Конструктор уроків
Мета: Проаналізувати перебіг та стратегію московського походу П. Сагайдачного, з’ясувати його політичні наслідки для України та Війська Запорозького, розвивати навички роботи з історичними джерелами та картами.
1
Завдання 1. «Політичний ультиматум»
У 1617–1618 роках польський королевич Владислав намагався здобути московський престол, але його військо опинилося у скрутному становищі під Вязьмою. Польський уряд звернувся за допомогою до козаків.
Ваше завдання: Ознайомтеся з вимогами, які П. Сагайдачний висунув королю Сигізмунду III перед початком походу:
Розширення козацької території.
Свобода православної віри в Україні.
Збільшення козацького реєстру.
Визнання адміністративної та судової автономії України.
Запитання:
Чому ці вимоги свідчать про Сагайдачного як про державного діяча, а не просто як про військового найманця?
Як ви вважаєте, чи була б згода польського короля на ці умови щирою, якби не критична ситуація під Москвою?
2
Завдання 2. «Картографічний детектив»
П. Сагайдачний відкинув польський план наступу через Смоленськ і обрав свій шлях.
Ваше завдання: Користуючись текстом джерел, відтворіть хронологічний ланцюжок міст, які захопили козаки у 1618 році.
Додаткове запитання:
Яку військову хитрість застосував Сагайдачний під час взяття фортеці Єлець та як це вплинуло на фінанси походу?
3
Завдання 3. «Військовий щоденник стратега»
Козацька армія Сагайдачного була професійною та надзвичайно мобільною для свого часу.
Ваше завдання: Проаналізуйте тактичні нововведення Сагайдачного. Заповніть таблицю на основі прочитаного:
Елемент стратегії | Опис (як це працювало?) |
|---|---|
Мобільність | |
Швидкість | |
Військовий талант |
4
Завдання 4. «Облога Москви: міфи та реальність»
У ніч на 11 жовтня 1618 року розпочався штурм Москви. Сагайдачний стояв перед Арбатськими воротами.
Ваше завдання: Існує легенда, що Сагайдачний не захотів палити Москву, бо почув звук дзвонів на свято Покрови. Проте історики називають інші причини.
Оберіть із переліку РЕАЛЬНІ причини невдачі штурму та поясніть свій вибір:
Зрада двох французьких інженерів-перебіжчиків, які видали плани штурму.
Небажання Сагайдачного занадто посилювати Річ Посполиту за рахунок повного знищення Москви.
Погана погода та затримка виплат польським найманцям.
5
Завдання 5. «Геополітичний підсумок»
Війна завершилася Деулінським перемир’ям 11 грудня 1618 року.
Ваше завдання: Сформулюйте висновок, відповівши на запитання:
Які території перейшли до Речі Посполитої (і фактично стали частиною українських козацьких земель) за цим договором?
Як цей похід вплинув на статус гетьмана Сагайдачного всередині України?
Рефлексія від 56 учнів
Сподобався:
Так: 50
Ні: 6
Зрозумілий:
Так: 44
Ні: 12
Потрібні роз'яснення:
Ні: 49
Так: 7