Судовий відеозапис - це система наукових положень, технічних засобів, методів і прийомів, що використовуються при виготовленні, демонстрації і збереженні відеофільмів з метою попередження, виявлення, розслідування, розкриття злочинів та розгляду кримінальних справ у суді.

Основу судового відеозапису складають засоби і методи традиційного відеозапису, науково обґрунтовані положення, накопичений та систематизований досвід його застосування у криміналістиці.

Система криміналістичного відеозапису включає в себе:

наукові основи;
технічні засоби;
зображувальні засоби і операторські прийоми;
тактику і методику застосування відеозапису при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Наукові положення судового відеозапису формуються на основі природничо-наукових і технічних принципів фіксації візуальної та звукової інформації на магнітних і оптичних носіях. Застосування даних технічних засобів повинно ґрунтуватися на суворій їх відповідності нормам і вимогам кримінально-процесуального законодавства та особливостям роботи із судовими доказами, фіксації візуальної і звукової інформації динамічного характеру на магнітних чи оптичних носіях.

Технічними засобами відеозапису є сукупність знімальної, відтворюючої і проекційної апаратури, носії інформації (магнітні, оптичні, електронні), приналежності, необхідні для виготовлення і демонстрації відеофільмів, комп'ютерна техніка і програмне забезпечення, призначене для проведення досліджень відеоматеріалів, створення електронних відеофонотек на оптичних носіях інформації та ведення різних обліків. Як технічні засоби відеозапису використовується сучасна, переважно портативна записуюча апаратура.

Зображувальні засоби і операторські прийоми судового відео- запису являють собою низку правил і рекомендацій, що передбачають застосування технічних засобів з метою одержання максимально можливого об'єму інформації та виготовлення відеофільмів по розслідуваній справі.

До зображувальних засобів відеозапису, за аналогією з фотографією, можна віднести лінійну композицію, перспективу, тональність зображення і освітлення.

Операторські прийоми (статичний кадр, вертикальне і горизонтальне панорамування, "наїзд", "від'їзд" та ін.) і спеціальні прийоми (прискорена і уповільнена зйомка) зйомки необхідні у судовому ві- деозапису для досягнення ілюстративного ефекту фіксації хода і результатів слідчих дій у динаміці їх розвитку.

Значення судового відеозапису полягає у властивих йому можливостях фіксації подій і об'єктів в динаміці, що дозволяє успішно вирішувати досить складні завдання:

фіксацію з документальною точністю матеріальної обстановки і розслідуваних подій в їх розвитку, зміні;
збереження зафіксованої інформації та її оцінка у будь-який момент досудового слідства і судового розгляду;
ведення криміналістичних обліків та автоматизованої інформаційно-пошукової системи в електронному вигляді;
реєстрація малодоступних людському сприйняттю швидкоплинних процесів і подальше детальне їх вивчення, як у цілому, так і за окремими періодами;
попереднє і експертне дослідження різних матеріальних слідів і об'єктів, у тому числі речових доказів;
точне встановлення часу, протягом якого відбувалася зафіксована подія;
наукова організація праці слідчих, експертів, суддів.

Судовий відеозапис поділяється на:

оперативну (фіксуючу);
дослідницьку (експертну) зйомку.

Оперативна зйомка проводиться в ході слідчих дій самим слідчим, спеціалістом-криміналістом або іншим учасником за вказівкою слідчого з метою фіксації обстановки, хода і результатів слідчої дії.

Дослідницька зйомка проводиться експертом у лабораторних умовах із застосуванням спеціальної апаратури та відповідних методик дослідження речових доказів (при проведенні експертних досліджень).

2 з 12 балів

Доказове значення відеоматеріалів

Доказами по кримінальній справі, згідно зі ст. 65 КПК України, є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з цим до відоматеріалів пред'являються такі вимоги:

дані, що містяться у відеоматеріалах повинні бути "фактичними": фіксувати інформацію про цілком конкретні дії людей, про певні події тощо, тим самим дозволяючи відтворити картину події;
фактичні дані, що містяться в їх джерелі, повинні бути належними. Під належністю доказу розуміється його здатність обґрунтовувати, підтверджувати або спростовувати певні обставини, що підлягають доказуванню у справі. Як такі виступають відеозаписи за умови, якщо вони:
були знаряддям або засобом вчинення злочину (використовувалися злочинцем для наклепу, імітації вимагання, хабара);
стали об'єктами злочинних дій, наприклад відеодокументи, щодо яких були спроби їх знищення, або відеофонограми, сфальсифіковані з метою приховання вчиненого злочину;
зафіксували окремі моменти злочинної події, зберегли її візуальні чи звукові сліди (наприклад, відеофонограма, що фіксує підбурювання до вчинення злочину);
містять інші відомості, які можуть бути засобом встановлення істини у справі (наприклад, відеофонограма, що містить дані про місце приховання викраденого майна та інших цінностей).
доказ має відповідати встановленому порядку одержання, фіксації та використання джерел у кримінальному процесі.

Доказами є не самі процесуальні акти і документи, а інформація, що міститься в них.

Відеодокументи можуть бути речовими доказами, якщо вони є засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.

Докази, в тому числі і документи, слідчий вилучає або витребує, або їх представляють учасники процесу. Оскільки протоколи процесуальних дій, а також фотознімки і відеострічки, що зафіксували їх хід і результати готує слідчий, то в кримінально-процесуальному аспекті останні мають статус додатків до відповідних протоколів і лише разом з ними є джерелами доказів по розслідуваній кримінальній справі.

Як докази (ст. 83 КПК України) допускаються інші документи, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи. До них можуть відноситися матеріали відеозапису та інші носії інформації, отримані, витребувані або надані у встановленому порядку.

Прикладом можуть бути незаконно розповсюджувані відеофіль- ми, викрадені з магазину або пункту прокату. Відеозаписи в цьому випадку виступають предметом злочинного посягання або об'єктами, що доводять факт вчинення протиправних дій. Такі об'єкти є речовими доказами, що характеризують склад злочину (крадіжка, грабіж, порушення авторських і суміжних прав).

Відеофільми, як і фотознімки, що містяться у висновку експерта, несуть ілюстративне навантаження, фіксуючи ті ознаки об'єктів - речових доказів, які виявив експерт в ході їх дослідження. Експерт, при цьому, в процесі досліджень виявляє інформацію, що цікавить слідство. Законодавець відносить висновок експерта до доказів і надає таке саме значення його складовій частині - відеострічкам.

Відеозображення, що містяться у висновку експерта, незалежно від того, чи виступають вони як ілюстрації або є засобом досліджень, будуть невід'ємною частиною акту експертизи, що дозволяє слідству і суду перевірити обґрунтованість експертного висновку.

2 з 12 балів

роцесуальні правила оформлення результатів відеозйомки

Процесуальне оформлення відеозапису здійснюється за правилами, передбаченими для таких доказів (ст. 79 КПК України).

Відеозапис може застосовуватися (ст. 852 КПК України) при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудового розслідування. При проведенні слідчих дій із застосуванням відеозапису про це повідомляються усі учасники слідчої дії до її початку. Записи повинні відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для запису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється. Перед закінченням слідчої дії запис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до запису фіксуються подальшим записом. Протокол слідчої дії, проведеної із застосуванням такого запису, складається з додержанням вимог ст. 852 КПК України. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування запису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови запису, про відтворення запису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування запису. В разі відтворення запису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення запису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу. При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку із закінченням досудового розслідування запис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - й іншим учасникам процесу. Відеозапис в опечатаному вигляді зберігається при справі.

У протоколі слідчої дії необхідно відображати інформацію, яка має певний технічний зміст:

- відомості про відеоапаратуру і приналежності до неї, використані при зйомці;

характеристика відеоплівки та її метраж;
дані про умови зйомки;
інші відомості.

