Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

Ознайомтесь з інформацією про релігію Риму:

Основні пам’ятки римської міфології.

У Давній Греції міфи складали задовго до появи письма, на зламі ІІ – І тис. до н.е.. «Одіссея» та «Іліада» легендарного сліпого співця Гомера (VIII ст. до н.е.) і «Теогонія» давньогрецького поета Гесіода (VII ст. до н.е.) – це основні джерела, з яких ми беремо відомості про міфологію античного світу.

Однак міфи Давньої Греції створені давньогрецькою мовою, якою давно ніхто не розмовляє. І доки в Європі не навчилися знову читати давньогрецькою, античну міфологію могли вивчати лише за величним творінням римського письменника Овідія «Метаморфози»,написаним латинською мовою.

Римський автор ІІІ століття до н.е. Лівій Андронік, що першим перевів на латинь «Одиссею» використовує у своїх текстах грецьких «романізованих» богів. Згодом  у римський пантеон потрапили грецькі боги аналогів яких не було в римлян, наприклад, Аполлон. Це було проявом певної відкритості, терпимості й навіть критичному підходу до релігії. У древньому Римі легко приймали в пантеон інших богів, намагаючись у такий спосіб залучити їх на свою сторону.

Релігія римлян.

Первісні уявлення про природу приводили римлян до віри в богів. Майже кожен предмет й явище мали своє божество. Існували боги струмка, лісу, дороги, вогнища та інші.  Зерно, кинуте в землю, мало свого особливого бога, що росте колоссям відало інше божество, що цвіте колоссям - третє, дозрілим - четверте. Життям дитини управляли 43 бога: був бог першого крику немовляти, бог колиски, бог дев’ятого дня дитини та ін.  Кожна родина почитала душі своїх предків-заступників. Ці добрі сімейні боги називалися ларами. Їхні зображення стояли в домівках  в особливій шафці. Коли родина обідала, перед зображеннями ларов також ставили їжу на маленьких блюдцях. У дні сімейних свят Лари прикрашалися квітами. До числа домашніх божеств ставилися й пенати – боги коморі й сімейного вогнищу.

Уже досить рано в римлян з’явилися й загальні божества, наприклад Янус - бог дверей, воріт і початку всякої справи, Веста - богиня вогнища та ін. Вищими богами в древньому Римі  вважалися Юпітер, Юнона, Марс і Квирин. Юпітер був головним божеством, він давав землі родючість і посилав на землю світло, дощ, блискавку й грім. Марс і Квирин були богами війни; Юнона, дружина Юпітера, була покровителькою шлюбів і сімейного життя.

Відповідність римських і грецьких богів.

З ІV ст. до н.е.  римляни вступають у тісні зносини із греками Кампаньї й Південної Італії. Починається сильний вплив на римську релігію більше розвинутої грецької. Спочатку римляни не уявляли собі богів у вигляді людиноподібних істот. Так, наприклад, Марс зображувався у вигляді списа, Юпітер - у вигляді кам’яної стріли. Згодом під грецьким впливом з’явилися перші людиноподібні образи богів. Тому міфологію свою, тобто  розповіді про богів, римляни склали по грецьких зразках.

Поступово в Римі з’являються грецькі міфи й легенди, наприклад про Геркулеса (Геракла) і інших богах і героях. Богів, по грецькому звичаї, починають представляти у вигляді людей, робити їхні зображення. У римській релігії з’являються нові, грецькі божества, наприклад, бог Аполлон. Інші римські боги починають ототожнюватися з подібними грецькими. Головний римський бог Юпітер ототожнюється із Зевсом, Юнона - з Герой, Мінерва - з Афіною й т.д..

Римляни, як і греки, ще не вміли науково пояснювати явища природи в житті людей. Їм здавалося, що все залежить від волі богів.

Релігійні обряди.

У житті  римлян  величезну   роль   грали   релігійні обряди. Треба було точно знати,  до   якого  божества звернутися в тім або іншому випадку, які слова при цьому вимовити, які дати обітниці і які принести жертви. В жертву Юпітеру приносили двохрічну вівцю, квіти – Юноні, вовка чи дятла – богу війни Марсу. Римляни вважали, що найменша помилка зіпсує всю справу. Це не заважало їм, однак, при нагоді обманювати своїх богів. Якщо, наприклад, давали обіцянку принести в жертву богові 30 голів (малося на увазі - худоби), то можна було ці голови замінити маковими голівками.

При такому характері римської релігії велику роль грали жерці. Вони поєднувалися в різні колегії (союзи). Найважливішими  були тлумачі судових законів і звичаїв. Вони також визначали, які дні є сприятливими для здійснення суспільних справ, а які – несприятливими. У їхньому веденні перебував календар, що у Римі спочатку був дуже складним і заплутаним.

Інші жерці займалися тим, що нібито вгадували волю богів. Одні робили це по польоту птахів, інших – по нутрощам жертовних тварин.

Великою повагою користувалися весталки – жриці богині Вести. Вони повинні були підтримувати невгасимий вогонь на вівтарі Вести й давали обітницю протягом  30 років залишатися незаміжніми. Якщо яка-небудь із весталок порушувала цю обітницю, її закопували живою в землю.

Робота з таблицею: розгляньте таблицю та впишіть ім'я грецького бога за відповідним значенням.

Слова для довідок: Арес, Зевс, Афіна, Афродіта, Деметра, Гефест, Гера, Аполлон, Артеміда, Гермес, Посейдон.

Римська культура

Ознайомитися з таблицями

                                      Культура імператорського Риму

Перегляньте відео:

Прочитайте уривки із «Норм Римського права»

• Нікого не виправдовує незнання закону

• Ніхто не може бути покараний двічі за той самий злочин

• Ніхто не може бути суддею у власній справі

• Треба вислухати і протилежну сторону

• Під час війни закони мовчать

• Благо народу – вищий закон

• Договори треба виконувати

Які норми римського права зберегли свою актуальність сьогодні?

Поясніть, як ви розумієте слова у хмаринці.

Домашнє завдання:

Опрацюйте § 50 (с. 186-189)

Підготуйтеся до тематичного контролю, повторіть § 44-50.