Поняття про сукцесії. Природні та антропогенні сукцесійні ряди

Сукцесія (від латинського succesio — наступність, спадкування) — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища.

           Теорію сукцесій спочатку розробляли геоботаніки, але потім стали широко використовувати й інші екологи.

           Термін було введено Ф. Клементсом для позначення змінюючих один одного в часі угрупувань, що утворюють сукцессійний ряд (серію), де кожна попередня стадія формує умови для розвитку наступного. Кожна фаза сукцесії є угрупованням з переважанням тих чи інших видів та життєвих форм — сукцесійний ряд.

Фази змінюють одна одну, поки не прийде стан стійкої рівноваги — клімакс. Клімакс — це кінцевий етап розвитку біоценозу, коли угруповання входить у рівновагу з оточуючим середовищем. Клімаксний біоценоз залишається незмінним протягом тривалого часу (на декілька людських поколінь).

           Існує безліч класифікацій сукцесій, за показниками, що можуть змінюватися в ході сукцесії:

• за масштабом часу (швидкі, середні, повільні, дуже повільні),

• за оборотністю (оборотні й необоротні),

• за ступенем сталості процесу (постійні й непостійні),

• за походженням (первинні й вторинні),

• за тенденціями зміни продуктивності (прогресивні й регресивні),

• за тенденцією зміни видового багатства (прогресивні й регресивні),

• за антропогенністю (антропогенні й природні),

• за характером змін, що відбуваються під час сукцесії (автотрофні й гетеротрофні).

Якщо класифікувати сукцесії на основі процесів, що протікають, то можна виділити дві основні групи: ендогенні, що відбуваються в результаті функціонування угрупувань, і екзогенні, що відбуваються в результаті зовнішнього впливу. 

           Первинні сукцесії — це поява і розвиток рослинних угрупувань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (оселення лишайників на скельних породах або вищих рослин на піщаних узбережжях тощо).

Вони відбуваються в декілька етапів:

• виникнення ділянок земної поверхні, незайнятої рослинністю;

• заселення цієї ділянки певними видами рослин;

• загострення конкретних взаємозв'язків між різними видами, внаслідок чого одні витискають інші;

• перетворення організмами середовища існування, зростання видового різноманіття, поступова стабілізація його умов і міжвидових взаємозв'язків.

Широко відомим прикладом первинної сукцесії є заселення застиглої лави після виверження вулкана або схилу після сходу лавини, що знищила весь профіль ґрунту. Зараз подібні явища рідкісні, але кожна ділянка суші в якийсь час пройшла через первинну сукцесію.

Первинні сукцесії розвиваються паралельно із ґрунтоутворенням  під впливом постійного потрапляння ззовні насіння, відмирання нестійких до екстремальних умов сіянців і лише з певного часу — під впливом міжвидової конкуренції. Розвиток того чи іншого серійного угруповання і його зміна обумовлені в основному вмістом азоту в ґрунті й ступенем руйнування його мінеральної частини.

           Вторинні сукцесії - це відновлення природної рослинності після певних порушень, наприклад, відновлення лісів після пожеж. Як приклад вторинної сукцесії зазвичай наводять ялиновий ліс, знищений пожежею. На займаній ним раніше території зберігся ґрунт і насіння. Трав'яне угрупування утвориться вже на наступний рік.

           Приклад: на місці болота виникає листяний ліс, потім на його місці - мішаний ліс.

Сукцесії, які викликаються впливом людини, називаються антропогенними сукцесіями.  Приклади таких сукцесій:відвали порожньої породи, осушення боліт, замулення річок. У всіх цих випадках відбувається зміна видів рослин, тварин і мікроорганізмів і формується ґрунт.

До зміни екосистеми призводять висушування боліт, надмірні навантаження на ліси, розорювання земель, забруднення водойм тощо. Антропогенні дії часто призводять до спрощення екосистем. Такі явища називають дигресіями.

Діяльність людини істотно впливає на видовий склад біоценозів. Необмежене полювання і збирання лікарських рослин може привести їх на межу вимирання. Розведення сільськогосподарських культур спричинює масове розмноження шкідників. Використання хімічних засобів боротьби з шкідниками зменшує чисельність не лише шкідників, а й інших тварин, у тому числі і ворогів шкідників. У результаті угруповання популяцій різних видів втрачає свою своєрідність і стійкість.

Кожний вид організмів у біогеоценозі має множинні зв'язки з великим числом інших видів. Зникнення якого-небудь виду тварин, а особливо рослин, може спричинити непередбачувані наслідки і руйнування всього біогеоценозу.

Продуктивність природного біогеоценозу набагато вища, ніж біоценозів, які зазнали впливу діяльності людини. Наприклад, можна стверджувати, що гектар лісу виділяє кисню в чотири рази більше, ніж така сама площа лісопарку. Пояснюють це тим, що видовий склад біоценозів міських парків набагато бідніший, ніж лісових. Різноманітність і стійкість видового складу рослинності у лісовому біогеоценозі тісно пов'язані не лише з вищими рослинами, що там ростуть, а й з грибами і тваринами, починаючи від мешканців грунту і закінчуючи комахами і птахами, які живуть на верхівках дерев.

Поряд із природними факторами причинами динаміки екосистем усе частіше виступає людина. На даний час нею зруйнована більшість корінних (клімаксних) екосистем. Наприклад, степи майже цілком розорані (збереглися тільки на заповідних ділянках). Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних порід (береза, осика, рідше верба, вільха й інші).

Різноманіття видів формує напрям сукцесії, забезпечує наповнюваність реального простору життям. Недостатня кількість видів, що складають комплекс, не могла б сформувати сукцессийний ряд і, поступово, з руйнуванням клімаксових екосистем, відбулося б зпустошення планети. Ось чому так важливо зберегти біологічне різноманіття.

Перелік використаних джерел:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Сукцесія

https://studfile.net/preview/5376582/