Поняття кофлікту та йоговиди

конфлікт № 20.pptxПоняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Способи подолання конфлікту

Мета: Оволодіння відповідним матеріалом та новими засобами діяльності, публічно виступати, працювати в групах та разом; забезпечити засвоєння моделі конфлікту; познайомити учнів з поняттям «конфлікт»; розглянути позитивні та негативні сторони конфлікту; дати уявлення про різні види конфліктних ситуацій; розвивати вміння мати та аргументувати свою позицію; поглибити розуміння зв’язку спілкування і конфлікту, виховувати доброзичливе ставлення одне до одного

Тип заняття: комбінований

Хід заняття

1.  Організаційні моменти.

2.  Актуалізація опорних знань.                                                                                  3. Вивчення нового матеріалу.

План заняття

1. Конфлікт. Причини та види  конфлікту

2. Засобами вирішення конфлікту

3. Збройний конфлікт  

1. Конфлікт  (від лат. conflictus — зіткнення або боротьба, ворожі відношення) —  це ситуація , в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Термін "конфлікт”  у буквальному перекладі означає зіткнення (сторін, сил, думок, ідей тощо). Конфлікт розуміється як спір, сварка, на семантичному рівні – як зіткнення, розбіжність, колізія. 

 Причини виникнення конфлікту - це явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і, при визначених умовах діяльності суб'єктів соціальної взаємодії, спричинюють його. 

  Серед основних причин конфлікту:

• недолік ресурсів;

• відмінність в меті та інтересах;

• відмінність цінностей;

• відмінності у сприйнятті будь-чого, або будь-кого;

• дискримінація.

Як показали дослідження, 80 % конфліктів виникає всупереч бажанню їх учасників

   Зважаючи на учасників конфлікту, можна вирізнити такі його рівні:

• внутрішньособистісний;-стрес неврози депресія

• міжосбистісний;

• між особою та групою;

• міжгруповий

Утім, конфлікти мають і позитивні наслідки. Адже вони вказують на замовчувані проблеми, стають причинами змін, спонукають до нових рішень і дій. Також, обстоюючи свою позицію, захищаючи слабших, домагаючись справедливості, ми отримуємо неоціненний життєвий досвід, учимося вирішувати різні проблеми.

 Залежно від сфери життєдіяльності людей, конфлікт поділяється на:

• виробничі,                                       •   політичні,

• громадські,                                      •   побутові.

Будь-який конфлікт не потрібно підтримувати. Головний девіз – не реагувати.

 Групи конфліктів

1) конфлікт поглядів; 2) різними цілями; 3) конфлікти інтересів; 4) емоційний конфлікт

Наприклад, учень відповідав біля дошки, і йому здавалося, що він це робив добре. Однак йому поставили зовсім не ту оцінку, на яку він сподівався. У нього й у вчителя виникли різні погляди, на відповідь. Учитель порівнює учня з іншими учнями й розуміє, що його оцінка не може бути високою. Тим часом як учень такого порівняння не робить, а орієнтується тільки на свої внутрішні відчуття, які супроводжують його під час відповіді. Йому здається, що все було гарно. Інакше кажучи, він не може сам себе об'єктивно оцінити. Виникає конфлікт поглядів.

Не рідко виникають конфлікти, пов’язані не з різними погля­дами, а з різними цілями. Наприклад, підліток зібрався йти в кіно і однокласниками, а його молодший брат просить, щоб той узяв його із собою. Але підлітку не хочеться цього робити, тому він починає дратуватися. Брат продовжує наполягати. У них різна ціль, тому й виник конфлікт цілей.

Виникають і конфлікти інтересів. Наприклад, одна із сестер любить шити й строчить на машинці, інша в цей час хоче послухати музику, а машинка їй заважає. Вони починають сперечатися, чий інтерес треба задовольнити спершу, але ніхто не хоче поступатися. Ще гострішим може бути конфлікт тоді, коли інтереси збігаються й виникає кон­куренція, скажімо, за комп'ютер — кому зараз ним користуватися.

 Психологи виділяють п'ять типових стилів поведінки в конфліктних ситуаціях:

конкуренція;   ухилення;    пристосування;   співробітництво;    компроміс.

   У конфлікті виділяють п'ять стадій.