При відеозйомці у протоколі відповідної слідчої дії необхідно вказати: ким проводилася зйомка і зафіксовані об'єкти. Якщо паралельно складалася схема або план, то на них повинні бути вказані точки, з яких провадився відеозапис.

У випадках застосування відеозапису при проведенні слідчих дій, у протоколі повинні міститися відомості про те, що учасники слідчої дії попереджені про застосування науково-технічних засобів фіксації.

При процесуальному оформленні відеозапису, що застосовувався для фіксації ходу і результатів слідчих дій, необхідно дотримуватися таких вимог:

- відеофільм повинен бути індивідуалізований, а його достовірність підтверджена учасниками слідчої дії;

- у протоколі обов'язково відображаються ті дані, знання яких забезпечує подальше відтворення матеріалів відеозапису;

- у протоколі відображаються відомості, що свідчать про гласність проведення відеозапису.

Відеофільм переглядають усі його учасники, які підтверджують дійсність і достатню повноту наочних матеріалів.

Оскільки судовий відеозапис має доказове значення по справі, а інформація, що міститься в ньому також важлива для її вирішення, він повинен засвідчуватися підписами слідчого, спеціаліста (якщо він приймав участь у його одержанні) і понятих.

Наведені рекомендації є гарантією достовірності результатів слідчих дій, що фіксуються за допомогою відеозапису. Таке процесуальне оформлення забезпечить доказове значення відеоматеріалів, що фігурують у кримінальних справах.

1 з 12 балів

Поняття криміналістичного обліку і кримінальної реєстрації

Для повного та всебічного запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування велике значення має інформація про подію злочину й осіб, причетних до неї. Одним з важливих джерел відомостей, необхідних для розслідування, є криміналістичний облік, який здійснюють органи внутрішніх справ.

Криміналістичний облік - це система реєстрації, систематизації та зосередження об'єктів або відомостей про них за їх ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю.

Реєстрація - фіксація в установленому порядку ознак об'єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав.

Систематизація - розміщення реєстраційних документів у відповідності з науково розробленою системою, що ґрунтується на класифікації ідентифікаційних ознак об'єктів обліку.

Зосередження - концентрація відомостей про зареєстровані об'єкти або самих об'єктів у певному підрозділі органів внутрішніх справ.

Теоретичною основою криміналістичного обліку є положення про індивідуальність об'єктів, відносну стійкість і можливість їх подальшого ототожнення. Криміналістичний облік базується на застосуванні теорії ідентифікації, судової фотографії, дактилоскопії, словесного портрета та інших теоретичних даних.

Кримінальна реєстрація - це науково розроблена система обліку осіб, предметів та інших об'єктів і відомостей про них, які мають криміналістичне значення. Завдання кримінальної реєстрації - забезпечити органи дізнання та досудового слідства необхідною інформацією, потрібною для розкриття та розслідування злочинів. Дані кримінальної реєстрації використовують у профілактичній та адміністративно-правовій діяльності.

Інколи кримінальну реєстрацію ототожнюють з криміналістичним обліком. Криміналістичний облік - це система реєстрації всієї криміналістичної інформації, яку використовують як під час розкриття та розслідування злочинів, так і у профілактичній та адміністративно-правовій практиці. Кримінальна реєстрація означає облік інформації, яку використовують тільки в оперативно-розшуковій, слідчій і кримінально-виконавчій практиці. Тому кримінальна реєстрація зосереджена в органах МВС і прокуратури. Криміналістична інформація може зберігатися в банках даних, які існують в установах, поліклініках, лікарнях, військкоматах, відділах соціального захисту населення, спортивних організаціях тощо.

Методами кримінальної реєстрації та криміналістичного обліку є опис, фотографування, дактилоскопія, колекціонування, а формами концентрації інформації - картки, картотеки, колекції, альбоми, магнітні стрічки, диски, перфокарти, банки даних, у тому числі автоматизовані банки даних.

