З історії наукових поглядів на загальний устрій атома
Про те, що всі речовини складаються з надзвичайно дрібненьких, неподільних частинок, давньогрецькі філософи і зокрема Демокріт (460–370 до н.е.) говорили та писали ще за 400 років до нашої ери. Ці частинки вони називали «атомами», що в буквальному перекладі означає «неподільні» (грец. atomos – неподільний). Якщо ж говорити про сучасну науку, то в ній відродження ідеї про атомарну будову речовини пов’язують з англійським вченим Джоном Дальтоном (1766–1844). На початку 19-го століття Дальтон сформулював основи своєї атомістичної теорії, у відповідності з якою:
Атомна модель Дальтона

– речовини складаються з дрібних неподільних частинок – атомів;
– усі атоми даного хімічного елемента однакові;
– атоми різних елементів мають різні маси;
– при утворенні сполук атоми об’єднуються в певних пропорціях.
Джозеф Томсон в 1902 році запропонував першу, науково обгрунтовану модель атома – модель Томсона. Згідно з цією моделлю, атом представляє собою кулю однорідної, позитивно зарядженої речовини, в якій міститься певна кількість легеньких, негативно заряджених електронів.
модель Томсона

Згідно з цією моделлю, до складу атома входять електрони. За нормальних умов, атом Томсона є електронейтральним, тобто таким в якому загальний позитивний заряд кулястого тіла атома, в точності дорівнює загальному негативному заряду електронів.
Узагальнюючи результати багаторічних експериментальних досліджень, Резерфорд в 1911 році робить висновок: атом представляє собою електромеханічну систему, в центрі якої знаходиться масивне, позитивно заряджене ядро, навколо якого обертається певна кількість електронів. Запропоновану Резерфордом модель загального устрою атома, назвали планетарною моделлю атома

Планетарна модель атома є експериментально підтвердженою і тому правильною
Виконай завдання