Криміналістика. Параграф 27-30

Агротехнічна експертиза

У процесі розслідування деяких видів злочинів (розкрадання, злочинна недбалість, зловживання службовим становищем) виникає необхідність встановити обставини, пов'язані з псуванням сільськогосподарської продукції під час її вирощування, зберігання або доставки споживачу.

Для цього застосовується, поряд з іншими заходами, агротехнічна експертиза, завданням якої є виявлення причин загибелі, псування або погіршення якості продукції сільського господарства в процесі її вирощування, зберігання або транспортування.

Встановлення причин псування сільськогосподарських продуктів у цей період є одним із завдань агротехнічної експертизи. Причини збитків у цьому випадку також можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. До об'єктивних належать стихійні лиха, атмосферні явища; до суб'єктивних - порушення технології зберігання продукту, невжиття необхідних заходів для рятування продукту, що зберігається, від хвороб і шкідників, тощо.

Об'єктами агротехнічної експертизи можуть бути грунт, добрива, отрутохімікати, вода для зрошення, посівний і садильний матеріали, одержаний сільськогосподарський продукт.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються агротехнічною експертизою:

Яка причина загибелі посіву?

Яка причина одержання низького (нетоварного) врожаю?

Чи вносились конкретні добрива під сільськогосподарську культуру і в якій кількості?

Чи була дотримана технологія обробки сільськогосподарських культур (норма висіву, глибина закладки насіння, строки посіву, догляд за посівом, норма поливу, тощо)?

Чи мали місце втрати врожаю під час збирання, а якщо так, то в якій кількості і з якої причини?

Яка причина падіння родючості ґрунту? Чи не пов'язане воно з внесенням надлишкової кількості отрутохімікатів (гербіцидів) або добрив?

Які збитки заподіяно посіву потравою (витоптуванням худобою)?
 

 
Чи дотримувалась технологія буртовки (кагатування) коренеплодів і бульбоплодів?

Чи відповідає якість кормів за вмістом окремих компонентів нормативним концентраціям?

Яка причина псування сільськогосподарського продукту, що зберігається в коморі?

Автотехнічна експертиза

Під автотехнічною експертизою слід розуміти дослідження ДТП, яке проводиться експертом-автотехніком з метою з'ясування питань, що мають значення для вирішення кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, пов'язаної з цією пригодою, якщо для відповіді на поставлені питання необхідні знання в галузі судової автотехніки.

Предмет судової автотехніки складають технічні закономірності виникнення і динаміки ДТП, методи і методики дослідження його технічної сторони.

На даному етапі розвитку експертної практики в рамках проведення автотехнічних експертиз виділяють такі її види:

1. Дослідження обставин ДТП (переважна за допомогою розрахункових методів) - ситуалогічна експертиза.

2. Дослідження слідів на транспортних засобах на місці події - транспортно-трасологічна експертиза.

3. Дослідження технічного стану транспортних засобів та їх окремих агрегатів, вузлів та деталей - техніко-діагностична експертиза.

Об'єктами дослідження експерта-автотехніка можуть бути: матеріали справи та речові докази; транспортні засоби, які були в ДТП, їх окремі агрегати, вузли та деталі, а також сліди, які на них утворилися; місце, де трапилось ДТП (ділянка, по якій пересувались учасники ДТП).

У рамках проведення зазначеної експертизи можуть вирішуватись такі питання:

Якою була швидкість ТЗ виходячи зі сліду гальмування і наступного його руху накатом до повної зупинки?

Якою була його швидкість у момент наїзду?

Якою є допустима швидкість ТЗ виходячи з умов видимості дороги?

Якою була відстань між ТЗ і місцем наїзду (зіткнення) у момент виникнення небезпеки для руху?

Яким є гальмівний (зупиночний) шлях ТЗ у даних дорожніх умовах?

Де перебував пішохід у момент, коли водій мав технічну можливість зупинитися до місця наїзду?

Скільки часу необхідно водію для екстреної зупинки даного ТЗ?

На якій відстані від місця наїзду (зіткнення) міг знаходитися ТЗ у момент, коли водій сприйняв дорожню обстановку як таку, що потребує екстреного гальмування?

Яким було взаємне розташування ТЗ у момент їх первинного контакту?

Якими частинами вони зіткнулись при контакті?

У якому місці проїзної частини відбулося зіткнення ТЗ?

У якому напрямку відбувався рух ТЗ відносно елементів дороги, предметів дорожньої обстановки, інших ТЗ?

Чи працездатна робоча гальмова система ТЗ?

Чи працездатне рульове управління ТЗ?

Чи працездатний представлений механізм?