Тема уроку
Поняття про класифікацію рослин. Рухи рослин
Самостійна робота
Джерело: pidru4niki.com
Рухи у рослин – процес зміни положення в просторі всієї рослини або окремих її частин. Рослини, як і всі організми, здатні відповідати на різні зміни довкілля змінами у своєму організмі або переміщенням тіла чи його частин. Наприклад, листки кімнатної рослини, яку перенесли на інше місце, через певний час знову будуть обернені в бік найкращого освітлення. У рослин, які не прикріплені до ґрунту, рухи можуть здійснювати переміщення всього організму. Наприклад, в одноклітинної водорості хламідомонади є два джгутики, за допомогою яких ці рослини активно рухаються у воді. Такий рух дозволяє їм знайти місця з найкращим освітленням, втекти від ворогів тощо. Велике значення для рослин має рух цитоплазми всередині клітин, який здійснює переміщення речовин та органел. За допомогою цього руху здійснюється транспортування речовин у рослині, фотосинтез, дихання, живлення тощо. Рухи рослин бувають позитивними (у напрямку до чинника) або негативними (у напрямку від чинника), пасивними й активними. Пасивні рухи виникають під впливом вітру, течій води тощо (наприклад, перельоти насіння кульбаби). Активні рухи можна поділити на ростові та тургорні.
Ростові рухи – це активні рухи рослин, пов'язані з процесами росту. Ці рухи в більшості рослин здійснюються повільно, не пов'язані зі значними переміщеннями всього тіла у просторі і охоплюють лише окремі органи – корінь, стебло, листки, квітки. Ростові рухи є результатом швидшого росту клітин на одному якомусь боці органа під впливом чинників середовища (наприклад, світла, температури). Причиною ростових рухів у рослин є зміна умов існування протягом доби, і насамперед освітленості й температури. Ростові рухи рослин поділяють на тропізми і настії.
Тропізми – ростові рухи в напрямку, який визначається однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи можуть бути спрямовані в напрямку до подразника (наприклад, рух кошика соняшника в бік до сонця), або від нього (ріст коренів плюща в напрямку, протилежному до світла). Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі якнайсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя. Найбільше значення для рослин мають геотропізми (рухи під впливом земного тяжіння), фототропізми (під дією світла), гідротропізми (під впливом води), термотропізми (під впливом температури) тощо.
Настії – неспрямовані ростові рухи, які зумовлені будовою органа і спричинені загальною дифузною зміною відповідного чинника. Такі рухи обумовлені нерівномірним ростом нижньої та верхньої частини листка, пелюсток. їх можна спостерігати протягом доби, коли світло періодично змінюється темрявою. У деяких рослин квітки розкриваються вранці, а на ніч закриваються. Такі "сонні рухи" квітів і листків здійснюються у відповідь на зміну світла чи температури. Квіти кульбаби, латаття білого на ніч закриваються, а вранці розкриваються. А в матіоли й тютюну запашного – навпаки: квітки на світлі закриваються, а за зменшення освітлення – розкриваються. Завдяки настичним рухам відбувається відкривання й закривання продихів, а отже, й регуляція газообміну та випаровування води. Значення настій полягає також у пристосуванні рослин до запилення певними запилювачами, захисті пелюстками тичинок і маточок від несприятливих умов тощо.
Тургорні рухи – це активні рухи рослин, які обумовлені зміною тиску всередині певних груп клітин, унаслідок чого змінюються їхні розміри. Прикладом таких рухів є опускання листків мімози при дотику, розкривання квіток тюльпана при перенесенні з холоду в тепло, заглиблення цибулини у ґрунт протягом зими за допомогою скоротливих коренів тощо. У бобових рослин (квасоля, конюшина) у листках є листкові подушечки. Це особливі утвори при основі черешка або листочка, де містяться великі клітини. Швидка зміна тиску у верхніх та нижніх клітинах унаслідок переміщення води призводить до того, що листкова подушечка працює як шарнір, за допомогою якого листки то опускаються, то піднімаються.
Поняття про класифікацію рослин
Джерело: https://uahistory.co/pidruchniki/ostapchenko-biology-6-class-2014/40.php
Ви вже знаєте, що мешканці планети Земля надзвичайно різноманітні. Кожна група організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життя. На нашій планеті існує більш як 350 тисяч різних видів рослин. Одні з них зовсім відмінні від інших. Є організми дещо схожі між собою або майже однакові. Тому з давніх-давен учені намагалися об’єднати їх у групи, тобто класифікувати.
