Конструктор уроків
1
Прочитайте теоретичний матеріал:
Ритм — начебто звичне і просте слово... А в ньому — безліч смислів.
Ритм існує в довкіллі, визначає життя людини та діє на її почуття. Ритмічно змінюються день та ніч, пори року — весна, літо, осінь, зима, стукають копита коня, колеса поїзда, відбиває час годинник. Ритмічної послідовності дотримуються і в мистецтві: у танцях, піснях, віршах, оздобленні одягу та житла.
Календарно-обрядові пісні умовно об’єднуються в цикли: весняний, літній, осінній, зимовий, які ритмічно повторюються.
Ритм також закладався у куплетну форму пісень, де у приспіві повторювалися і мелодія, і слова, а у заспіві — тільки мелодія.
Навесні дорослі й діти, збираючись на галявинах, співали веснянки та гаївки, водили ігри-хороводи.
Влітку під час Зелених свят виконувалися русальні пісні, а на свято Івана Купала — купальські. По закінченні жнив люди співали жниварські пісні.
До зимового циклу календарних пісень входять надзвичайно популярні в народі колядки і щедрівки. Цикл завершувався проводами зими — Масляною.
Календарно-обрядові пісні зазвичай складалися з простих мелодій і ритмів, коротких мотивів. У веснянках, наприклад, використовувалися закличні мотиви, у піснях танцювального характеру — пружні чіткі ритми.
Зразком відображення народних обрядів в українській музиці, зокрема календарних, стала фолькопера Ігоря Шамо «Ятранські ігри». Композитор використовує різнобарвні прийоми хорового співу — шепіт, говірки, вигуки, тупотіння ногами.
Колискові належать до родинно-побутових творів, які збагачують скарбницю народної мудрості, краси й добра. Мелодії колискових пісень спокійні, ритмічні, сповнені ніжності, емоційної щирості. Не злічити чудових колискових, які написані знаменитими вітчизняними й зарубіжними композиторами.
Прослухайте:
І.Шамо "Троїсті музики" з фольк-опери "Ятранські ігри":
Дитячий хор "Глорія" ДШМ ім.Л.Налгаєва (м Чорноморськ)
Кирило Стеценко. Вечірня пісня. Клод Дебюссі. Колискова слоника (із сюїти «Дитячий куточок»):
Дитячий зразковий ансамбль віолончелістів Чортківського міського будинку культури ім. К. Рубчакової
Мистецтво завжди було пов’язане з повсякденним життям людей, які співали родинно-обрядові та побутові пісні.
Родинні свята — народження дитини, досягнення повноліття, весілля — відзначали весело й урочисто. А яке ж весілля без пісні? Вони супроводжують весільний обряд, який перетворюється на театралізоване дійство.
Українська весільна пісня пропагує здорову народну мораль, високі почуття та ідеали. Увесь обряд весілля пронизаний побажаннями молодим доброї долі, щастя, радості, злагоди, любові, взаємоповаги, щирого ставлення одне до одного. Коріння заклинальних мотивів у весільних піснях сягає глибокої давнини: «Будь весела, як весна, будь багата, як земля, будь пригожа, як рожа».
Родинно-побутові пісні — це поетично-музичні твори, у яких відображено все розмаїття людського життя. У ліричних піснях співається про кохання і людську долю, нерідко — про розлуку. Події відбуваються на тлі майже казкової природи — квітучого саду, зеленого гаю, зоряної ночі. Такі пейзажні замальовки доповнюються звуковими — співом соловейка, плескотом хвиль річки.
У жартівливих і сатиричних піснях висміювалися негативні риси людини чи вади поведінки — лінощі, примхи, вередливість.

2
До портретної галереї
Прочитайте та запишіть до зошита виділений абзац (виділено синім кольором).

Кирило Григорович Стеценко (1882-1922) — український видатний композитор, хоровий диригент і громадський діяч.
Він працював учителем співу в різних закладах, організовував народні хори та капели.
У творчості композитор віддавав перевагу хоровим та оперним жанрам, солоспівам, обробкам народних пісень. К. Стеценко — лірик, майстер прозорих барв, світлого, ніби «акварельного», музичного звукопису.
Кирило Стеценко залишився в історії мистецтва як автор опер, вокально-інструментальних творів, обробок народних пісень. Він був одним із найпослідовніших продовжувачів справи великого українського композитора Миколи Лисенка, розвивав і збагачував національний напрям в українській музиці. Творчість Кирила Стеценка разом із внеском його сучасників Миколи Леонтовича й Олександра Кошиця справедливо належить до золотої скарбниці української музики.
Фото запису прикріпіть до цього завдання.
3
Мистецька скарбничка
Накресліть до зошита схему-визначення:

Фото записів прикріпіть до цього завдання.
4
Виконайте інтерактивну вправу.
Скрін виконаної вправи прикріпіть до цього завдання.
Рефлексія від 8 учнів
Сподобався:
Так: 8
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 8
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 7
Так: 1