Перевірка криміналістичних версій. Правові Основи. Форми участі громади у розкритті злочинів.

Здійснювана при розслідуванні перевірка логічно виведених з висунутих припущень наслідків (фактів, явищ, закономірностей) спрямована на те, щоб з'ясувати, чи існують вони насправді.

Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій, у теорії криміналістики використовують принцип паралельної (одночасної) перевірки версій, що забезпечує оптимальний темп розслідування, економію робочого часу слідчого, його сил, а також коштів. Поступова перевірка версій з дотриманням черговості не гарантує отримання цих переваг, а навпаки, містить загрозу втратити сліди злочину, цінну доказову інформацію, що викликає необхідність здійснення повторних слідчих дій, призводить до порушення процесуальних строків розслідування.

Кожний наслідок, що випливає з висунутої версії, необхідно детально перевірити. Доки версія не спростована і не відкинута, кожний факт, що логічно випливає з неї, необхідно перевірити з позиції відповідності чи невідповідності його реальній дійсності. Обмеження перевірки дослідженням тільки якоїсь певної частини наслідків не дає підстав для впевненості, що підтверджена версія виражає об'єктивну істину у справі.

Якщо при перевірці отримано суперечливі дані, одні з яких підтверджують версію, а інші спростовують її, зупиняти перевірку цієї версії неприпустимо - вона повинна тривати до повного виявлення та усунення розбіжностей.

З метою глибшої та детальнішої перевірки обставин, що випливають із висунутої версії, необхідно використовувати комплекс процесуальних і непроцесуальних засобів (наприклад, необхідно допитати свідків, здійснити слідчий експеримент, оперативно-розшукові заходи).

Послідовність виконання комплексу слідчих і оперативно-розшуко- вих дій визначається з урахуванням певних факторів. Передусім виконують дії, спрямовані на виявлення й фіксацію слідів злочину, що швидко змінюються, а також доказів, які можуть бути втрачені чи навмисно змінені. Першими здійснюють також заходи, спрямовані на припинення злочинів, що готуються, а також на те, щоб перешкодити злочинцю знищити речові докази, утекти чи покінчити життя самогубством.

За інших рівних умов насамперед виконуються дії, результати яких мають значення для перевірки кількох версій, а також ті, які в тому чи іншому конкретному випадку можуть дати істотні та надійніші результати. Дії, спрямовані на встановлення попередніх епізодів злочину, доцільно виконувати до здійснення заходів, спрямованих на перевірку фактів, виявлених пізніше.

Важливе загальне правило перевірки версій полягає в тому, що перевірка здійснюється доти, доки висунута версія не буде спростована або поки не з'являться умови, за наявності яких її можна буде вважати об'єктивною істиною.

Версія достовірна в таких випадках:

• якщо було висунуто всі можливі припущення відносно обставини злочину, яка перевіряється, і при розслідуванні на основі нових додаткових даних не виникло іншої версії, що стосується тієї ж обставини;

• усі висунуті версії про певну обставину були перевірені, і всі їх, за винятком однієї, що була об'єктивно підтверджена, було спростовано та відкинуто;

• усі наслідки (обставини), що логічно виводяться з підтвердженої версії, були всебічно досліджені та знайшли підтвердження, тобто виявлені насправді;

- підтверджена версія повністю узгоджується з усіма іншими обставинами справи.

Тільки за наявності сукупності наведених умов можна визнати версію, що підтвердилася, такою, що відповідає дійсності, виражає об'єктивну істину у справі.

Здійснення боротьби зі злочинністю передбачає широке залучення громадян до охорони громадського порядку, запобігання та припинення злочинів. Участь громадськості у розкритті злочинів сприяє своєчасному виявленню злочинів, що готуються та вже вчинених злочинів, виявленню причин та умов, що сприяють їх вчиненню, встановленню осіб, які скоїли злочини та розшуку злочинців.

Представники громадськості, приймаючи участь у розкритті злочинів, мають право діяти у межах повноважень, які надані їм законом, статутом організації, членом якої вони є, або іншим нормативним актом. Але при цьому вони не можуть підміняти слідчого та оперативних працівників.

На першочерговому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається за допомогою до громадськості, щоб отримати інформацію щодо події злочину, його учасників, свідків.

Під час використання допомоги громадськості в розкритті злочинів необхідно розрізняти процесуальних та непроцесуальних учасників громадськості.