Першу систему рослинного світу запропонував грецький учений Теофраст, завдяки якому ботаніка стала самостійною наукою.
Розділ ботаніки, що вивчає різноманітність рослин, має назву систематика рослин. Упродовж тисячоліть людина, стикаючись із певними рослинами, давала їм конкретну назву. Це народні назви, які використовують у певній країні чи місцевості. Навіть в одній країні, у різних її регіонах одну й ту саму рослину називать по-різному.
Мал. 162. Барвінок малий
Мал. 163. Карл Лінней
Наприклад, поширену в Україні рослину барвінок малий (мал. 162) називають ще: «барвін», «хрещатий барвінок», «барвінець», «ворвинок», «зельонка», «могильник» тощо. То невже вчені мають пам’ятати так багато назв, щоб зрозуміти, що йдеться про одну й ту саму рослину? Звичайно, ні, бо кожному видові організмів учені дають єдину наукову назву, зрозумілу дослідникам усього світу. Вона складається із двох слів латинською мовою. Систему подвійних назв видів запровадив у науку ще у XVIII сторіччі шведський учений Карл Лінней (мал. 163).
У нашому прикладі рослина має наукову назву Vinca minor (барвінок малий). Перше із цих двох слів - Vinca (барвінок) - назва роду, до якого належить рослина. Це слово є ніби «прізвищем» організму. Друге слово - minor (малий) - видовий епітет. Це «особисте ім’я», що відрізняє саме цю рослину від інших представників роду.
Чому наукові назви організмів подають саме латинською мовою, а не, скажімо, англійською, якою нині володіє більшість людей на нашій планеті? У XVIII сторіччі, коли жив К. Лінней, наукові праці писали латинською мовою. Цей принцип - подавати міжнародні наукові назви організмів латинською мовою - зберігся й дотепер.
Які одиниці використовують для класифікації рослин? Зі свого повсякденного досвіду ви знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини тощо. Тобто ми об’єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами. Учені, спираючися на всебічне вивчення організмів, об’єднують їх у певні групи - систематичні одиниці.
Найменша систематична одиниця - вид. До одного виду відносять особин, які подібні за будовою та процесами життєдіяльності і дають плідне потомство. Усі характерні ознаки виду нащадки успадковують від батьків.
Крім виду, використовують й інші систематичні одиниці. Так, подібні між собою види рослин об’єднують в один рід. Наприклад, види береза бородавчаста та береза пухнаста належать до роду Береза. Близькі роди об’єднують у родини. Так, роди Бук, Каштан і Дуб належать до родини Букові.
Близькі родини об’єднують у порядки. Наприклад, родини Ліщинові та Березові входять до порядку Березоцвіті. Близькі порядки об’єднують у класи. Так, порядок Букоцвіті разом з багатьма іншими порядками входить до класу Дводольні. Класи входять до складу відділів. Наприклад, класи Дводольні та Однодольні належать до відділу Покритонасінні рослини. Увесь світ рослин складається з відділів. Це різноманітні водорості, мохи, плауни, папороті, голонасінні й покритонасінні.
Отже, класифікувати певний рослинний організм - це означає визначити його місце в системі рослинного світу. Для цього вчені визначають приналежність певного виду до всіх основних систематичних одиниць.
Наведемо такий приклад. Усі ви знаєте рослину шипшину. Один з її видів має назву шипшина голчаста. Цей вид є одним з видів роду Шипшина (Троянда). Разом з іншими родами він входить до складу родини Розові, яка належить до порядку Розоцвіті. Цей порядок є одним з тих, що належить до класу Дводольні. Клас Дводольні разом з класом Однодольні входить до відділу Покритонасінні (мал. 164).
Мал. 164. Схема класифікації шипшини голчастої
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
Різноманітність рослин нашої планети досліджує наука систематика рослин.
Учені-систематики для класифікації організмів, зокрема рослин, використовують такі основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок, клас, відділ.
Класифікувати будь-який вид рослин - це означає визначити його належність до всіх основних систематичних одиниць.
Будь-який вид рослин має єдину наукову назву латинською мовою, яка визначає дві ознаки рослинного організму: крім назви виду, ще і його приналежність до певного роду.
.png)