Позакласне читання. П. Загребельний. «Роксолана»

Людмила Бурбела приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: 8-А клас Українська література

Время: 2 мар. 2023 11:00 AM Хельсинки

Подключиться к конференции Zoom

https://us05web.zoom.us/j/89488448662?pwd=bkFPUm1IMndJTm5ucm1GcDA1OHo5QT09

Идентификатор конференции: 894 8844 8662

Код доступа: sQ4x9J

I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

І. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми зустрінемося, можливо, з вашою знайомою по кінофільму, — Настею Лісовською — більш відомою як Роксоляна,в романі П. Загребельного «Роксолана».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

— Що ви знаєте про Роксолану?

— Дайте коротку характеристику героїні.

— Чим звернула до себе увагу Настуня в султанському гаремі?

— Які риси її характеру свідчать про те, що героїню з повним правом можна назвати непересічною особистістю?

— Слово вчителя

«Роксолана» П. А. Загребельного (1924 – 2009) – роман історично-психологічний. На вістрі інтересу письменника – внутрішній світ непересічної особистості ХVI ст., поведінка, почуття, інтелект якої сприяли тому, що вона зуміла відстояти свою людську й жіночу гідність у суспільстві, де зробити це було практично неможливо. У творі оживає реальна Роксолана, а не багатовікова легенда про її долю. «Досі Роксолана належала переважно легенді, міфології – в романі зроблено спробу повернути її психології», – так уточнює свій задум сам автор.

Павло Архипович Загребельний

Народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині.

У 1941 році закінчив десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого – полон, і до лютого 1945 р. – фашистські концтабори смерті.

У 1945 p. працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946 p. – навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. По його закінченні (1951 p.) – майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.

Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.

У 1961 – 1963 pp. Загребельний працює головним  редактором «Літературної газети» (пізніше – «Літературна Україна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).

У 1964 – 1979 рр. – секретар, 1979 – 1986 – 1-й секретар правління  Спілки письменників України. Голова Комітету з Державних премій ім. Т. Шевченка (1979 – 1987). Член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (09.1996 – 11.2005).

Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного  туберкульозу. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Літературна робота

У другій половині 50-х років Павло Загребельний видав збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957). Протягом 60 – 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них:

·       «День для прийдешнього» (1964);

·       «Шепіт» (1966);

·       «Добрий диявол» (1967);

·       «Диво» (1968);

·       трилогія «З погляду вічності» (1970);

·       «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»;

·       «Левине серце», (продовженням «Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985));

·       «Переходимо до любові» (1971);

·       «Намилена трава» (1974);

·       «Євпраксія» (1975);

·       «Південний комфорт» («Вітчизна», 1984).

·       «Гопак під шибеницею»

Історія написання роману

Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини. Також Загребельний особисто був у Туреччині – в місцях пов'язаних із Роксоланою. Відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася Настя Лісовська.

Прообразом Роксолани стала українська дівчина Настя Лісовська. Вона народилася у 1506 році у родині священика Гаврили Лісовського у Рогатині невеличкому містечку на Західній Україні. У XVI ст., воно було часткою Речі Посполитої, яка в той час потерпала від спустошувальних набігів кримських татар.

Влітку 1552 року юна донька священика потрапила на очі татарським людоловам. Згідно із легендою Настя втратила свою свободу якраз напередодні свого весілля.

Письменник так говорив про свою книгу:

На питання журналістів, чи вважає він Роксолану національною гордістю, Павло Загребельний відповів:

Роман «Роксолана» вперше побачив світ у 1980 році.

Структура роману «Роксолана»

Тема, ідея, проблематика роману

 Павло Загребельний повернув із легенди в історичний часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султанші, в деякій мірі трансформувала безправне становище жінки, традиційне для мусульманського світу.

Прагнучи відобразити нові явища в суспільно-політичному житті ворогуючих країн, відбити нову розстановку сил у суспільстві, український письменник звернувся до нових засобів зображення героїні. У центрі уваги митця – гострі душевні конфлікти й суперечності, гострі психологічні проблеми. Важливі злободенні соціально-економічні питання розв'язуються ним шляхом зображення складного психологічного життя героїні, її почуттів, настроїв, роздумів.

П. Загребельний поставив перед собою неймовірно складне завдання: не тільки очистити біографію Роксолани від міфів, за якими вона начебто була «кривавою леді Макбет з України», не тільки заперечити думки тих авторів, які підносили неіснуючі доброчинства султанші (вона, мовляв, припинила напади ординців, розбудувала Запорізьку Січ), а й глибоко зазирнути в надра душі героїні. Цілих сорок років жила Роксолана поруч із правителем. Поширювалися чутки про те, що вона – чаклунка (розділ роману «Чари»). Про це документи мовчать. Але факти боротьби за «місце»  біля трону фіксують. Романіст же мав  право – яке належить тільки йому! – розкрити психологію фактів. При цьому автор не цурається фактів. Навпаки, він їх щедро переказує, описує, іноді може й зайве. Однак вони потрібні для розуміння витворюваної ним психології людей, способу думання, психофізіологічних реакцій і мотивів їхньої поведінки.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Після знайомства з Роксоланою П. Загребельного я...

— Мені хочеться виховати в собі такі риси Роксолани: ...

— Цей образ став дуже популярним не тільки завдяки екранізації, а й тому...

Прочитати твір П. Загребельного "Роксолана".

Висловити свої враження від прочитаного (письмово, від 8-ми речень).