Особливості репродукції людини у зв'язку з її біосоціальною сутністю

Біосоціальна сутність репродукції людини

Біологічними особливостями репродукції людини є роздільностатевість з високим ступенем статевого диморфізму. Крім різниці у репродуктивній системі та первинних статевих ознаках є відмінності й у вторинних статевих ознаках і поведінці. У людському суспільстві поширеними є соціальні погляди про гендерну рівність чоловічої й жіночої статей.

Процес розмноження в людини пов'язаний з внутрішнім заплідненням (зачаттям). Це біологічний механізм злиття сперматозоона з овоцитом, яким розпочинається розвиток нового організму в тілі матері. Більш ніж у 98 % випадків під час зачаття відбувається запліднення тільки однієї яйцеклітини, що зумовлює розвиток одного плода. У 1,5 % випадків розвиваються двійні (близнята). Приблизно в одному з 7 500 випадків вагітності розвиваються трійні.

Здатність до репродукції мають тільки біологічно зрілі індивіди. У людини статеве дозрівання відбувається від 9 до 16 років у дівчат та від 11 до 18 років - у хлопців. Здатність до репродукції зберігається у жінок до 40-45 років, у чоловіків - до літнього віку, навіть упродовж усього життя. У юнацькому віці завершується пубертатний період, тобто період статевого дозрівання. Це означає здатність молодих людей до зачаття дитини без шкоди для свого здоров’я, а для дівчини ще й здатність виносити і народити здорову дитину. Статева зрілість - одна з найважливіших засад подружжя. Проте статева зрілість - ще не показник соціальної готовності до шлюбу.

Зародок людини розвивається в матці жінки під час вагітності впродовж 265-270 днів. Пологи в людини за нормальних умов відбуваються наприкінці 40-го тижня вагітності (строкові, або своєчасні, пологи). Тривають пологи у першороділей близько 18-20, у тих, що повторно народжують, - 12-14 год. Це біологічні особливості. Соціальним аспектом наприклад є те, що жінкам у сучасному суспільстві надається декретна відпустка. В Україні така відпустка з 30-го тижня вагітності терміном на 126 днів і виплатою матеріальної допомоги по вагітності й пологам.

Чинники ризику для репродуктивного здоров’я

Репродуктивне здоров’я - це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не просто відсутність захворювань, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів. Це поняття багатопланове й застосовується не лише у біологічному, а й соціальному аспектах. Так, розрізняють репродуктивне здоров’я підлітків, жінок, чоловіків, молоді, нації.

Репродуктивне здоров’я, як і здоров’я в цілому, визначається різними чинниками. По-перше, воно залежить від спадковості. Батьки передали нам свої ознаки й властивості, зокрема й ті, що визначають репродуктивне здоров’я. По-друге, репродуктивне здоров’я залежить від способу життя, корисних і шкідливих звичок. До порушення репродуктивного здоров’я можуть призвести безвідповідальне ставлення до себе, відсутність аналізу наслідків своїх дій, неправильне інформування про способи й методи профілактики небажаної вагітності, про запобігання інфекціям, що передаються статевим шляхом.

За видом збудників захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), поділяються на:

• вірусні (СНІД, генітальний герпес, гепатит В),

• бактеріальні (сифіліс, гонорея, хламідіоз),

• протозойні (трихомоніаз, лямбліоз), грибкові (кандидози),

• паразитарні (короста, лобковий педикульоз).

До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать:

• несприятливий для здоров’я спосіб життя (стрес, гіподинамія, нераціональне харчування);

• шкідливі звички;

• несприятливі екологічні чинники середовища (забрудненість довкілля, високий рівень радіації тощо);

• негативні чинники соціального середовища (низький рівень життя, безробіття тощо);

• спадкові порушення;

• недоступність медичних послуг і послуг з консультування.

Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок сприяють нормальному перебігу вагітності та пологів, народженню здорових дітей.

Отже, турбота про своє здоров’я, у т. ч. і репродуктивне, мають стати нормою й культурою поведінки кожної людини та суспільства в цілому.

Репродуктивна медицина

Основною методикою репродуктивної медицини є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, "штучне запліднення", "запліднення в пробірці"). Це методика, згідно з якою яйцеклітини жінки запліднюються поза її організмом і через кілька діб вводяться в порожнину матки з метою розвитку вагітності. Екстракорпоральне запліднення вперше в історії людства було проведено в 1978 році. Засновником екстракорпорального запліднення вважається Р. Едвардс, який був нагороджений у 2010 році Нобелівською премією з фізіології і медицини.

Схема штучного запліднення

Репродуктивна медицина інтенсивно розвивається. Розроблено новітні методики, спрямовані на реалізацію репродуктивної функції пар, які не можуть зачати дитину природним шляхом:

• ін'єкція сперматозоона в цитоплазму яйцеклітини;

• методика донорства яйцеклітини;

• сурогатне материнство;

• методика заморожування ембріонів;

• банк донорської сперми;

• методика стимульованих циклів та ін.

На початку 2017 року репродуктологи клініки «Надія» виступили із заявою про народження в Україні першої у світі дитини після застосування методики пронуклеарного перенесення ("дитини від трьох батьків"). Суть методу полягає в тому, що пацієнтці вводять донорську яйцеклітину, з якої видалено власне ядро та введені гаплоїдні ядра чоловіка й жінки, які стануть генетичними батьками дитини. В результаті цієї маніпуляції було отримано "реконструйовану" яйцеклітину, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька і цитоплазматичної ДНК від донора, тобто дитина має "трьох батьків".

Зазначимо, що досягнення українських спеціалістів у галузі репродуктивної медицини не поступаються досягненням в інших країнах. Інститут репродуктивної медицини в Києві - це вже міжнародний медичний центр з лікування як жіночого, так і чоловічого безпліддя. Центр має власні відділення ембріології, репродуктології, власний кріобанк.

Отже, можливості сучасної репродуктивної медицини є дуже оптимістичними - завдяки ефективним методикам лікарі здатні допомогти сім'ям реалізувати мрію про материнство, виліковувати безпліддя і загалом сприяти поліпшенню репродуктивного здоров’я нації.

Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке репродукція людини?

2. Що таке репродуктивне здоров’я людини?

3. Що таке репродуктивна медицина?

Складіть схему основних етапів штучного запліднення та прикріпіть у це поле.