Що таке внутрішнє рідке середовище організму?
Життєдіяльність клітин забезпечується тільки в рідкому середовищі. Як ви вже знаєте, це пов’язано з тим, що процеси дифузії й осмосу, за допомогою яких відбувається обмін речовин між клітинами та середовищем, що їх оточує, краще перебігають у рідинах.
За норми в організмі людини на відносно сталому рівні підтримується температура тіла, артеріальний тиск, вміст цукру (глюкози) в крові, йонів Натрію, Калію, Кальцію, Хлору тощо.
Внутрішнє рідке середовище організму - сукупність рідин (кров, лімфа, тканинна рідина), що беруть участь у процесах обміну речовин і підтриманні гомеостазу організму. Складові внутрішнього середовища організму тісно між собою взаємопов’язані. Вони постійно переходять одна в одну, переносячи розчинені в них речовини, і таким чином впливають на хімічний склад одна одної. За їхньої участі в організмі перебігають усі процеси метаболізму, а саме: до клітин безперервно надходять поживні речовини і видаляються кінцеві продукти життєдіяльності.
1. Внутрішнє рідке середовище організму. 2. Схема утворення тканинної рідини та лімфи
Які функції виконують складові внутрішнього середовища організму?
Кров належить до тканин внутрішнього середовища. Вона переносить кисень, вуглекислий газ, поживні речовини, кінцеві продукти обміну речовин, біологічно активні сполуки (гормони, ферменти, вітаміни), забезпечує захисні реакції організму. Кров постійно циркулює по замкненій кровоносній системі.
Крізь найдрібніші кровоносні судини (капіляри) за рахунок тиску та шляхом дифузії деякі складові рідкої частини крові (плазма) потрапляють у міжклітинний простір. Так утворюється тканинна рідина, що омиває кожну клітину. Об’єм тканинної рідини в організмі дорослої людини становить приблизно 12 л. Із крові до тканинної рідини, а з неї до клітин надходять кисень, мінеральні солі, біологічно активні та поживні речовини. У свою чергу, клітини виділяють у тканинну рідину вуглекислий газ та інші продукти життєдіяльності, які звідти надходять у кров. З тканинної рідини утворюється лімфа в результаті дифузії тканинної рідини через стінки замкнутих лімфатичних капілярів.
Лімфа - прозора і безбарвна. До її складу, як і до складу крові, входять деякі типи клітин. Як і кров, вона відіграє значну роль в обміні речовин і виконує низку захисних функцій. Лімфатичні капіляри, зростаючись, утворюють лімфатичні судини, що забезпечують лімфообіг. Лімфатичні судини впадають у дві великі лімфатичні протоки, які з’єднані із судинами кровоносної системи. Таким чином, між кров’ю, тканинною рідиною і лімфою здійснюється постійний обмін речовин. Це одна з обов’язкових умов підтримання гомеостазу. Докладніше про лімфообіг ви дізнаєтеся згодом.
Який склад крові?
Кров як тканина внутрішнього середовища складається з плазми та формених елементів. До формених елементів належать червоні кров’яні тільця - еритроцити, білі кров’яні тільця - лейкоцити та кров’яні пластинки - тромбоцити.
А. Пробірка з відстояною кров’ю. Б. Формені елементи крові: 1 - еритроцити; 2 - лейкоцити; 3 - тромбоцити
Плазма крові має вигляд непрозорої в’язкої рідини жовтуватого (солом’яного) кольору. Вона виконує роль міжклітинної речовини. Плазма крові містить 90 % води та розчинені в ній органічні (білки - 7-8 %, вуглеводи - близько 0,12 %, жири - 0,7-0,8 %) та неорганічні (близько 0,9 %) речовини.
Уперше клітини крові відкрив італійський анатом і лікар Марчелло Мальпігі (1665 р.), але він припустив, що це жирові міхурці.
Білки плазми крові виконують різні функції. Одні з них беруть участь у захисних реакціях організму: процесах зсідання крові та запобіганні крововтрат у разі ушкодження стінок судин, інші - у знешкодженні чужорідних сполук і частинок, а також хвороботворних мікроорганізмів. Є білки, що впливають на перерозподіл води між плазмою та тканинною рідиною, адже від їхнього вмісту залежить густина крові. Так, зниження концентрації у плазмі крові деяких білків зумовлює затримку води у міжклітинних просторах тканин, що призводить до виникнення набряків.
Незважаючи на те що в кров може потрапити різна кількість води і мінеральних речовин, їхня концентрація в плазмі підтримується на постійному рівні. Це забезпечує діяльність нирок, потових залоз, легень, через які з організму видаляються вода, солі, продукти обміну.
За значних крововтрат людині (за відсутності плазми крові або крові для переливання) в кровоносні судини вводять не дистильовану воду, а розчини, які за вмістом солей та їхньою концентрацією відповідають складу плазми крові. Такі розчини називають фізіологічними розчинами. Найпростішим фізіологічним розчином є 0,9 %-й розчин натрій хлориду.
Які функції крові?
Кровоносна система, по судинах якої безперервно циркулює кров, виконує роль транспортної системи нашого організму, забезпечуючи зв’язки між різними тканинами та органами. Її різноманітні функції наведено в таблиці.
Функції крові та їхні ознаки
Назва функції | Ознака функції |
Транспортна | Забезпечує постійний транспорт кисню та поживних речовин до клітин через міжклітинну рідину та продуктів їх життєдіяльності - до органів виділення; забезпечує перенесення біологічно активних сполук (наприклад, гормонів) до клітин, на які вони впливають |
Терморегуляторна | Завдяки високій теплоємності води (основного компонента плазми) кров забезпечує перерозподіл в організмі тепла, що утворилося внаслідок реакцій розщеплення поживних речовин |
Захисна | Зсідання крові при пораненнях судин, здійснення захисних реакцій при потраплянні чужорідних сполук і збудників хвороб |
Підтримання гомеостазу | Відносна постійність хімічного складу крові, температури та клітинного складу крові є важливою умовою нормальної життєдіяльності організму людини |
Склад крові є важливою характеристикою стану організму. За результатами аналізу крові ми маємо змогу визначити кількість її формених елементів та їхнє співвідношення, вміст гемоглобіну, концентрацію глюкози та інших речовин у крові, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
Зміна ШОЕ може слугувати ознакою запальних або інших патологічних процесів у нашому організмі. Ця методика ґрунтується на здатності еритроцитів осідати під дією сили тяжіння в крові (мал. 70). У нормі величина ШОЕ у чоловіків не перевищує 10 мм/год, а у жінок - 15 мм/год.
.png)
.png)