До процесуальних належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо цих осіб заносяться до протоколу слідчої дії. Однак, у слідчих діях беруть участь й інші особи, відносно яких відомості не вказуються. Зокрема, при ексгумації трупа залучають копачів, для реконструкції обстановки та створення умов експерименту слідчий залучає столяра, тесляра, пічника, а при огляді місця події або обшуку для розкриття сховищ, вилучення слідів разом з підлоговою дошкою, залучають відповідного спеціаліста-виконавця. Такі особи є виконавцями певних дій, технічної роботи зі збирання доказів, яку слідчий зобов'язаний проводити сам. До таких осіб належать і громадяни, яким слідчий доручає охороняти місце події, виконувати окремі доручення, не пов'язані з безпосередньою участю в слідчій дії. Тому таких осіб доцільно називати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації. До процесуальних учасників громадськості належать також громадський обвинувач та громадський захисник, які уповноважуються відповідними трудовими колективами підприємств, установ та організацій і висловлюють думку цього колективу щодо вчиненого злочину, його кваліфікації, а також покарання, яке може бути застосовано до підсудного у судовому засіданні.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійснюватись з особистої ініціативи особи, або після запрошення її слідчим чи органом дізнання. В першому випадку громадянин діє з власної доброї волі, виконуючи свій громадський обов'язок. Таким чином, він діє на свій страх і ризик, наприклад, у разі затримання та доставляння у міліцію хулігана або грабіжника. Якщо особа допомагає органам за запрошенням слідчого, оперативного працівника, її діяльність підпорядковується певним принципам залучення громадськості до участі у розкритті та розслідуванні злочинів, до яких належать:

• добровільна участь у наданні допомоги органам дізнання та до- судового слідства;

• забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі в слідчих діях та оперативних заходах;

• економність у використанні допомоги громадськості (наприклад, залучення мінімальної кількості громадян при "прочісуванні" великих територій при оглядах, розшуку злочинців тощо);

• ефективність використання допомоги громадськості, тобто зменшення витрат всіх видів ресурсів у прагненні одержати бажані результати;

• допустимість, тобто функції слідчого - порушення кримінальної справи та проведення розслідування - не можна передоручати представникам громадськості;

• дії, які доручаються громадськості, повинні відповідати морально-етичним нормам, бути гуманними і не суперечити законові.

Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів поділяються на дві групи:

• не пов'язані з провадженням слідчих дій;

• пов'язані з підготовкою та провадженням слідчих дій.

Форми, не пов'язані з провадженням слідчих дій:

-       з власної ініціативи громадянин може припиняти злочинні дії, повідомляти в правоохоронні органи про вчинені злочини;

• створення громадських формувань - добровільних народних дружин, громадських помічників слідчого, державної автоінспекції, оперативних загонів при карному розшуку, підрозділах державної служби боротьби з економічними злочинами.

Представники громадських організацій або окремі громадяни можуть за власною ініціативою повідомити органам розслідування про злочини, виявити і припинити злочини, виявити і затримати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, розшукати викрадене майно, знаряддя вчинення злочину та інші речові докази, виявити потерпілих і свідків, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, і вжити заходи щодо їх усунення. Зазначені дії здійснюються представниками громадськості чи окремими громадянами без яких-небудь процесуальних дій, оскільки їх проведення віднесено законом до виняткової компетенції органів дізнання або досудового слідства.

Усі ці дії громадян або представників громадськості повинні бути у подальшому процесуально оформлені у передбаченому законом порядку відповідними посадовими особами органів дізнання і слідства. Ці дії мають велике значення для успішного розслідування злочинів, тому що без активної і свідомої участі громадян і представників громадськості щодо виявлення, припинення і розкриття злочинів у органів дізнання і наслідку фактично не буде реальної можливості для розкриття усіх злочинів і викриття винних.

Форми використання громадськості, пов'язані з підготовкою та провадженням слідчих дій, оперативних заходів:

• використання громадськості під час відтворення або реконструкції обстановки для ефективного провадження окремих слідчих дій;

• використання осіб та громадських формувань з метою виявлення джерел інформації стосовно дій, що розслідуються;

• використання громадськості для охорони слідчих дій, які проводяться (наприклад, огляду);

• використання громадськості для виконання окремих технічних прийомів, необхідних для проведення слідчої дії, пошукових дій для виявлення та вилучення речових джерел;

• використання громадськості для виконання окремих організаційних заходів, профілактики.

Тактика залучення громадськості до розкриття злочинів у більшості випадків визначається конкретними цілями, для досягнення яких необхідна допомога громадськості, характером запланованих з її участю заходів та їх обсягу, а також тим, кого саме слідчий залучає для надання допомоги у розслідуванні - осіб, які постійно надають допомогу правоохоронним органам (громадських помічників, позаштатних співробітників) або інших громадян.

Ефективність та якість взаємодії з громадськістю досягається дотриманням низки умов. До них відносяться: точне і неухильне виконання вимог Кримінально-процесуального кодексу, використання допомоги громадськості на суто добровільних засадах і моральній основі; крім того, доручення не повинні бути пов'язані з небезпекою для їх життя і здоров'я.

Чи приймала ваша громада участь у рослідуванні або розкритті злочинів? Якщо так то напишіть про це (обов'язково назву громади). Якщо ні -- то скористайтесь гугл пошуком та напишіть про іншу громаду, приклади - Одеська, Київська, Чернігівська, Волинська.