Урок:

Переяславська рада

08.07.2025
20 0
3 4
Опис уроку (учням цей опис не показується):

На уроці ми дізналися, що Переяславська рада, скликана 8 січня 1654 року в місті Переяславі, стала ключовою подією в історії Національно-визвольної війни. На цій раді гетьман Богдан Хмельницький та козацька старшина ухвалили рішення про встановлення військово-політичного союзу з Московським царством. Це рішення було продиктоване потребою в сильному союзникові в боротьбі проти Речі Посполитої, після виснажливих кампаній і невдалих мирних домовленостей.

Хмельницький запропонував козакам обрати одного з чотирьох можливих покровителів: турецького султана, кримського хана, польського короля або московського царя. Перевагу було надано московському царю Олексію Михайловичу, з огляду на спільну православну віру. Проте сам цар на раду не прибув, що викликало обурення частини старшини. Замість нього приїхав боярин Василь Бутурлін, який передав грамоту царя, але відмовився присягати у відповідь — що суперечило українській традиції взаємної присяги.

Переяславська рада стала початком процесу, який згодом радянська історіографія трактувала як «возз’єднання України з Росією», хоча насправді йшлося про тимчасовий союз із гарантіями автономії Війська Запорозького. Оригінал договору не зберігся, а збережені списки мають різну кількість статей і трактуються неоднозначно.

Вміст уроку:
1
2
3
4
Опис, який учні побачать перед початком уроку
  • Минулого разу ви дізналися про битву під Берестечком. Пригадайте, коли вона відбулася? Чому Богдан Хмельницький покинув поле битви? Хто очолив козацьке військо за відсутності гетьмана? Яким чином козаки здійснили відступ? Що вам відомо про козаків, які залишилися прикривати відступ побратимів?

  • На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про подію, яка в подальшому матиме вплив на життя українців протягом багатьох століть.

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

2 з 9 балів

Після підписання Білоцерківської угоди польські пани стали повертатися в Україну, відновлюючи старі порядки. Це викликало нову хвилю народних повстань проти іноземних поневолювачів.

Для остаточного придушення козацького руху у 1652 році 20-ти тисячне польське військо прийшло в Україну. Вони зупинилися біля урочища Батіг (сучасна Вінницька область). Невдовзі підійшла й армія Богдана Хмельницького. Козаки оточили табір поляків. Уночі козаки прорвалися у ворожий табір і підпалили його. Наступного дня бойові дії продовжилися і тривали до пізньої ночі. Польське військо було знищене. Унаслідок битви під Батогом 1652 року майже вся територія України була звільнена від поляків. Білоцерківський договір утратив свою силу.

Поляки не могли змиритися з поразкою і у 1653 році здійснили кілька спустошливих походів на українські землі. Восени 1653 року польський король із сорокатисячною армією укріпився біля містечка Жванець. Українсько-татарське військо оточило ворожий табір. У поляків не вистачало харчів, почався голод, спалахнула епідемія. Від остаточної поразки поляків знову врятували татари. Польський король підкупив кримського хана, і той вимагав від Хмельницького припинення воєнних дій. Гетьман був змушений погодитися на мир.

Протягом тривалих років війни становище українців погіршувалося. Занепало сільське господарство і ремісництво. Не розвивалася торгівля. Сотні українських міст були спустошеними й малолюдними. Богдан

Хмельницький розумів, що виграти війну з поляками українці самотужки не зможуть. Кримські татари були ненадійними союзниками. Вони вже тричі у вирішальний момент зраджували гетьману (під Зборовом 1649 року, під Берестечком 1651 року та під Жванцем 1653 року).

Богдан Хмельницький вирішив об'єднати свої зусилля з сусідньою православною державою - Московським царством. Посольство від московського царя та гетьман зі старшиною зустрілися у Переяславі. 8 січня 1654 року у Переяславі було скликано козацьку раду, на якій прийнято рішення про укладення союзу з Московією. Після закінчення ради гетьман із старшиною та московськими послами пішли у церкву для складання присяги. Хмельницький зажадав від російських послів, щоб вони першими присягнули від імені царя, але ті відмовилися, стверджуючи, що цар своїм підданим не присягає. Тоді гетьман і старшина покинули церкву. Посли двічі запевняли гетьмана, що всі права України не будуть порушуватися. Лише після цього Богдан Хмельницький разом із своїм оточенням присягнули на вірність московському царю. У Переяславі письмовий договір не укладався і жодний документ не підписувався.

Переяславська рада 1654 року (картина Μ. Хмелька)

2

2 з 9 балів

Після цього московські посли роз'їхалися по містах України для прийняття присяги від місцевих жителів на вірність цареві. Багато людей відмовилися присягати московському царю. Серед них було багато представників козацької старшини, козаки Уманського, Брацлавського, Кропивнянського полків. А у Полтавському полку московських послів побили киями. Не присягнуло українське духовенство на чолі з київським митрополитом. Не визнали влади московського царя козаки Запорозької Січі, а також мешканці Києва, Чорнобиля та інших міст.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

  • 1654 рік - Переяславська рада.

