Передачі м'яча однією рукою від плеча в парах.Передачі м'яча після ведення в парах.Кидки м'яча з місця (3-6 метрів) з різних точок.

Передачі м'яча однією рукою від плеча в парах

Передача однією рукою від плеча дозволяє точно послати м'яч партнеру як на близьку, так і на значну відстань (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Передача м’яча однією рукою від плеча

В. П. – стійка гравця, володіючого м'ячем, однойменна з рукою, яка виконує передачу, нога попереду.

При передачі на велику відстань положення ніг змінюється.

У підготовчій фазі за рахунок згинання рук м'яч підноситься до плеча. Положення м'яча контролюється кистю руки передаючої м’яч, що розташовується на його задній поверхні, вона максимально відведена назад. Вказівний палець і лікоть робочої руки знаходяться на одній вертикалі з виставленою вперед ногою. Інша рука тільки підтримує м'яч збоку, маса тіла переноситься на позаду стоячу ногу. При передачі на велику відстань одночасно з замахом рукою в бік м'яча повертається тулуб (чим більше дистанція до партнера, тим сильніше "скручування" тулуба).

В основній фазі рух починається з швидкого розгинання верхніх і нижніх кінцівок, що супроводжується послідовним переносом маси тіла на попереду стоячу ногу. Після повного випрямлення руки, якою виконується передача, прискорення м'ячу додає хльосткий рух кисті (згинанням вниз в лучезап’ястному суглобі). М'яч зходить з вказівного пальця, що надає йому зворотне обертання, підтримуюча м'яч рука відводиться в сторону. При передачі м'яча на велику відстань в розгоні активно використовується зворотний поворот тулуба, з якого і починається процес передачі.

+Завершальна фаза – після повного випрямлення руки що передає м’яч і супроводу м'яча кистю гравець розслабляє верхні кінцівки і повертається в стійку готовності.

Кидки м'яча

Всі дії баскетболіста на майданчику кінець кінцем зводять до того, щоб один з них кинув м'яч до корзини. І якщо цей кидок неточний, всі попередні дії гравців команди — біг, стрибки, передачі, ловіння м'яча — йдуть даремно. Ясно також, що результат матчу двох приблизно рівних за силою команд залежить від більшої точності попадань однієї з них в корзину іншої.

Чим же досягають точності кидка по кільцю? Головним чином - координацією всіх рухів гравця, який проводить цей кидок. Причому завершальний момент кидка вимагає особливо тонкої роботи кисті й пальців. Між іншим, рух усіх частин тіла під час кидка повинен бути абсолютно узгодженим.

Точність кидка залежить ще від наступних причин:

-від способу кидка, який, у свою чергу, обумовлений ступенем опору супротивника і конкретною обстановкою на майданчику. Наприклад, якщо захисник знаходиться в безпосередній близькості, то доцільно кидати м'яч в стрибку. Або, навпаки, якщо на шляху нікого немає, слід 35 підвести м'яч ближче до щита, лише потім зробити кидок;

-від техніки виконання кидка. Наприклад, кидаючи м'яч в корзину, не можна «завалюватися» вбік (тулуб повинен спрямовуватися по напряму польоту м'яча). Не можна під час кидка широко розводити лікті;

-від траєкторії польоту м'яча. Дуже висока траєкторія збільшує шлях м'яча до кільця, тобто зменшує можливість попадання. Навпаки, дуже низька траєкторія вимушує кидати м'яч з великою швидкістю, що також негативно позначається на точності.

Одержавши м'яч недалеко від щита, баскетболіст повинен швидко вибрати спосіб кидка (залежно від ігрової ситуації). Важливим моментом при цьому є прицілювання. Звичайно ціляться на ближню частину дужки кільця, стараючись, щоб м'яч трохи перелетів через неї і, отже, попав в корзину. Проміжок часу між прийомом м'яча і кидком повинен бути мінімальним. Але це дається великим досвідом, і тому новачкам не слід надмірно поспішати з кидком в збиток його якості і точності.

Скласти комплекс вправ на спритність (письмово)