Новела має підзаголовок «Із розповідей тюремного Шехерезади». Автор використовує його, щоб заінтригувати читача, надати розповіді забарвлення чарівної казки. Шахерезада — одна з найвідоміших оповідачок у світі. Цей персонаж живе у рамковій історії арабського збірника казок «Тисяча й одна ніч», що датується IХ ст. н. е.Подія, про яку йдеться в творі, відбулася навесні, і це невипадково. Хлопець, готуючись нелегально перетнути кордон, наражає себе на смертельну небезпеку. І буяння весняної, нещодавно знову народженої до життя природи є контрастом до можливої смерті.
Причини нам невідомі, але ми знаємо, що якусь панну розшукує поліція. Отже, певно, вона, як і герой, займається нелегальною підпільною діяльністю. Які причини змушують Панну нелегально переходити кордон? Чи зрозумієте ви людину, яка заради ідеї жертвує своїм життям чи ризикує ним?Як персонажі ставляться до смерті? Чи змінюється це ставлення протягом розповіді? Спочатку оповідач ставиться до можливості смерті, як до гри. Для нього смерті не існує. Про це свідчать його роздуми з елементами «жартів зі смертю»: «Я — будучий мертвяк. Лежу в якому-небудь яру дикому, порожньому, надо мною небо, на виску маленька чорна ранка, а над ранкою кружком сидять такі ж самі блискучі, зеленкуваті мушки й ніби ворожать, заглядаючи у неї, туди, де оселилась смерть. І лице моє зеленкувате, тверде... А на скелі якійсь сидять чорні, великі таємні ворони і ждуть чогось...» Персонаж ще не усвідомлює повністю небезпеки.