Позакласне читання: Ігор Січовик "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні"

Багатьох із вас цікавить, чи був такий барон насправді. Присягаюся гусячим пером - був! Звали його
Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхаузен.
Народився він у 1720 році в Німеччині у містечку Боденвердер. Вісімнадцятирічним юнаком прибув до Росії на військову службу. Збереглися документи, які свідчать, що Мюнхаузен якийсь час перебував в Україні. Отже, всі його пригоди тут (як він стверджує) чистісінька правда!
За своє життя барон побував у багатьох країнах, де побачив і почув чимало цікавого. Оселившись згодом у родинному маєтку, він вечорами розповідав друзям свої вигадані історії. Вони сподобалися німецькому письменнику Рудольфу Распе. Він художньо опрацював їх і видав англійською мовою в Лондоні. Згодом інший співвітчизник Мюнхаузена поет Готфрід Бюргер переклав і опублікував ці оповідки у Німеччині.
У 1988 р. було знято фільм "Пригоди барона Мюнхаузена" у США. Ви, мабуть, бачили мультфільми та дитячі вистави про пригоди Мюнхаузена. Скажу вам, що без таких людей, як барон Мюнхаузен - дотепних, винахідливих, - наше життя було б прісне,
як борщ без солі.
На батьківщині Мюнхаузена зберігся будиночок, де він жив, і парк. Тут тепер музей. Його відвідувачі можуть побачити особисту зброю барона, мисливські трофеї, фамільні документи. І, звісно, книги про його пригоди, видані багатьма мовами світу.
Можливо, і в Києві колись буде відкрито музей або споруджено пам'ятник неперевершеному оповідачу.
Якщо вас зацікавив початок уроку, можна за посиланням прочитати твір
Еріх Распе
у переказі Корнія Чуковського
Пригоди барона Мюнхаузена
https://казка.укр/munhauzen.html
або прослухати

Сьогодні ми розглянемо сторінки з книги Ігоря Січовика "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні"

МОЇМ ПРИГОДАМ НЕМАЄ КІНЦЯ

Мій любий маленький друже, чи любиш ти мандрувати таємничими світами? Тобі подобається вигадувати цікаві історії, оповідки та небилиці? Чи вмієш ти слухати неймовірні розповіді тих, хто виходить на двобій з небезпекою і перемагає завдяки дивовижній сміливості, винахідливості та кмітливості? Якщо почую відповідь "так", то з певністю можу стверджувати: нам з тобою по дорозі!
А відтак будьмо знайомі: я - барон Мюнхаузен! Не сподівався? Я той самий Мюнхаузен, про якого говорить увесь світ.
Звернися, будь ласка, до будь-кого, і тобі без зайвих слів перекажуть оповідки про те, як я літав на бойовому ядрі, їздив на коні, що не мав задньої частини, плавав у череві кита, як одним пострілом уполював цілу зграю диких качок... І кожен підтвердить, що я неперевершений оповідач і найправдивіша людина на світі.

Сьогодні, мій любий читачу і слухачу, я розповім тобі про свої неймовірні пригоди в... Україні. Так, так - в Україні, де минули кращі роки мого життя. На землі, яка не тільки щедро плодоносить, а й стала місцем, де народилися найцікавіші історії, що викликають захоплення людей у різних куточках землі.
Чесно кажучи, між нами ще трапляються дорослі й діти, у яких не досить розвинені оптимізм, фантазія, почуття гумору, без чого важко вижити у наш складний час. Тому не будьте равликами і черепашками. Виходьте зі своїх шкаралуп та панцирів, відрощуйте крила і літайте, літайте літайте. Адже з піднебесся світ такий чудовий, а життя таке прекрасне!

Як я опинився в Україні

ЯК Я ОПИНИВСЯ В УКРАЇНІ

Я сидів у кріслі поблизу каміна у своєму затишному будиночку в центрі невеликого німецького містечка і вкотре із захопленням перечитував чудову книжку Еріха Распе про дивовижні пригоди, що сталися зі мною, коли я перебував на військовій службі за кордоном.
Аби трохи розім'яти зомлілі ноги, я вийшов на подвір'я і глибоко вдихнув свіже повітря, яке аж дзвеніло від січневого морозу. Коли видихнув його, то на землю з дзвоном посипалося щось хрустке, схоже на розбите скло. Я зрозумів: заморожене повітря розтало у мені, а виходячи з мене, перетворилося на кристалики льоду.
І саме цієї миті темне? безхмарне небо освітила яскрава смуга, а поряд зі мною щось бухнуло з величезною силою. Не був би я бароном Мюнхаузеном, якби не здогадався, що це - метеорит*.

