Урок:

Пам’ять. Фізіологічні механізми та види пам’яті.

04.04.2022
1 0
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Пам’ять. Фізіологічні механізми та види пам’яті.

Пам’ять — це комплекс процесів, які відбуваються в центральній нервовій системі й забезпечують накопичення та відтворення попереднього індивідуального досвіду.

Психіка людини побудована так, що будь-що почуте, сприйняте, осмислене або пережите в почуттях, якщо воно є важливим для неї, не зникає безслідно, а відкладається в пам’яті.

Отже, пам’ять — це здатність психіки людини запам’ятовувати, зберігати та відтворювати отриману інформацію.

Інформаційний обсяг пам’яті людини майже необмежений і оцінюється приблизно об’ємом 3х108 біт (1 біт — одиниця виміру об’єму інформації, яка приблизно відповідає слову з 5-7 букв).

Фізіологічні механізми пам’яті.

Найперші наукові пояснення механізмів пам’яті пов’язані з ученням І. Павлова про умовні рефлекси та тимчасові нервові зв’язки, які виникають при їхньому утворенні. Тобто запам’ятовується не сам «образ», а його «слід» в утворених тимчасових нервових зв’язках. Отже:

  • запам’ятовування — це утворення нових нервових зв’язків і збудження певних ділянок кори великих півкуль головного мозку;

  • зберігання інформації — процес «зчеплення» нових тимчасових зв’язків із раніше утвореними вогнищами збудження, тобто утворення умовних рефлексів (асоціацій) і формування елементів уже відомого нам динамічного стереотипу;

  • відтворення — установлення тимчасових зв’язків із центрами аналізаторів, наприклад із руховим (читання вірша напам’ять);

  • забування — тимчасове чи постійне гальмування наявних тимчасових нервових зв’язків.

Сенсорна, або оперативна, пам’ять виникає внаслідок проходження інформації від рецепторів до кори великих півкуль головного мозку чутливими нервовими шляхами. Вона зберігається в нервовій системі кілька сотих секунди. За цей час здійснюється її аналіз і синтез у відповідних нервових центрах.

Короткочасна пам’ять забезпечує збереження інформації протягом декількох секунд. Обсяг цієї пам’яті обмежений і залежить від віку людини.

Довготривала пам’ять має майже необмежений обсяг і зберігає інформацію протягом багатьох років. На довготривалій пам’яті ґрунтуються процеси набуття та закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале використання в діяльності людини. Наприклад, якщо дитина в першому класі навчилася писати літери, то ніколи вже не забуде, як це робиться.

Механізм довготривалої пам’яті ще остаточно не з’ясований.

Рухова пам’ять полягає в запам’ятовуванні й відтворенні людиною певних рухів. Вона проявляється в різних видах ігрової, спортивної та трудової діяльності тощо.

Образна пам’ять пов’язана з процесами відчуття та сприйняття, тобто з формуванням чуттєвих образів. Залежно від того, яким аналізатором сприймається об’єкт запам’ятовування, розрізняють зорову (обов’язкова для художників), слухову (обов’язкова для музикантів) і нюхову (обов’язкова для дегустаторів) пам’ять. В образній пам’яті бере участь, окрім першої, ще й друга сигнальна система, бо за допомогою мови людина не тільки запам’ятовує, а й усвідомлює чуттєві образи, формує своє ставлення до них.

Емоційна пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням і відтворенням тих емоцій та почуттів, які людина пережила в минулому. Вона дуже важлива для всіх людей, а особливо для акторів, письменників і поетів.

Словесно-логічна пам’ять відрізняється від вищезгаданих видів пам’яті тим, що її подразником є слово. Це — пам’ять на думки, почуття, судження, умовиводи, тобто на такі психічні явища, які не можуть існувати поза мовою. Цей вид пам’яті — найважливіший для навчання й наукової діяльності.

Запам’ятовування. Кожен із нас розуміє, що всі предмети й події запам’ятати неможливо. Багато з того, що ви начебто запам’ятали, не зберігається в пам’яті. Цікаво, що іноді наша пам’ять відбирає щось для запам’ятовування навіть без нашої «вказівки», а те, що хотілося б запам’ятати відразу, — не вдається. Тож пам’ять і запам’ятовування людини мають вибірковий характер.

Увага — це здатність психіки людини виокремлювати з безлічі різноманітних подразників, предметів і явищ довкілля та свого внутрішнього світу тільки ті, які мають для неї біологічне або соціальне значення, і зосереджуватися на них.

Д/З Прочитайте матеріал та законспектуйте основне, фото прикріпіть та перешліть.

Вміст уроку:
1

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Пам’ять. Фізіологічні механізми та види пам’яті.

Пам’ять — це комплекс процесів, які відбуваються в центральній нервовій системі й забезпечують накопичення та відтворення попереднього індивідуального досвіду.

Психіка людини побудована так, що будь-що почуте, сприйняте, осмислене або пережите в почуттях, якщо воно є важливим для неї, не зникає безслідно, а відкладається в пам’яті.

Отже, пам’ять — це здатність психіки людини запам’ятовувати, зберігати та відтворювати отриману інформацію.

Інформаційний обсяг пам’яті людини майже необмежений і оцінюється приблизно об’ємом 3х108 біт (1 біт — одиниця виміру об’єму інформації, яка приблизно відповідає слову з 5-7 букв).

