Декоративність — якість твору, пов’язана з чітко побудованою композицією, орнаментальністю візерунків, вишуканістю чистих кольорів. Ці якості мають викликати ефект радості від картин, які нас щоденно оточують.

У наш час популярності набув дудлінг — вид декоративної творчості.

Інтерес до них пов’язаний з тим, що вони є хорошим способом розслабитися, отримати задоволення, проявити свої творчі здібності, навіть у тому випадку, якщо ви абсолютно не вмієте малювати в класичному розумінні цього слова.

ДУДЛІНГ (від англійського doodle – несвідомий малюнок) – це малювання за допомогою простих елементів (кружечків, закорючек, ромбів, крапочок, паличок та ін.). У цьому і полягає легкість. Проте з цих простих елементів можуть складатися складні композиції, що вражають уяву. Але в основному це несвідомий малюнок, що дозволяє «відключити мозок», що відкриває дорогу чистій творчості, не скутій правилами.

Дудлінг перегукується з іншою технікою малювання – зентанглом. Але в цих техніках є невелика різниця. Якщо дудлінгом можна займатися одночасно з якою-небудь іншою справою, то зентангл вимагає більшої концентрації. Цей малюнок є більш усвідомленим.

ЗЕНТАНГЛ (від zen – врівноваженість, спокій і rectangle – прямокутник) є поєднанням медитації та малювання. Традиційно для малювання зентангла використовуються квадрати 9х9 см. У квадрат поміщається який-небудь малюнок, або він довільним чином ділиться на сегменти, які, в свою чергу, заповнюються різними однотипними елементами (крапочками, кружечками, ромбиками, на що вистачить фантазії).

Зентангл допомагає розвинути зібраність, концентрацію, сприяє психологічному розвантаженню, внутрішньому заспокоєнню, покращує зорову координацію і дрібну моторику, а також розвиває творчі здібності та креативність.

Суміш цих двох технік – ЗЕНДУДЛІНГ (Zendoodling) – ідеально підходить для занять з дітьми. Найпростіший варіант – скористатися розмальовкою або контуром тварини, квітки, пташки (чого завгодно), намальованого за трафаретом, і запропонувати дитині заповнити його простими елементами, а потім їх розфарбувати. Можна ускладнити завдання – розбити малюнок на частини і заповнити отримані сегменти різними візерунками.

До портретної галереї

Вплив традицій українського декоративного мистецтва відчутний у самобутніх пейзажах Віктора Зарецького.

Віктор Зарецький. Автопортрет

Віктор Зарецький (1925-1990) — видатний український живописець, громадський діяч і педагог, який разом із дружиною Аллою Горською, належав до руху шістдесятників.

Художник народився у Білопіллі на Сумщині, дитинство та юнацькі роки пройшли на Донеччині. Більшу частину життя провів у Києві, де навчався, а потім викладав у Київському художньому інституті, організував художню студію.

У багатожанровій творчості, яка охоплювала станковий і монументально-декоративний живопис, В. Зарецький пройшов шлях пошуків від реалізму до модерну, від «шахтарського» і «селянського» періодів до оригінального стилю «метафоричних бачень». Модерна мова майстра пейзажу, портрета і жанрової картини позначена активноюколористикою і пишною орнаментальністю, фантастичною палітрою кольорів.

Порівнюючи спадщину митця з видатними модерністами зарубіжжя, сучасні дослідники називають Віктора Зарецького «українським Густавом Клімтом».