Київській області про оперативну ситуацію в столиці України і в місцях розміщення евакуйованих осіб, 8 травня 1986 року

«На період підготовки демонстрації до Першого травня учням шкіл були видані тренувальні костюми, у яких вони репетирували програму 27, 28 та 29 квітня. Від 5 до 8 травня ці костюми були здані до шкіл. Одяг має доволі високий рівень фону. Школи мають намір здати костюми в Палац піонерів. Необхідна дезактивація».

№ 12. Уривок зі спогадів очевидиці подій Ніни Солов’янової:

«Ми з сім’єю жили в Чорнобилі, за 15 кілометрів від Янова, де розміщувалася станція. Вранці 26 квітня я, як завжди, йшла на роботу. Дорогою проходила повз райвідділ міліції, де і почула вперше, що на атомній станції щось сталося. Але реальної загрози тоді ще ніхто не знав. ...Ми ж із чоловіком залишались у Чорнобилі до 5 травня. Я готувала їсти ліквідаторам, а чоловік разом з іншими робітниками вантажив пісок у парашути, які вертольотами доставляли на станцію для гасіння пожежі. Вражала природа навкруги. Майже відразу пожовтіли дерева, навіть трава та бур’яни стали бурого кольору. Сильно дерло в горлі».

№ 13. Радіоактивне забруднення території Української РСР (ілюстрація) і Європи (відео за покликанням або QR-кодом) після аварії

https://cutt.ly/LwHKsB2U

№ 14. Чорнобильська катастрофа у цифрах (за інформаційними матеріалами до річниці аварії на Чорнобильській ЛЕС Українського інституту національної пам’яті):

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії — боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйони людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів — на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів складали сільськогосподарські угіддя.

10 днів - з 26 квітня до 6 травня — тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Опрацюйте документи і довідку та дайте відповіді на запитання 1-3.

• 1. Як реагувала влада в умовах політики «гласності» на критику щодо аварії на ЧАЕС?

• 2. Чи згідні ви з твердженням Світлани Алексієвич: «Це не реактор вибухнув, а вся попередня система цінностей»? Відповідь обґрунтуйте.

• 3. Чим відрізняються об’єкти «Саркофаг» і конфайнмент?

• 4. Який об’єкт відображено на фото і у відео? Чому ви так вважаєте?

Підсумуйте результати практичної роботи. Які передумови та наслідки катастрофи на ЧАЕС. Дізнайтеся, яка техногенна катастрофа й чому сталася в Україні у 2023 році.