Фізіологічні механізми пам’яті.

Найперші наукові пояснення механізмів пам’яті пов’язані з ученням І. Павлова про умовні рефлекси та тимчасові нервові зв’язки, які виникають при їхньому утворенні. Тобто запам’ятовується не сам «образ», а його «слід» в утворених тимчасових нервових зв’язках. Отже:

  • запам’ятовування — це утворення нових нервових зв’язків і збудження певних ділянок кори великих півкуль головного мозку;

  • зберігання інформації — процес «зчеплення» нових тимчасових зв’язків із раніше утвореними вогнищами збудження, тобто утворення умовних рефлексів (асоціацій) і формування елементів уже відомого нам динамічного стереотипу;

  • відтворення — установлення тимчасових зв’язків із центрами аналізаторів, наприклад із руховим (читання вірша напам’ять);

  • забування — тимчасове чи постійне гальмування наявних тимчасових нервових зв’язків.

Сенсорна, або оперативна, пам’ять виникає внаслідок проходження інформації від рецепторів до кори великих півкуль головного мозку чутливими нервовими шляхами. Вона зберігається в нервовій системі кілька сотих секунди. За цей час здійснюється її аналіз і синтез у відповідних нервових центрах.

Короткочасна пам’ять забезпечує збереження інформації протягом декількох секунд. Обсяг цієї пам’яті обмежений і залежить від віку людини.

Довготривала пам’ять має майже необмежений обсяг і зберігає інформацію протягом багатьох років. На довготривалій пам’яті ґрунтуються процеси набуття та закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале використання в діяльності людини. Наприклад, якщо дитина в першому класі навчилася писати літери, то ніколи вже не забуде, як це робиться.

Механізм довготривалої пам’яті ще остаточно не з’ясований.

Рухова пам’ять полягає в запам’ятовуванні й відтворенні людиною певних рухів. Вона проявляється в різних видах ігрової, спортивної та трудової діяльності тощо.

Образна пам’ять пов’язана з процесами відчуття та сприйняття, тобто з формуванням чуттєвих образів. Залежно від того, яким аналізатором сприймається об’єкт запам’ятовування, розрізняють зорову (обов’язкова для художників), слухову (обов’язкова для музикантів) і нюхову (обов’язкова для дегустаторів) пам’ять. В образній пам’яті бере участь, окрім першої, ще й друга сигнальна система, бо за допомогою мови людина не тільки запам’ятовує, а й усвідомлює чуттєві образи, формує своє ставлення до них.

Емоційна пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням і відтворенням тих емоцій та почуттів, які людина пережила в минулому. Вона дуже важлива для всіх людей, а особливо для акторів, письменників і поетів.

Словесно-логічна пам’ять відрізняється від вищезгаданих видів пам’яті тим, що її подразником є слово. Це — пам’ять на думки, почуття, судження, умовиводи, тобто на такі психічні явища, які не можуть існувати поза мовою. Цей вид пам’яті — найважливіший для навчання й наукової діяльності.

Запам’ятовування. Кожен із нас розуміє, що всі предмети й події запам’ятати неможливо. Багато з того, що ви начебто запам’ятали, не зберігається в пам’яті. Цікаво, що іноді наша пам’ять відбирає щось для запам’ятовування навіть без нашої «вказівки», а те, що хотілося б запам’ятати відразу, — не вдається. Тож пам’ять і запам’ятовування людини мають вибірковий характер.

Увага — це здатність психіки людини виокремлювати з безлічі різноманітних подразників, предметів і явищ довкілля та свого внутрішнього світу тільки ті, які мають для неї біологічне або соціальне значення, і зосереджуватися на них.

Д/З Прочитайте матеріал та законспектуйте основне, фото прикріпіть та перешліть.

Рефлексія від 5 учнів

Сподобався:

0

Так: 4

Ні: 1

Зрозумілий:

0

Так: 4

Ні: 1

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 4

Так: 1

Рекомендуємо

День пам'яті та примирення

День пам'яті та примирення

520

Аватар профіля Гурська Вікторія Михайлівна
Виховна робота
4—8 клас

25 грн

"День пам'яті героїв Крут"

"День пам'яті героїв Крут"

75

Аватар профіля Зубко Ірина Олександрівна
Виховна робота
10—11 клас та I—III курси

20 грн

Виготовлення листівки до Дня пам'яті та примирення (аплікація)

Виготовлення листівки до  Дня пам'яті та примирення (аплікація)

398

Аватар профіля Юрченко Тетяна Олександрівна
Образотворче мистецтво
5—7 клас

25 грн

26 квітня - День пам’яті Чорнобильської аварії

26 квітня - День  пам’яті Чорнобильської аварії

128

Аватар профіля Боброва Олена Володимирівна
Виховна робота
3—12 клас, I—VI курси, дорослі та змішані

50 грн

Пристрої пам’яті, введення та виведення даних, мультимедійні пристрої

Пристрої пам’яті, введення та виведення даних, мультимедійні пристрої

434

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Інформатика
8 клас

33 грн

Механізми

Механізми

324

Аватар профіля Костєєв Володимир Анатолійович
Технології
5—11 клас, I курс та дорослі

50 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

692

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

852

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1944

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

408

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

626

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

850

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас