Павукоподібні: отруйні види (павуки), кровосисні види (кліщі) – переносники збудників захворювань людини і тварин, шкідники харчових продуктів.

https://youtu.be/g6uG0ZAfbRk

Павукоподібні, на відміну від ракоподібних і комах, не мають жодної пари вусиків і складних очей. Тіло павукоподібних зазвичай поділене на головогруди та черевце. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальці та чотири пари ходильних ніг. Черевце або взагалі не має кінцівок, або на ньому розташовані видозмінені кінцівки (павутинні бородавки, легеневі мішки тощо).Павукоподібні поширені переважно на суходолі, але серед них є й мешканці водойм — прісних і навіть морів (переважно це різні види кліщів).

Зовнішня будова павука

У всіх павуків головогруди зверху вкриті міцним щитом, на передньому краю якого розташовані прості очі, зазвичай їх 4 пари. Ротові кінцівки — хеліцери закінчуються рухомим кігтиком і слугують для вбивання, утримання здобичі, а також захисту від ворогів. За допомогою хеліцер павуки вводять у тіло здобичі отруту, яка її паралізує, та травні соки. Після того, як здобич частково перетравлюється, павук висмоктує її вміст. Такий спосіб живлення пов’язаний з тим, що павуки можуть споживати лише рідку їжу.

Тип травлення, який починається поза тілом тварини (за межами її травної системи), називають позакишковим.

Друга пара кінцівок — ногощупальці — в самок схожі на ходильні ноги, але значно коротші. Їхня головна функція — чутлива: вони рясно вкриті чутливими щетинками. За допомогою ногощупальців павук обмацує й перевертає здобич, очищує хеліцери після споживання їжі тощо. Ці кінцівки беруть участь і в побудові кокона. Самці за допомогою ногощупальців переносять сперматозоїди під час запліднення.

Головогруди та черевце з’єднані між собою за допомогою тоненького стебельця. Воно надає черевцю рухливості. На нижньому боці черевця є дихальця, через які в тіло павука надходить атмосферне повітря. У більшості павуків одночасно наявні два типи органів дихання: це трахеї, а також легеневі мішки.

Характерною рисою павуків є їхня здатність утворювати павутину.

Як і в комах, кутикула павуків вкрита зовнішнім шаром воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Тому павуки можуть мешкати й у посушливих умовах. Лише один вид павуків — павук-сріблянка — перейшов до мешкання у прісних водоймах . Він спритно полює на безхребетних тварин, а також невеликих рибок, пуголовків і тритонів. Деякі павуки полюють на здобич, пересуваючись по поверхні води (як-от доломедес , який теж мешкає в Україні).

За способом живлення всі павуки — хижаки. Вони полюють на різних членистоногих (комах, інших павукоподібних). Деякі види великих павуків-птахоїдів живляться і дрібними хребетними тваринами: жабами, ящірками, зміями, птахами (звідси й походить їхня назва).

Різноманітність павуків. А. Павук-сріблянка. Б. Доломедес. В. Павук-птахоїд терафоза. Г. Каракурт. Д. Павук-краб. Е. Павук-косарик фолькус

Павуки — роздільностатеві види: самці павуків дрібніші за самок. Під час розмноження в багатьох видів павуків спостерігають складну шлюбну поведінку. Для павуків характерний прямий розвиток. У багатьох видів павуків спостерігають турботу самок про нащадків.

Отрута деяких видів павуків становить загрозу здоров’ю і навіть життю людини та свійських тварин. На території України мешкають такі небезпечні види, як тарантул південноруський і каракурт . Укуси тарантула спричинюють різкий біль і набряки, а каракурта — мають значно важчі наслідки. До 4 % укушених каракуртом ризикують померти, якщо їм вчасно не буде надана допомога.

У разі укусу каракурта бажано якнайшвидше звернутись до медичного закладу і ввести за наявності спеціальну протикаракуртову сироватку. До цього укушеному не слід рухатись, йому дають пити багато води або неміцного чаю.

З отрути павуків виготовляють різноманітні ліки, зокрема снодійні та заспокійливі.

На відміну від павуків, у кліщів головогруди та черевце часто повністю зростаються між собою, утворюючи тулуб . Попереду тулуба розташована голівка, утворена хеліцерами та ногощупальцями.

Іксодовий кліщ. Б. Спеціальний прилад для видалення кліщів

Більшість кліщів мають мікроскопічні розміри й тому непомітні без застосування оптичних приладів. Проте іксодові кліщі, особливо після того, як вони насмокталися крові живителя, можуть сягати завдовжки 1-2 см. Кліщі поширені всюди: у морях, прісних водоймах, ґрунті та на його поверхні, на рослинах. Серед них є і багато паразитичних та кровосисних видів.

Кліщі, наприклад панцирні, відіграють важливу роль у процесах ґрунтоутворення. Хижі кліщі регулюють чисельність різноманітних членистоногих — шкідників сільського та лісового господарств. Павутинні кліщі , навпаки, завдають шкоди господарству людини. Вони обплутують павутиною листки плодових та інших культурних рослин та висмоктують з них соки. Борошняний кліщ псує різні крупи та хлібопродукти, насіння соняшнику, сири тощо у сховищах.

Різноманітність кліщів. А. Панцирний. Б. Павутинний. В. Борошняний. Г. Постільний

Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, мають на голівці хоботок з гачками. За допомогою хеліцер кліщ розрізає шкіру живителя, а за допомогою гачків хоботка — прикріплюється до неї й висмоктує значну порцію крові. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від організму живителя. Іксодові кліщі можуть переносити збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма (бореліоз), піроплазмоз (бабезіоз) тощо.

Перебуваючи в природі, насамперед у лісі, слід захищати одягом своє тіло від іксодових кліщів. Після прогулянки потрібно оглянути своє тіло і зняти кліщів, які на нього потрапили . Слід також застосовувати речовини, які відлякують кліщів. У разі укусу кліща слід звернутись до медичної установи.

Як правильно видалити кліща, що прикріпився до тіла?

У людини паразитує мікроскопічний коростяний свербун . Іншим паразитом людини є кліщ залозниця вугрова (демодекс). Кліщ має видовжене червоподібне тіло й паразитує в сальних залозах або волосяних сумках людини. Залозниця вугрова може призводити до появи вугрів (гнойових утворень) і випадіння волосся. Людина заражається як за безпосереднього контакту з хворим, так і через різні речі.

Кліщі — паразити людини. А. Коростяний свербун. Б. Залозниця вугрова (демодекс)

Павукоподібні — це група членистоногих, поширених переважно в наземно-повітряному середовищі. Вони мають 6 пар кінцівок: хеліцери, ногощупальці та 4 пари ходильних ніг. Тіло складається з головогрудей і черевця, які в кліщів часто зростаються. Найпоширенішими групами павукоподібних є павуки та кліщі.

Виконай завдання до уроку: https://vseosvita.ua/test/start/nbu346