Поняття про виробничий травматизм та профзахворювання

Виробничий травматизм. Види виробничих травм

Виробничий травматизм – це явище, що характеризується наявністю виробничих травм та нещасних випадків на виробництві.

Під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи на території виробничого підприємства чи установи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.

Розрізняють такі види виробничих травм:

- механічні - від рухомих частин машин, ручного Інструмента, падаючих предметів тощо;

- термічні - від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум'ям, розплавленим металом;

- хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

- електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

Причини виробничого травматизму

До технічних причин відносять недосконалість конструкцій машин і устаткування, самого технологічного процесу, несправність верстатів, машин, ручного інструменту, відсутність чи недосконалість захисної техніки, устаткування.

До організаційних причин - неправильнуорганізацію трудового процесу, застосуваннянебезпечнихметодівпраці, недотримання правил технікибезпеки, відсутністьІндивідуальнихзасобівзахисту.

Серед санітарно-гігієнічних, причин слідвід зазначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо.

Виробничий травматизм умовно можна поділити на дві групи (промисловий та сільськогосподарський), оскільки за умовами виникнення, характером та локалізацією, а основне, наданням медичної допомоги та заходами, щодо попередження травматизму вони суттєво відрізняються.

Промисловий травматизм - це пошкодження, різні за характером, що були отримані на виробництві.

Професійні захворювання

Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'яза­ний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професій­ним захворюванням.

Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працю­ючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виник­нення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою.

Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинни­ків: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.

Професійна шкідливість- фактори трудового процесу (включаючи і зовнішні фактори праці), що можуть мати шкідливий вплив на стан здоров'я людини, яка працює.

Професійні шкідливості можна розділити на три групи:

1. Шкідливості, щопов'язані з неправильною організацією праці (надмірне напруження нервової системи; тривале вимушене положення тіла; надмірне напруження рухового апарату та окремих органів чуття; нераціональний режим праці).

2. Шкідливості, щопов'язані з виробничим процесом та умовами навколишнього середовища, яке оточує робітника під час його трудової діяльності (несприятливі мікрокліматичні умови; інтенсивне променеве тепло; підвищений чи знижений тиск повітря; радіоактивне випромінювання; надмірний шум; підвищений вміст у повітрі пилу тощо).

3. Шкідливості, пов'язані з обставинами праці. Вони не є специфічними і зустрічаються на будь-якомувиробництві (недостатнівентиляція, освітлення, площа, кубатура приміщеннятощо).

У ряді випадків професійні шкідливості відіграють вирішальну роль у виникненні патологічного процесу в організмі. Так, у працівників, які вдихають пил, що містить двоокискремнію, може розвинутись силікоз; у працівників, які зазнають дії пилу свинцю, може виникнути свинцеве отруєння; у працівників, які під час роботи часто повторюють дрібні рухи, можуть з'явитись координаційні неврози, тощо.

Хвороби, в основі яких лежить виключно чи переважно професійний фактор, називають професійними. Але значно частіше вплив професійних факторів проявляється у зниженні опірності організму до захворювань, у зниженні працездатності.

Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи сере­довища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невироб­ничого характеру затверджено спеціальною постановою Кабінету Міністрів України {додатки 12-15).

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).

Наслідком нещасного випадку може бути:

• переведення потерпілого на легшу роботу;

• одужання потерпілого;

• встановлення потерпілому інвалідності;

• смерть потерпілого.

Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагаль­нено називають, на відміну від виробничого травматизму, неви­робничими. Основну частину таких травм становлять ті, що їх лю­ди зазнають удома, у повсякденному побуті.

Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань.

До комплексних заходів відносять такі заходи, як:

- організаційні;

- технічні;

- санітарно-виробничі;

- медико-профілактичні.

Комплексні заходи є основою для складання розділу «Охорона праці» у колективному договорі. У колективному договорі обов'язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду соціального страхування від нещасного випадку на підприємстві на виконання цих заходів.

Організаційні заходи:

• проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

• робота щодо професійного відбору;

• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;

• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

• придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;

• організація профілактичних медичних оглядів;

• видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

Пройти тест

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8024702

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8704615