Персональний комп’ютер, його основні складові. Процесор

Опрацювати теоретичний матеріал:

Залежно від свого призначення та конструктивних особливостей розрізняють такі категорії ПК:

Сучасний персональний комп'ютер містить такі основні частини:

• материнську плату;

• процесор;

• пристрої пам'яті;

• пристрої введення;

• пристрої виведення.

Процесор є ядром комп'ютера, що опрацьовує інформацію, виконуючи арифметичні та логічні операції, керує всім обчислювальним процесом та координує роботу всіх пристроїв комп'ютера.

Він складається з:

• арифметико-логічного пристрою (АЛП), призначеного обробляти дані за заданою програмою, розміщеною у запам’ятовувальному пристрої процесора;

• пристрою керування (ПК), що керує роботою всіх блоків комп’ютера;

• запам’ятовувального пристрою (регістрів), у якому зберігаються дані, команди та адреси (комірок пам'яті).

Технічні характеристики процесора:

• тактова частота(у Гц) — величина, що показує кількість елементарних операцій (тактів), яку процесор виконує за 1 с;

• внутрішня розрядність — кількість одиниць інформації, яку можна опрацьовувати одночасно, виконуючи арифметичні та логічні операції;

• зовнішня розрядність — кількість одиниць інформації, яку можуть одночасно приймати та передавати зовнішні пристрої;

• кількість ядер — кількість однакових за структурою процесорів, об'єднаних в одну мікросхему;

• технологія виробництва — визначає мінімально можливу відстань між електронними колами мікросхем.

Продуктивність роботи процесора визначають його частота, розрядність та особливості архітектури. Цю характеристику неможливо обчислити, її оцінюють тестуванням за швидкістю виконання процесором певних операцій у заданому програмному середовищі.

Величини технічних характеристик сучасних процесорів:

• розрядність — 32 і 64 біти;

• тактова частота — 3,8 ГГц і більше;

• швидкодія — 8 · 10⁹ операцій за секунду і більше;

• кількість ядер — від 1 до 4.

  
  Пристрої введення та виведення інформації

  
  Процес взаємодії користувача з персональним комп'ютером неодмінно включає введення вхідних даних та отримання результатів опрацювання цих даних. Обов'язковою частиною типової конфігурації ПК є різноманітні пристрої введення-виведення, серед яких можна виділити стандартні, без яких сучасний процес діалогу взагалі неможливий, та периферійні, тобто додаткові. До стандартних пристроїв введення-виведення відносять монітор, клавіатуру та маніпулятор мишу.
  
  Монітор — це стандартний пристрій виведення, призначений для наочного відображення текстових та графічних даних.

  .

Основні характеристики монітора:

Роздільна здатність — кількість точок по горизонталі та вертикалі, які монітор здатний відтворити чітко й роздільно, називають його роздільною здатністю. Стандартними є такі режими роздільної здатності: 640×480, 800×600, 1024×768, 1152×864. Чим більша роздільна здатність, тим краща якість відтворення.

Частота оновлення (регенерації, кадрової розгортки) — показує скільки разів за секунду монітор може повністю обновити зображення на екрані. Одиниця вимірювання — герц (Гц). Чим більша частота, тим менша втома очей і тим довше часу можна працювати неперервно. Зараз мінімально допустимою вважають частоту 75 Гц, нормальною — 85 Гц, комфортною — 100 Гц і більше. Цей параметр залежить також від характеристик відеоадаптера.

Клавіатура — це стандартний клавішний пристрій введення, призначений для введення алфавітно-цифрових даних та команд керування.

Клавіатура стаціонарного ПК, як правило, — це самостійний конструктивний блок, а в портативних ПК вона входить до складу корпуса.

Миша — це пристрій керування маніпуляторного типу.

Вона має вигляд невеликої пластмасової коробочки з двома (чи трьома) клавішами. Переміщення миші по поверхні синхронізоване з переміщенням на екрані монітора графічного об'єкта, який називають вказівником миші. До числа параметрів миші, якими може керувати користувач, належать: чутливість (характеризує величину переміщення курсору миші на екрані при заданому переміщенні миші), функції лівої та правої клавіш, а також чутливість до подвійного клацання (кліку) — визначає максимальний проміжок часу, протягом якого два окремих клацання клавіші розглядають як одне подвійне клацання.

Характеристики маніпулятора миші:

• роздільна здатність — кількістю точок, що відповідає руху на 1 дюйм;

• кількість додаткових клавіш і можливістю їх програмування.

Виконайте інтерактивні вправи.

Скріни виконаних вправ прикріпіть до цього завдання (2 вправи=2 скріни)