З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Із промови Богдана Хмельницького на Переяславській раді 1654 року

Панове... Відомо вам усім, як нас Бог звільнив з рук ворогів... Тому нині зібрали ми раду, аби вибрати собі господаря з чотирьох. Перший - цар турецький, другий - хан кримський, третій - король польський, четвертий - православний государ, Русі самодержець. Вибирайте котрого хочете!

Турецький цар - бусурман; усім відомо, яку біду терпить від нього братія наша... Кримський хан теж бусурманин; поневолі прийнявши його в приятелі, які незносні біди ми терпіли! А яка неволя, які утиски були від панів польських ...всі ви самі знаєте. Православний же государ, цар східний - однієї з нами християнської віри ...».

Промова Богдана Хмельницького в Переяславі

3

3 з 9 балів

ЗАПИТАННЯ

1. У якому році відбулася битва під Батогом?

2. У результаті якої події 1652 року була звільнена майже вся Україна?

3. Що відбулося під Жванцем 1653 року?

4. Чому Богдан Хмельницький шукав надійного союзника?

5. Коли відбулася Переяславська рада?

6. Про що домовилися на цій раді?

7. Хто не присягнув московському царю?

ЗАВДАННЯ

1. Порахуйте скільки років тривала Визвольна війна українського народу.

2. Знайдіть на карті місто Переяслав (сучасна назва - Переяслав-Хмельницький).

4

2 з 9 балів

ЦІКАВО ЗНАТИ

Видатний поет українського народу Тарас Шевченко дорікав Богдану Хмельницькому за те, що віддав Україну під владу московського царя. Він писав:

«... Ой, Богдане! Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну,

Що, колисаючи, співала про свою недолю,

Що, співаючи, ридала, виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку! Якби була знала,

У колисці б задушила, під серцем приспала...».

Тарас Шевченко з кобзою (картина К. Трутовського)

📚 Домашнє завдання:

  • Повторити події Переяславської ради.

  • Скласти таблицю: «Причини — Події — Наслідки Переяславської ради».

  • За бажанням — підготувати повідомлення: «Чи був союз із Московією історично виправданим кроком?»

Опис, який учні побачать після проходження уроку

🏁 Підсумок уроку

Сьогодні ми дізналися про Переяславську раду, яка стала поворотним моментом у Національно-визвольній війні. За ініціативою Богдана Хмельницького козацька старшина ухвалила рішення про військово-політичний союз із Московським царством. Це рішення було продиктоване потребою в сильному союзникові у боротьбі проти Речі Посполитої. Хоча союз мав гарантувати автономію Війська Запорозького, згодом він став початком складних і суперечливих відносин між Україною та Московією.

Цей урок показав, що політичні рішення мають довготривалі наслідки. Переяславська рада — це не лише історичний факт, а й приклад того, як прагнення до захисту державності може призвести до нових викликів.

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався:

0

Так: 0

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 0

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 0

Так: 0

Рекомендуємо

Українсько-московський договір 1654 року

Українсько-московський договір 1654 року

147

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
8 клас

25 грн

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

139

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
8 клас

25 грн

Запорозька Січ – козацька фортеця

Запорозька Січ – козацька фортеця

113

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
8 клас

25 грн

Військово-адміністративна організація козацтва. Старшина

Військово-адміністративна організація козацтва. Старшина

282

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
8 клас

25 грн

Роздробленість Київської держави

Роздробленість Київської держави

140

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
7 клас

25 грн

Половецька загроза

Половецька загроза

218

Аватар профіля Шмига Віолета Семенівна
Історія України
7 клас

25 грн

Схожі уроки

Кримська війна 1853 -1856 рр. та реформи 60 - 70 рр. ХІХ ст.

Кримська війна 1853 -1856 рр. та реформи 60 - 70 рр. ХІХ ст.

806

Аватар профіля Глушко Лариса Іванівна
Історія України
9 клас

Заселення і розвиток Слобідської України

Заселення і розвиток Слобідської України

24

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
8 клас

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921рр)

Українська революція і боротьба за збереження державності (1917-1921рр)

600

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
5 клас

Утворення Галицько - Волинської держави

Утворення Галицько - Волинської держави

520

Аватар профіля Чуприна Марія Прохорівна
Історія України
7 клас

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

Воєнно-політичні події 1654-1657 років

1834

Аватар профіля Гурська Вікторія Михайлівна
Історія України
8 клас

ЛІВОБЕРЕЖНА ТА ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У 60-70-Х РОКАХ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ПЕТРО ДОРОШЕНКО

ЛІВОБЕРЕЖНА ТА ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У 60-70-Х РОКАХ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ПЕТРО ДОРОШЕНКО

386

Аватар профіля Буланов Юрій Іванович
Історія України
8 клас