1. Виникнення конфліктної ситуації. Виникає проблема, відбувається зіткнення інтересів;

2. Усвідомлення конфлікту. Один з учасників недоброзичливо ставиться до іншого, він уникає спілкування;

3. Протистояння. Один з учасників відкрито заявляє про свою точку зору, виявляє власні емоції. Інший у відповідь захищається або нападає;

4. Ескалація конфлікту. Ескалація - від лат. «scale», що означає «сходи». Сторони відкрито заявляють про свої позиції і висувають претензії одна одній. На цій стадії не завжди усвідомлюють причину конфлікту. Зростає емоційне напруження. Учасники конфлікту ображають одне одного. Слова або дії, що розпалюють конфлікт - зневага, образи, глузування, хизування, брехливість, ігнорування іншої сторони, постійне перебивання співрозмовника;

5. 3авершення конфлікту. У разі конструктивного розв'язання сторони досягають компромісу й задоволені результатом. Іноді конфлікт згасає, тому що сторони втрачають інтерес до проблеми або один з учасників відсторонюється від її розв'язання. Такий конфлікт залишається нерозв'язаним. Якщо сторони збережуть почуття образи, то  в майбутньому конфлікт спалахне з новою силою. Розв'язати конфлікт на стадії протистояння та ескалації дуже важко. Тому  треба вчитись  не допускати ескалації конфлікту.
Отже конфлікти виникають через суперечність інтересів і поглядів людей. Потрібно вчитися не допускати ескалації конфлікту, розв'язувати непорозуміння на стадії їх усвідомлення. Розвивати навички ефективного спілкування, ставитися толерантно до смаків і поглядів людей. Поводитися впевнено.

    2. Засобами вирішення конфлікту можуть бути:

1) вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення,

2) компроміс, що базується на взаємних розумних поступках,

3) поступове згладжування протиріч,

4) відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілку­вання на певний час, повне припинення стосунків між ними.

Не менш важливим є питання попередження конфліктів. Попередити конфлікт – означає завчасно збагнути можливість його виникнення та усунути причину.

Правила поведінки, щоб не провокувати конфлікт:

-при поганому настрої чи в момент роздратування обмежте спілкування;

- якщо відчуваєте, що зустріч із людиною чи ситуація можуть викликати у вас роздратування, завчасно підготуйтесь до такого контакту;

- керуйтеся здоровим глуздом і завжди обирайте розумну лінію поведінки; -ваші слова та дії мають бути правомірними і зрозумілими для оточуючих;

- не прагніть принизити співбесідника, бо в цьому випадку дуже велика ймовірність отримати зворотну реакцію;

-не вимагайте беззаперечного виконання ваших вказівок від осіб, що перебувають у надзвичайних психічних станах (нервове збудження, сильні емоції та ін.), спочатку дайте їм час заспокоїтись, а вже потім викладайте свої вимоги; не наполягайте на тому, чого людина безсумнівно не може виконати.

П’ять позитивних нотаток про конфлікт

• Конфлікти потрібні для нашого життя, на них необхідно звертати увагу та ефективно вирішувати.

• Конфлікти не лише вказують на різницю думок, інтересів, а й загострюють її.

• У конфліктних ситуаціях вчимося переконувати інших.

• Із конфліктних ситуацій можна отримати цінну інформацію.

• Розв’язання конфліктів приносить задоволення, відчуття зробленого доброго вчинку.

 3. Збройний конфлікт   (від лат.  conflictus — зіткнення) — збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).

Один з видів воєнного конфлікту є війна- украй гостра форма вирішення протиріч між державами , що характеризується двостороннім застосуванням збройних сил.

У широкому значенні під збройним конфліктом розуміється будь-яке збройне зіткнення між ворогуючими сторонами із застосуванням військової сили. У більш вузькому значенні збройний конфлікт являє собою відкрите озброєне зіткнення, найчастіше на  державному кордоні, пов'язане з порушенням кордону спеціальними або регулярними військовими підрозділами іншої держави.

«Війна» – так  називається  протистояння українців. Проте в основних документах гуманітарного права («права ведення війни») – в Гаазьких і Женевських конвенціях – немає чіткого визначення цього поняття.

У  формулюваннях «війна», «збройний конфлікт», «воєнні дії» часто переплітаються:

     1.у разі будь-якого збройного конфлікту право сторін, що перебувають у конфлікті, обирати методи або засоби ведення війни, не є необмеженим;

     2.крім положень, які виконуються в мирний час, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;

     3.особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу...), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.

Єдине, що відрізняє війну – це аксіома: її мусять оголосити:

   Договірні держави визнають, що військові дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни (Конвенція про відкриття воєнних дій, Гаага, 1907).

24 лютого Путін оголосив про початок спеціальної воєнної операції на Донбасі, Володимир Зеленський у відповідь на бомбардування росіян оголосив про введення воєнного стану.

Чи можна це вважати однозначним оголошенням війни?

З погляду конвенцій, «збройний конфлікт між Росією та Україною» породжує ті ж зобов’язання, що й «війна Росії та України». Обидва поняття виправдовують насильство щодо противника – чи то під час наступу, чи то під час оборони. За умови дотримання всіх норм права (зокрема, якщо захищені цивільні особи), держави можуть воювати, залишаючись в правовому полі.

1. Домашнє завдання. 

   Опрацювати поданий матеріал та в підручнику ст. 69-79.

   Основні визначення записати в зошит

Дати письмову відповідь на питання.

1. Що таке конфлікт?

3.Які причини виникнення конфлікту?

3.Які існують фази конфлікту?