Джерело - http://alextexnok.blogspot.com/p/blog-page_79.html
Сучасне дистанційне навчання безпосередньо пов’язане з роботою у так званому «персональному навчальному середовищі», розташованому у мережі Інтернет. Така технологія безпосередньо пов’язана із другим поколінням Вебу.
«Веб» сьогодні часто сприймають як синонім понять «Мережа» та «Інтернет». Але неможна говорити, що Веб тотожний Інтернету.
Інтернет (англійською Interconnected Networks — з’єднані мережі) — фізичне явище, тобто об’єднані комп’ютерні мережі.
Веб (WWW, World Wide Web) — це глобальний інформаційний простір, заснований на фізичній інфраструктурі Інтернету.
Зміни інформаційного простору мережі Інтернет поставили на перший план такі питання:
Чи має змінюватися процес навчання в епоху розвитку нових технологій? Якщо так, то яким чином?
Що нам зможуть дати соціальні сервіси та мережа Інтернет?
Процес навчання стає особистісто-орієнтовним, де центральною фігурою є особистість учня (студента), а роль викладача зводиться до визначення основних орієнтирів у потоці інформації. Однобічна передача інформації у такому навчальному процесі вже не актуальна. Стиль життя учнів зумовлює те, що вони прагнуть спілкуватися, створювати інформацію або окремі навчальні ресурси.
Ставлення до цього явища потрібно визначити з використанням понять: «інформація», «інформаційний простір» та «інформаційне середовище». Інформаційний простір не рівнозначний інформаційному середовищу: перебуваючи в одному і тому самому інформаційному просторі, людина може переходити з одного інформаційного середовища в інше. Більше того, можна одночасно перебувати в різних інформаційних середовищах.
Персональне навчальне середовище — це інформаційне середовище, яке створює навколо себе людина, з метою задоволення власних навчальних потреб (досягнення відповідних навчальних цілей), а інструменти web 2.0 слугують лише одним з допоміжних засобів організації такого інформаційного середовища.
Слово «персональне» перш за все означає те, що навчальні цілі у кожної людини свої власні («персональні»), тому й інформаційне середовище відносно навчальних цілей також буде персональним.
Хмарні технології — це інформаційні технології, що передбачають віддалені опрацювання та зберігання даних.
Хмара (в описі інформаційних технологій) — це деякий сервер або їхня мережа, де зберігаються дані та програми, які використовують користувачі за допомогою глобальної мережі.
Хмарні технології дозволяють споживачам використовувати програми без встановлення й доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Ця технологія дозволяє вести значно ефективніше управління підприємством за рахунок централізації управлінської та облікової інформації, її опрацювання, надійності зберігання даних.
Прикладом хмарних технологій є сервіси електронної пошти або асоційовані з ними служби. На малюнку нижче перелічено деякі зі служб Google, досяжних з пошти gmail.com після натискання кнопки Служби вікна браузера Google Chrome.
Інтерфейс вікна для опрацювання документу «у хмарі» схожий на інтерфейс відповідної програми офісного пакету так само, як інтефейси офісних пакетів (або хоча б окремих їхніх версій) схожі між собою.
Для будь якого розташованого на Диску Google документа, таблиці, презентації, форми, малюнка, карти можна задати різні права доступу.
Синхронізація даних — це ліквідація відмінностей між двома копіями даних.
Вважають, що раніше ці копії були однакові, а потім щонайменше одну з них змінили. Для синхронізації файлів між комп'ютером користувача і хмарним сховищем Google необхідне програмне забезпечення Google Drive (клієнт) на комп'ютері користувача.
Встановлення Google Drive
1. Перейти на сторінку google.com.ua/intl/uk/drive/download/.
2. Натиснути на кнопку Завантажити диск і вибрати Mac i ПК.
3.Ознайомитися з умовами використання Google Диска
і натисніть Прийняти та встановити.
4. У результаті буде завантажено програму встановлення. При цьому користувача буде попереджено про можливу небезпеку від програми.
Потрібно натиснути кнопку Зберегти для завантаження програми встановлення.
У подальшому після запуску на виконання встановленої програми вона вимагатиме реєстрації під своїм обліковим записом. Після реєстрації у вікнах 1, 2, 3 діалогу натискати кнопку Далі, а у вікні 4 — Готово.
Після першого запуску у результаті виконання всіх кроків буде створено теку Google Диск. На ілюстрації нижче вказано розташування для облікового запису (на ПК) Гість.
Синхронізація (з ПК на Диск Google)
1. Завантажити Диск Google.