Криміналістичні обліки залежно від завдань поділяються на:

оперативно-розшукові;
інформаційно-довідкові.

До масивів оперативно-розшукових обліків вміщуються об'єкти, які безпосередньо пов'язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій.

До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламу, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб'єктивних портретів та інше.

Інформаційно-довідкові обліки (колекції і картотеки) комплектуються об'єктами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Об'єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фотографії, таблиці, каталоги та інше.

Організація роботи картотек і колекцій, комплектування їх масивів та перевірка за ними здійснюється згідно з наказами, інструкціями, методичними розробками Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та Міністерства внутрішніх справ України.

Вміщені в картотеку об'єкти, які є речовими доказами за кримінальними справами, в обов'язковому порядку реєструються у спеціальних журналах.

Криміналістичні обліки поділяються на центральні, регіональні та місцеві.

Центральні обліки ведуться в ДНДЕКЦ, регіональні - в НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ, місцеві обліки ведуться у відділах, відділеннях, групах НДЕКЦ, які обслуговують міськрайліноргани.

1 з 12 балів

Об'єкти криміналістичного обліку та кримінальної реєстрації

Кримінальній реєстрації та криміналістичному обліку підлягають такі об'єкти:

невідомі злочинці, які переховуються від суду, слідства та відбування покарання;
обвинувачені, яких було заарештовано;
особи, затримані за бродяжництво та жебрування;

- особи, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності та покарання на підставах, передбачених законом;

засуджені особи;
особи, які пропали безвісти;
хворі, які перебувають у лікувальних установах, притулках для старих, дитячих будинках і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані;
невпізнані трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків;
крадена, втрачена, вилучена та добровільно здана зброя;
кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї, виявлені на місці події, нерозкритого злочину;
речі, викрадені та загублені, а також вилучені у затриманих;
номерні речі та вироби, пов'язані зі злочинами;
автотранспортні засоби, належність яких не встановлено;
підроблені документи, виготовлені поліграфічним способом;
підроблені грошові знаки (паперові гроші);
паспорти - викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів;
зразки почерків осіб, які займаються підробленням лікарських рецептів, переважно на наркотичні та подібні їм речовини;
пригульна худоба, яку було викрадено, і така, що розшукується;
сліди пальців рук з місць нерозкритих злочинів (у картотеці зберігаються їх фотознімки);
сліди знарядь злому та інструментів з місць нерозкритих злочинів (зберігаються як сліди, так і їх зліпки);
факти розкрадання вантажів на залізничному транспорті;
способи вчинення злочинів, які залишилися нерозкритими.

Кримінальну реєстрацію та криміналістичні обліки здійснюють такі підрозділи органів внутрішніх справ України:

Управління оперативної інформації (УОІ) МВС України;
Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ) МВС України;
Управління оперативної інформації головних управлінь та управлінь МВС (ГУ УМВС) України в областях;
Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) ГУ УМВС України в областях;
Міські, районні, транспортні (лінійні) органи внутрішніх справ. В Управлінні оперативної інформації МВС України здійснюють

облік:

злочинців, які переховуються та ухиляються від відбування покарання;
затриманих бродяг і жебраків;
засуджених;
осіб, які пропали безвісти;
хворих у лікувальних установах, дитячих будинках, притулках для старих, а також осіб, які не можуть дати про себе жодних відомостей;
невпізнаних трупів;
вогнепальної зброї (викраденої, зданої, втраченої);
номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочинами;
автотранспортних засобів, власники яких невідомі;
паспортів;
фактів розкрадання вантажів, багажу на залізничному транспорті. Обліки, які ведуться в УОІ МВС України, є централізованими,

тобто повторюються в областях.

У Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України ведеться облік таких об'єктів:

куль, гільз, патронів зі слідами зброї з місць нерозкритих злочинів;
підроблених документів, виготовлених поліграфічним способом;
підроблених грошових знаків (паперових грошей);
слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів. В управліннях оперативної інформації головних управлінь і управлінь МВС України в областях ведеться облік:
затриманих бродяг і жебраків;

- осіб, які здійснили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності за підставами, передбаченими законом;

засуджених;
вогнепальної зброї (втраченої, викраденої, вилученої);
номерних речей і виробів, пов'язаних зі злочином;
підроблених грошових знаків (паперових грошей).

У міських, районних, транспортних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюють облік:

речей - крадених, загублених, а також вилучених у затриманих;
автотранспортних засобів (транспорту, власники якого невідомі);

- слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів (зберігаються фотознімки).

1 з 12 балів

Основні види криміналістичного обліку

Дактилоскопічні обліки експертно-криміналістичних підрозділів поділяються на картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки) і дактилоскопічні картотеки осіб, які взяті міліцією на оперативний облік (дактилокартотеки) і призначені для встановлення:

осіб, які залишили сліди на місці події;

- фактів залишення однією особою слідів рук при вчиненні різних злочинів;

особи невпізнаних трупів;
осіб, які приховують дійсні установчі дані;
наявності (відсутності) дактилокарт осіб.

Колекції знарядь зламу створюються для:

- встановлення фактів використання тих самих знарядь при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

- ідентифікації конкретного знаряддя зламу, яким залишено сліди на місці події;

- узагальнення відомостей про різновидності інструментів і предметів, що застосовуються для зламу перешкод.

Об'єктами колекцій можуть бути лише сліди знарядь зламування, за якими можливе проведення ідентифікаційного дослідження або встановлення групової належності знаряддя зламу

Картотеки слідів взуття, створюються для:

встановлення фактів залишення слідів одним і тим же зразком взуття при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);
ідентифікації взуття, що належить конкретній особі, за слідами, які вилучені під час оглядів місця події.

До масивів картотек можуть вміщуватися зліпки, фотознімки та схематичні малюнки слідів взуття, які вилучені з місця події. У картотеку вміщуються тільки сліди за якими можливе проведення ідентифікаційного дослідження або встановлення групової належності.

Колекції слідів транспортних засобів створюються для:

встановлення фактів використання одних і тих самих транспортних засобів при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);
ідентифікації конкретних транспортних засобів (протекторів шин), що залишили сліди на місці події.

Картотека комплектується зліпками, фотознімками і схематичними малюнками, які виготовлені під час огляду місця події з слідів, що залишені шинами транспортних засобів (автобусів, тролейбусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів, мотоциклів, мопедів, велосипедів, причепів тощо).

Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки) створюються для:

встановлення фактів використання одних і тих же зразків зброї при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);
виявлення зброї, яка застосовувалась при вчиненні злочинів, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;
встановлення фактів застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної вогнестрільної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ, зареєстрована на об'єктах дозвільної системи та перебувала в особистому користуванні громадян;
виявлення зброї, яка була втрачена працівниками органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої.

Кулі і гільзи, які надійшли до колекції, досліджуються з метою визначення моделі зброї, з якої вони вистріляні та систематизуються в колекції за моделями або за видами зброї.

Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом, ведуться в ДНДЕКЦ для:

встановлення ознак спільності їх походження за способом і технологією виготовлення;
виявлення осіб, які займаються виготовленням підроблених грошей, цінних паперів та бланків документів.

Обліки складаються з колекції зразків підроблених об'єктів і інформаційної картотеки про факти її вилучення;

Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху, створюється для:

встановлення фактів повідомлень однією і тією ж особою про загрозу вибуху (в різний час, на різних територіях);
ідентифікації особи за ознаками голосу, який був зафіксований на фонограмі під час надходження анонімного повідомлення;
встановлення соціального портрета (рівень освіти, соціальне походження, місця формування мовних навичок, професія, психологічний тип аноніма, реальність загрози та інше) такої особи.

Колекція формується з фонограм анонімних повідомлень, які надійшли до чергових частин органів внутрішніх справ або до установ, організацій та громадян.