Поняття символу.Кодуванняі декодування текстових повідомлень

Доброго ранку!

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

І нам тепліше стане.

Раз рука, два рука,

Раз плече, два плече.

Голова вліво, вправо подивилась,

Посміхнулась, привіталась.

Сьогодні ми з вами поговоримо на тему:Поняття символу.Кодуванняі декодування текстових повідомлень

Що таке “інформація”? (Знання, які ми отримуємо за допомогоюповідомлень.)

- Що можна робити з інформацією? (Передавати, отримувати,

опрацьовувати, зберігати.)

- Як можна передавати інформацію? (У вигляді текстових повідомлень,

графічних, звукових, умовних знаків чи комбінованих повідомлень)

- Дійсно, інформацію можна передавати по –різному. Проте

найнезвичайніше передають інформацію – розвідники та шпигуни, бо вони

зашифровують її так, що прочитати її можуть не всі. (Малюнок розвідника.)

Ми з вами сьогодні будемо теж розвідниками, бо будемо вчитися

зашифровувати інформацію, розшифровувати коди.

Код – це набір символів або інших візуальних позначень інформації, який утворює подання даних. В комп’ютерній техніці під кодом розуміють окрему систему знаків, які використовують для обробки, передачі й зберігання повідомлень і файлів.

Кодування – це процес перетворення текстової інформації в код. Кодів існує величезна кількість. Кожен з них відрізняється своїм алгоритмом роботи і алфавітом.

Наприклад, комп’ютер, смартфон, ноутбук і будь-які інші комп’ютерні пристрої працюють з двійковим кодом.

Декодування – це зворотна процедура кодування. Декодувальник назад перетворює код в зрозумілу для людини форму представлення даних. Серед відомих прикладів постійної роботи з декодуванням можна відзначити азбуку Морзе: для «прочитання» повідомлення потрібно спочатку перетворити отриманий код в слова.

В комп’ютерній техніці кодування відбувається, коли користувач вводить будь-яку інформацію в систему – створює файли, друкує текст і так далі.

Історія розвитку кодування

Телеграф Шаппа

Першим технічним засобом кодування даних був створений в 1792 році телеграф Шаппа.

Пристрій передавало оптичну інформацію у найпростішому вигляді з допомогою спеціальної таблиці кодів, в якій кожній літері латинського алфавіту відповідала одна фігура.

В результаті, телеграф міг відобразити і передати набір фігур.

Швидкість передачі таких повідомлень становила всього два слова в хвилину.

Технологія такого обміну повідомленнями була актуальна більше ста років післястворення телеграфу Шаппа.

Телеграф Морзе

Створений у 1837 році телеграф Морзе став революційному пристроєм кодування/декодування інформації.

Принцип кодування укладався в перетворенні будь-якого повідомлення в три символи алфавіту:

• Довгий сигнал – тире;

• Короткий сигнал – точка;

• Немає сигналу – пауза.

Подібна зв’язок використовується донині в морехідної сфері для миттєвої передачі повідомлень між суднами.

Радіоприймач

У 1899 році А. Попов створив перший у світі бездротовий телеграф або радіоприймач.

Принцип його роботи полягав у кодуванні електричних сигналів азбукою Морзе та її подальшої передачі на тривалі відстані.

Практичне завдання