2. Перемістити потрібні файли і теки в комп’ютері у теку Google Диск. У результаті їх буде скопійовано на drive.google.com у розділ Мiй диск.
Канали новин
З кожним днем все актуальнішою і гострішою постає проблема якісного відбору інформації. Існують різні джерела інформації, але з кожним роком все більше набирає популярність Інтернет, користування яким вже давно стало нормою. Інтернет зосередив у собі величезну кількість інформації, і щоб відібрати необхідні відомості інколи доводиться затратити велику кількість часу. Одним із спсобів отримання та донесення актуальної інформації, є використання так званих «RSS каналів новин».
RSS (англійською Rich Site Summary (RSS 0.9x) — збагачене зведення сайту, RDF Site Summary (RSS 0.9 и 1.0) — зведення сайту із застосуванням інфраструктури опису ресурсів, Really Simple Syndication (RSS 2.x) — дуже просте поширення) — це родина XML-форматів, яку використовують для публікації та постачання інформації, що часто змінюється.
Наприклад, нових записів у блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо і відео матеріалів у стандартизованому форматі. Документ у стандарті RSS (який також інколи називають «стрічкою», «веб-стрічкою» або «каналом») складається з повного або часткового тексту і метаданих (дата і авторство).
Розробка того, що згодом стало відомо як RSS, почалася ще в 1997 році. Першу популярність ця технологія одержала, коли компанія Netscape використала її для наповнення каналів свого порталу Netcenter. Незабаром цю технологію вже використовували для трансляції контенту на багатьох сайтах новин, у тому числі таких, як BBC, CNET, CNN, Disney, Forbes, Wired, Red Herring, Slashdot, ZDNet і багатьох інших.
Першою відкритою офіційною версією RSS стала версія 0.90. Формат був заснований на RDF (Resource Description Framework — стандарт схеми опису джерел) і багатьом здався занадто складним. Тоді Netscape представила його спрощену версію — 0.91. У 2000 році відбувся поділ формату: група розробників зі списку розсилки «RSS-DEV» запропонувала формат RSS 1.0 на основі стандартів XML і RDF організації W3C. Розширення формату пропонували робити через модулі розширень, описувані у своїх просторах імен. Проект використовує вже наявні стандарти, розглядають його використання в рамках технології Semantic Web.
Дейв Вайнер, співробітник компанії «UserLand Software», опублікував специфікацію RSS 0.92, яка є розвитком версії 0.91 і орієнтована на тих користувачів, яким RDF-опис здався занадто складним. Вайнер зміг популяризувати свою розробку серед багатьох видань (у тому числі «The New York Times») і придумав свою розшифровку абревіатури Really Simple Syndication — дуже просте отримання інформації. Подальшим розвитком цієї гілки став формат RSS 2.0, який теж підтримує розширення за допомогою модулів, що лежать у своїх просторах імен.
У червні 2006 року з'явився конкурент RSS — формат Atom. 5 січня 2006 року з сайту my.netscape.com був видалений файл RSS-0.91.dtd, посилання на який були розміщені у великій кількості трансляцій формату RSS версії 0.91. Ця подія призвела до збою деяких онлайнових і офлайнових агрегаторів (див. далі) — програм клієнтів или веб-застосунків
Як правило за допомогою RSS 2.0 подають короткий опис нової інформації, що з'явилася на сайті, і посилання на її повну версію. Багато сучасних браузерів, поштових клієнтів і програм миттєвого обміну повідомленнями вміють працювати з RSS-стрічками. Крім того, існують спеціалізовані програми RSS-агрегатори для автоматического збору повідомлень, що експортують у формати RSS. Також дуже популярні веб-агрегатори, що являють собою сайти для збирання та відображення RSS-каналів.
Переваги використання
Стрічки RSS дозволяють швидко ознайомитися зі змінами змісту сайту, безпосередньо не заходячи на нього браузером. Стандартизація RSS дозволяє використання одного агрегатора для підписки на безліч стрічок різних сайтів. Для розповсюджувача інформації використання формату RSS дозволяє моментально розповсюджувати новини серед тих, хто підписався на стрічку RSS, без анонсів електронною поштою або в інший спосіб. Провідні українські сайти підключилися до цієї тенденції, і все більше з них також стали надавати доступ до останніх новин у вигляді стрічок RSS.
За висловлюванням популярного блогера Даррена Ровза (Darren Rowse), RSS — це технологія, яку використовують мільйони користувачів Інтернету з усього світу щоб отримувати поновлення на своїх улюблених веб-сторінках.
.png)