На тому місці, де він упав, зяяла глибока дірка, в кінці якої я побачив світло. Я зрозумів, що метеорит пронизав Землю наскрізь і вийшов з протилежного боку. Оскільки я мав нахил до математики й астрономії*, мені неважко було виконати прості підрахунки і визначити, що отвір виходив у тому самому селі Бериславчику, де мешкав мій давній український друг - козак Степан, з яким я познайомився, будучи свого часу військовим дипломатом в Україні.
Хоч зовсім недавно я дав собі тверде слово не пускатися в нові подорожі, все-таки не втримався від спокуси, аби ще раз зустрітися зі своїм добрим другом, який навчив мене багатьом премудростям військової справи. Без зайвих роздумів я роздобув дерев'яну бочку, спакував украй необхідні речі, втулив бочку в дірку і зі свистом полетів назустріч незвіданим пригодам. Не встиг навіть задихнутися від їдкого диму, як мене із силою викинуло у небо, звідки я легко опустився на стіжок сіна в якомусь дворі.
- Бароне Мюнхаузене, ти? - почув я позаду здивований голос козака Степана. - Чи не з неба, бува, упав?
- Цього разу, пане Степане, не з неба, я просто провалився крізь землю...
Отак я опинився в Україні, до якої припав усім серцем. Невдовзі вступив до козацького війська, яке на той час уславилося своїми подвигами і тому вважалося найсильнішим у світі. Рідко яка його битва закінчувалася без перемоги. Я щиро подякував долі за те, що дала мені ще одну змогу випробувати свої сили на мужність і винахідливість.
Словничок
Метеорит - тверде небесне тіло, що впало на поверхню Землі.
Астрономія - наука, що вивчає небесні тіла: зірки, планети тощо.
Дипломат - людина, яка представляє свою країну в інших землях і веде переговори.

• Намалюй перший і останній кадри з мультика, у якому б розповідалося, як Мюнхгаузен потрапив у Бериславчик.

• Прикріпи файл із завданням.

Як я собі хату збудував
Козак Степан виділив мені у своїй хатині куточок, але мені було незручно тіснити його родину, тому я вирішив спорудити власне житло.
На невисокому пагорбі Бериславчика я викопав глибоку ямку, дістав з похідного саквояжа* соняшникове зерня, розколупав нігтем і вставив у нього гарбузову насінину, поклав у ямку й пригорнув її землею.
Уранці козак Степан підняв мене на ноги:
- Бароне, подивися, що за чудо-юдо виросло на нашому городі?!
Звичайно, я нітрохи не здивувався побаченому. Треба сказати, насіння, яке я висадив, було незвичайне - його мені подарували мешканці африканського племені омо-хомо, я мав честь побувати на запрошення місцевого вождя Аделонго. Ти, певно, подумав, ніби я взявся до чаклування? Хочу запевнити: дурисвітства я не визнаю. Просто пригадав, як мій сусіда, всіма шанований барон Гюхельбекер, схрещував дві породи собак - німецьку вівчарку з англійським пінчером, щоб одержати японського бульдога. Сказати по правді, я не сподівався, що з моєї затії вийде щось путнє, однак нестримне бажання виявилося сильнішим за доводи здорового глузду.
Я прихопив із собою лопату, сокиру та драбину і притьмом подався до небаченої досі рослини - гігантського соняшника, на якому зручно вмостився величезний гарбуз.
До вечора я прорубав у гарбузі отвір і чималеньку світлицю. А згодом почепив двері, повставляв вікна і змурував піч. Хата була готова.
Доки я працював, поблизу моєї нової оселі зібралися діти, чоловіки й жінки, ледь не все село - такого дива вони ще не бачили.
Все було добре доти, доки не виникла проблема з опаленням домівки. Оскільки моя хатка на одній нозі була гарбузова, то виявилася трохи сируватою. Лихо в тім, що в цих краях майже нема дров. Щоб наварити борщу чи спекти хліб, треба назбирати у степу цілого воза сухого кураю*. Бо ж горить він швидко, як порох.
От я й став міркувати, як би його обійтися без кураю. І тут мені неждано-негадано допоміг пан Випадок. Якось під час грози до мене в димар шаснула кульова блискавка. Добре, що я не розгубився - швидко затулив піч заслінкою, а димар заткнув артилерійським ядром. Отак я став володарем вічної печі, де мало не всі мешканці Бериславчика готували духмяні борщі та смачні вареники. Нічого гріха таїти: з тих усіх ласощів і мені дещо перепадало на сніданок, обід і вечерю.
Словничок

Саквояж - багажна сумка для подорожей.
Курай - вид зелених рослин.

• Продовж думку про те, яким за характером був герой твору.

• Барон Мюнхгаузен був сміливим, ...

• Переглянь відео майстер-клас "Як малювати Мюнхгаузена". Ти не лише зможеш навчитись малювати цього персонажа, а й почуєш багато цікавого про Ігоря Січовика та його твір від ілюстратора Святослава Пащука.

• Намалюй і прикріпи файл.
  

• Гра " Слово в підсумку"
  Дізнайся чарівне слово, що сховалось у цій математичній загадці. Розв'яжи математичні вирази. Перші літери отриманих чисел складуться у слово, яке читається однаково і з початку, і з кінця.

• (34 + 11) : (1 + 2) =

• (21 - 10) : 1 =

• 9 : 3 + 10 =

• (18 - 9) - 8 =

• (56 : 7) + (9 + 33) =

• Запиши це слово