ознайомити учнів з талановитим українським поетом;
вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт»;
прокоментувати образне бачення світу, явищ природи у них;
висловлювати власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки;
розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;
виховувати сприйняття краси і сили художнього слова;
почуття поваги, пошани до поетичної творчості І.Калинця.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо захоплюючу мандрівку в чарівний світ художнього слова, ми завітаємо до творчої лабораторії сучасного українського митця, спробуємо подивитись на навколишній світ очима поета, побачити і зрозуміти красу й небуденність цього світу.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Ігор Миронович Калинець на родився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця.
У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка.
1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом – старшим науковим співробітником.
Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і здобула прихильні відгуки критиків. Проте до 80-х років його мало хто знав в Україні.
У 1972 року молодий письменник отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання за свою громадянську позицію. Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. Реабілітували Ігоря Калинця аж 1990-го.
Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.
Творчий доробок поета становить 17 збірок, що згруповані у двох циклах:
у 1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза» (9 збірок),
а в США – другий том «Невольнича муза» (8 збірок).
Творчість Калинця істотно вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь. Після повернення з ув’язнення та виселення 1981 року Калинець пише і публікує казки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій.
1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в’язниці. Та поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом. Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій.
Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979).
У 1992 році отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові 1997 року. У доробку поета також чимало творів для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві 1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім’ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку.
Живе і працює у Львові.
2
Опрацювання твору "Стежечка"
Прослухайте
Прочитайте самостійно
«Стежечка»
Ходім зі мною, стежечко.
Обережно,
не зачепися за камінець,
переступи соломку
і під спориш не ховайся,—
все одно бачу.
А там,
за городом,
ого як ти виросла!
Сама біжиш,
через струмок перескакуєш,
батіжком по пилюці цвьохаєш,
за суницею збочуєш,
топчеш горох при дорозі.
Коли б глянути, стежко,
он з тої гори
на всенький світ!
Тільки не поспішай:
така верчена ти,
як дзига.
Але ж світ красний —
голова крутиться…
Ідейно-художній аналіз
Паспорт твору
Автор – Ігор Калинець
Жанр– вірш
Рід – лірика
Вид лірики – пейзажна
Тема - зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.
Ідея - уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка - «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.