Практична робота. Європейські держави та США в епоху Просвітництва.

Укладаємо синхронизовану хронологічну таблицю.

Виконайте завдання на сторінці 180, пункт 1 підручника з всесвітньої історії.

Досліджуємо історичне джерело.

Виконайте завдання пункту 2 на сторінці 180.

Положення Конституції Пилипа Орлика 1710 р. ( Гетьманщина).

У тексті документа її автори називають територію держави Військом Запорозьким, Малою Руссю, Україною^[10].

Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, полковники від кожного полку, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), у березні-травні (на Великдень, оскільки це перехідне свято) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.

Важливим завданням визнавалось збереження православної віри, відновлення влади Вселенського патріарха над Київською митрополією та викорінення іновірства "юдейського" та "костьолу польського":

«...щоб жодне інше іновір'я у Вітчизні нашій не було впроваджено. Якщо таке таємно або явно з'явиться, тоді владою своєю мусить його викорінювати, а проповідництво й поширення його не допускати. Проживати іновірцям в Україні, а особливо зловір'ю юдейському, не дозволяти, а докладати всіх зусиль, щоб одна віра православна східного сповідання, під послушенством святішого Апостольського трону Константинопольського, навіки стверджена була, і з помноженням хвали Богові»^[11].

Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною, та Генеральна Старшина: «Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорізьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорізькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині — як через респект до їх урядів головних, так і постійній при гетьманах резиденції; після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників.»^[12]. У період між сесійними зборами Генеральної Ради гетьман виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження були значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді. В III розділі документу зазначена хозарська гіпотеза походження козацтва та союзницькі наміри щодо співпраці з Кримським ханством:

«Оскільки народ, колись званий хозарським, а потім — козацьким, починає і веде свій родовід від войовничих і непереможних гетів, а, крім того, закони близького сусідства нерозривно в'яжуть і тісно поєднують долю козацького народу з Кримською державою, то Військо Запорозьке неодноразово вступало з нею у збройну спілку і приймало її союзницьку підмогу для оборони своєї Вітчизни і своїх вольностей.

Тому, наскільки у майбутньому буде можливим, ясновельможний гетьман повинен домогтися у найяснішого хана через послів відновлення колишніх побратимських стосунків із Кримською державою, оружної підтримки від неї і підтвердження вічної приязні, з огляду на які сусідні держави у майбутньому не зазіхали б на Україну і не наважувались би чинити їй будь-якого насильства»^[11]

Положення Конституції США 1787 р.

Преамбула

Таким чином, виділяється п'ять цілей Конституції:

• Забезпечення кращої кооперації між штатами

• Гарантія справедливості і громадського порядку

• Забезпечення захисту від зовнішніх ворогів

• Забезпечення процвітання населення

• Захист свобод в сьогоденні і в майбутньому

Преамбула містить виключно важливе положення про те, що Конституція приймається народом Сполучених Штатів в цілому. У Конституції США відсутня окрема глава про права і свободи громадян, яка є в більшості сучасних конституцій (частково цей недолік був усунутий після прийняття Білля про права), оскільки творці Конституції вважали, що основні права вказані в преамбулі.

Законодавча влада

Стаття I присвячена законодавчої влади, яку уособлює Конгрес США, що включає в себе Палату представників (нижньої палати) і Сенат (верхню палату).

Виконавча влада

У статті описані порядок виборів, вимоги до кандидата в президенти, клятва, яку президент приносить при вступі на посаду, повноваження президента. Також стаття вводить інститут віце-президента США, який обирається одночасно з президентом.

Судова влада

Стаття III описує судову систему США, яка складається з Верховного суду і нижчих судів, які повинні бути засновані конгресом.

Білль про права

• У першій поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.

• Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.

• Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника в мирний час та допускає (у порядку, встановленому законом) — під час війни.

• Згідно з четвертою поправкою заборонені необґрунтовані обшуки і арешти осіб та вилучення майна.

• П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливої винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.

• Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, право ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на очну ставку зі свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків зі своєї сторони та на допомогу адвоката

• Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.

Положення Конституції третього травня 1791 р. ( Речі Посполитої).

Конституція ввела політичне урівняння прав міщан і шляхти, а також поставила селян під захист закону, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.

Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян), а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король з радою міністрів) і судову.

Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки, а також надзвичайні — в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів, а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів, а також єпископів.

Конституція скасувало право «liberum veto» (вимоги повної одностайності рішення, для блокування якого вистачало одним лиш голосу проти). Цей принцип віддавав весь Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами, міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.

Виконавча влада зосереджувалася в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, військового міністра та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.

Оригінал Конституції 3 травня

Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала польсько-литовську унію й перетворила країну на унітарну державу. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.

Прочитайте теоретичні блоки №3, №4, №5. Порівняйте конституції між собою, що у них спільного, а що відмінне.